Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №191/5126/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5126/26

Провадження № 3/191/1751/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої майстром виробничої діяльності на ТОВ «Клуб чипсів», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВстановиВ:

18.08.2026 року з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №963462 від 10.08.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, в якому зазначено, що 10.08.2026 року під час моніторингу соціальних мереж, а саме Телеграм-каналу ОСОБА_1 послабила контроль над своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виклав у соціальну мережу відеозапис на підтримку країни-агресора за адресою АДРЕСА_1 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явилася та пояснила, що дитина має психіатричний розлад та стан здоров`я. Також надала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обґрунтовує тим, що справа не містить жодних об`єктивних, допустимих та належних доказів її вини, а матеріали справи ґрунтуються на припущеннях. Зазначає, що вона здійснює належний догляд за дитиною, створює необхідні умови для її виховання та розвитку. У своєму клопотанні, ОСОБА_1 стверджує, що її неповнолітній син має діагноз F92.8 Змішаний розлад поведінки і емоцій, з приводу якого офіційно перебуває на обліку у лікаря-психіатра та проходить відповідне лікування, однак під час складання протоколу ані поліція, ані служба у справах дітей не взяли до уваги стан здоров`я дитини, не врахували специфіку її психіатричного діагнозу та спричинені цим особливості поведінки, критичності мислення і сприйняття навколишнього середовища. Вказує на істотні суперечності в матеріалах справи, а саме розбіжності в рапорті поліцейського зазначено, що спірний відеозапис було виявлено шляхом моніторингу, при цьому не вказується, хто виклав в телеграм-канал цей запис. В поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказувалось, що відеозапис виклав ОСОБА_3 . Також в її поясненнях зазначалось, що син став жертвою маніпуляції з боку сторонніх осіб (старших хлопців), які змусили його вчинити певні дії. В клопотанні також зазначає, що до матеріалів справи не долучений сам аудіо- чи відеозапис, який інкримінується дитині. В якості доказу про стан здоров`я дитини надала копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №8383/2025 дитячого центру №9, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз F92.8 Змішаний розлад поведінки і емоцій та копію виписки з медичної картки стаціонарного хворого №21508, відділення для лікування дітей і підлітків з розладами психіки та поведінки, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має заключний діагноз F70.1 Легка розумова відсталість, значні відхилення у поведінці пацієнта, які потребують догляду і лікування (відхилення у поведінці асоціального характеру – схильність крадіжок, підпалів, псування майна інших осіб).

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а невиконанням обов`язків є лише ті, що чітко передбачені законодавством і які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963462 від 10.08.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, 10.08.2026 року під час моніторингу соціальних мереж, а саме Телеграм-каналу ОСОБА_1 послабила контроль над своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виклав у соціальну мережу відеозапис на підтримку країни-агресора за адресою АДРЕСА_1 .

До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів долучено письмові пояснення ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянки України ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 ; рапорт інспектора СВОП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Войхевич Д. від 11.08.2026.

Матеріали справи не містять ані аудіо чи відеозапису вказаної події, ані доказів, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, є сином ОСОБА_1 (свідоцтва про народження).

В матеріалах справи також містяться письмові пояснення громадянки ОСОБА_1 , яка пояснює, що: «на початку літа 2026 року, точної дати не пам`ятаю, відпустила свого сина ОСОБА_2 , 2012 р.н., погуляти. На той момент мені не було відомо з ким і де він буде перебувати. Зі слів сина він разом зі своїми друзями, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебували у парку за адресою м. Синельникове, вул. Миру. Раніше я забороняла сину спілкуватися із зазначеними особами через конфлікти які між ними виникали. Під час прогулянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змусили його записати голосове повідомлення про країну-агресора, а саме підтримку. ОСОБА_7 обіцяв видалити голосове повідомлення, але переслав голосове повідомлення до телеграм-каналу.»

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події та складу правопорушення.

Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 7, ч.1 ст.184, 245, 247, 256, 278, 28 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя О. В. Чорна