Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/3347/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3347/25 пров. № А/857/23841/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 380/3347/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною,

суддя у І інстанції Кухар Н.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також позивач) за позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвати заяву ОСОБА_1 від 30.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», розглянути її та прийняти за результатами розгляду обґрунтоване рішення про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підставою для надання відстрочки вказує п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви про надання відстрочки долучив копії документів, які надають йому право для її отримання. Заява була направлена засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява була одержана відповідачем 31.10.2024. На момент подання позовної заяви відповіді на заяву про надання відстрочки позивач не отримував. Відтак, позивач вважає, що дії щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та за наслідками розгляду прийняти обґрунтоване рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 807,47 ( вісімсот сім грн. 47 коп) грн.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, які мають значення для вирішення спору, прийняття рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що позивач не надавав особисто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , і не надав суду першої інстанції доказів особистого подання, документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а заява від 30.10.2024 року була подана шляхом поштового відправлення, що свідчить про порушення позивачем процедури звернення до відповідача із такою заявою.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання 31 жовтня 2025 року від позивача «заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому» (Постанова від 03.02.2025 № 520/26823/24 Другий апеляційний адміністративний суд). Позивач наголошує, що відповідач в суді першої інстанції ніколи не ставив під сумнів, обставини щодо того, що заява позивача на відстрочку була подана і направлена ним особисто.

Вказує, що ототожнення відповідачем фізичного відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 або особистого прибуття із «особисто подають» є безпідставним як з лінгвістичної, так і правової точки зору. Звертає увагу, що як неодноразово наголошував суд, «п. 58 Порядку № 560 передбачає особисте подання військовозобов`язаним відповідної заяви для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. В той же час, судом слушно зауважено, що обов`язок «особисто повідомити/особисто подати» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах» (Постанова від 14.07.2025 № 460/7929/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд; Постанова від 03.02.2025 № 520/26823/24 Другий апеляційний адміністративний суд).

Просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року без змін.

У відповідності до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі абз.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вказав, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю. До цієї заяви позивач долучив: нотаріальну копію Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , нотаріальну копію Акту №193 про проживання особи без реєстрації від 16.05.2024, нотаріальну копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 із відповідними відмітками про реєстрацію місця проживання, нотаріальну копію Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.02.2024, нотаріальну копію Пенсійного посвідчення із зазначенням групи та причин інвалідності ОСОБА_2 , нотаріальну копію Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.11.2020, Заяву ОСОБА_2 згідно з додатком №15.

Жодної відповіді на подану заяву позивачу не надано.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дотепер строк дії воєнного стану в Україні безперервно продовжувався.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Суд враховує, що з 18 травня 2024 року змінено порядок отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки внесені зміни до статті 23 Закону № 3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, станом на дату вирішення справи відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі абз.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

ІНФОРМАЦІЯ_2 в додаткових поясненнях, поданих до суду першої інстанції вказав, що заява позивача від 30.10.2024, надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_3 31.10.2024, де була зареєстрована за вхідним номером 30926. При цьому зазначена заява розглядалась не в межах порядку, передбаченого для надання відстрочки, а в порядку Закону України «Про звернення громадян», з огляду на те, що вказана заява не відповідає вимогам щодо форми, встановленим Додатком 4 до Порядку проходження громадянами військової служби в особливий період, що є обов`язковою умовою для її розгляду Комісією.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ні положення Закону № 2232-XII, ні Порядку № 1487 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».

При цьому у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заяви про надання відстрочки були направлені військовозобов`язаним особисто.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв`язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).

Отримавши таку заяву з додатками, комісія, до компетенції якої належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цих заяв повинна була прийняти відповідні рішення за наслідками їх розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.

У спірному випадку заява позивача на предмет перевірки законності підстав для надання відстрочки комісією не розглядалася.

Таким чином, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до вимог абзацом 1 пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про протиправні дії суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 380/3347/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний