Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/23272/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/23272/25 пров. № А/857/31815/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Боршовського Т.І., Ільчишин Н.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року про прийняття звіту про виконання рішення суду (суддя – Гулик А.Г., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №380/23272/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01 березня 2025 року сумою 1500 гривень розміру збільшення пенсії позивачу, перерахованої з метою її індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; 2) визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати у максимальному розмірі з 01.03.2025, перерахованої позивачу, пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; 3) зобов`язати відповідача здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,115, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25 лютого 2025року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 та абзацом 2 пунктом 3 такої постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн; 4) зобов`язати відповідача з 01.03.2025 перераховану на підставі постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25 лютого 2024року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» пенсію позивачу виплачувати в розмірі її фактичного нарахування у повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області здійснити з 01.03.2025 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених сум. У решті позову відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 27.02.2026 року.

23.03.2026 на адресу суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення суду від 27.01.2026 у цій справі.

Відповідач подав до суду заперечення на вказану заяву. Просив у задоволенні заяви відмовити повністю.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 380/23272/25.

07.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду від 27.01.2026 у цій справі.

Позивач подав заперечення до звіту з причин відмови пенсійним органом виконати у повному обсязі рішення суду, яке набрало законної сили. Просив відмовити у прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду від 27.01.2026 у цій справі. Накласти на керівника ГУ ПФУ у Львівській області штраф та встановити новий строк для подання звіту.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.05.2026 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №380/23272/25.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 14.05.2026 не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає скаржник, що ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про прийняття звіту пенсійного органу, відступив від предметної частини спірного питання у справі №380//23272/25, рішення якого набрало законної сили, застосовуючи нормативно-правові акти, зокрема постанову КМУ №1778 та №236, якими запроваджено нове правове регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення, що не охоплювалось предметом судового розгляду в межах цієї адміністративної справи. Оскільки станом на 14.05.2026 суб`єктом владних не наведено обґрунтованих обставин, які б ускладнювали виконання судового рішення та робили б неможливим формування у відповідній базі пенсійного фонду нарахування по позивачу недоплаченої частини пенсії, починаючи з грудня 2025 року, як поточної заборгованості та скерування цієї суми до виплати, враховуючи подання ГУ ПФУ у Львівській області звіту без повного виконання рішення суду, що є тривалим порушенням прав позивача, а також свідоме невиконання рішення суду дають підстави для накладення на керівника відповідача штрафу відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду та постановити ухвалу про відмову у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду від 27.01.2026 у справі №380/23272/25, встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу та накласти на керівника ГУ ПФУ у Львівській області штраф.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що рішення суду від 27.01.2026 у справі № 380/23272/25 виконане в межах покладених судом зобов`язань і у спосіб, визначений законодавством. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Так, судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2026, яке набрало законної сили 27.02.2026, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області здійснити з 01.03.2025 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених сум.

Як уже було вказано апеляційним судом вище, позивач 23.03.2026 подав до суду першої інстанції заяву про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення суду від 27.01.2026 у цій справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення суду у цій справі.

07.05.2026 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виконання рішення суду від 27.01.2026 у цій справі.

Згідно цього звіту на виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача згідно покладених судом зобов`язань, а саме: з 01.03.2025 року без обмеження пенсії максимальним розміром.

Станом на 01.03.2025 розмір пенсійної виплати становить 46311,82 грн. та не обмежується максимальним розміром, в тому числі: основний розмір пенсії (35555,4 *80%) 28444,32 грн.; індексація базового ОСНП 2022 (28444,32*0,1400) 3982,20 грн.; індексація базового ОСНП 2023 (32426,52*0,1970) 1500,00 грн.; індексація базового ОСНП 2024 (33926,52*0,0796) 1500,00 грн.; індексація базового ОСНП 2025 (35426,52*0,1150) щомісячна доплата до 2000,00 (ПКМУ №713) вид підвищення або надбавки до пенсії: надбавка за проживання в гірській місцевості 7385,30 грн..

Підсумок пенсії із надбавками становить 46311,82 грн., та не обмежується максимальним розміром. Загальна сума доплати за період із березня 2025 по березень 2026 становить 19080,00 грн..

Судовим рішенням від 27.01.2026 у справі № 380/23272/25 жодного зобов`язання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 включаючи суму індексації, обчисленої на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 236 та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ № 1778 - не покладено.

Постановляючи спірну ухвалу від 14.05.2026 про прийняття звіту про виконання рішення суду, суд першої інстанції сформував висновок, що відповідач належно обґрунтував обставини, які ускладнюють виконання судового рішення у цій справі в частині виплати на користь позивача поточної виплати за на виконання рішення в повному обсязі та вжив достатніх заходів для виконання такого рішення в цій частині, на підтвердження чого надав суду відповідні докази.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Статтею 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення та наявність підстав для формування висновку про те, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Статтею 382-3 КАС України визначено порядок прийняття рішення за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, де суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/ або третьої статті 382-2 КАС України. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У розглядуваній справі апеляційний суд враховує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №380/23272/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно покладених судом зобов`язань, а саме: з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром. Станом на 01.03.2025 розмір пенсійної виплати становить 46311,82 грн та не обмежується максимальним розміром. Загальна сума доплати за період із березня 2025 по березень 2026 становить 19080,00 грн. У зв`язку із прийняттям постанов Кабінету Міністрів України №1778 та №236 запроваджено нове правове регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , що не охоплювалось предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №380/23272/25. Судовим рішенням від 27.01.2026 у справі №380/23272/25 жодного зобов`язання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 включаючи суму індексації, обчисленої на виконання постанови Кабінету Міністрів України №236 та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ №1778 - не покладено. Відтак, розмір пенсії з 01.04.2026 за рішенням суду становить 49425,82 грн, з врахуванням викладеного - 32876,86 грн., та не обмежується максимальним розміром.

Позивач, у заяві про встановлення судового контролю, вказав, що після перерахунку на виконання рішення суду обчислений розмір пенсії станом на 01.04.2026 становить 32634,92 грн. Доплата пенсії, обчислена на виконання судового рішення відсутня.

Однак, такі твердження позивача є необґрунтованими, оскільки загальна сума доплати за період із березня 2025 року по березень 2026 року становить 19080,00 грн..

Вірно звернув увагу суд першої інстанції, що предметом спору у цій справі були правовідносини щодо права позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”.

Відповідач зазначив, що станом на 01.04.2026 (дата виконання рішення суду) підсумок пенсії становить 49425,82 грн., із врахуванням положень ПКМУ №236 - 46311,82 грн, а із врахуванням ПКМУ №1778 - 32876,86 грн., та не обмежується максимальним розміром, в тому числі: основний розмір пенсії (35555,4*80%) 28444,32 грн.; індексація базового ОСНП 2022 (28444,32* 0,1400) 3982,20 грн.; індексація базового ОСНП 2023 (32426,52*0,1970) індексація базового ОСНП 2024 (33926,52* 0,0796) індексація базового ОСНП 2025 (35426,52*0,1150) індексація базового ОСНП 2026 (36926,52*0,1210) щомісячна доплата до 2000,00 (ПКМУ №713) вид підвищення або надбавки до пенсії: надбавка за проживання в гірській місцевості. Підсумок пенсії із надбавками становить 49425,82 грн., із врахуванням положень ПКМУ №236 - 46311,82 грн, а із врахуванням ПКМУ №1778 - 32876,86 грн., та не обмежується максимальним розміром.

Відтак, як зазначає відповідач, розмір пенсії з 01.04.2026 за рішенням суду становить 49425,82 грн, з врахуванням постанов Кабінету Міністрів України №1778 та №236 - 32876,86 грн, та не обмежується максимальним розміром.

Колегія суддів приймає до уваги те, що під час вирішення спору суд першої інстанції не надавав оцінку правомірності застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” та постановою Кабінету Міністрів України №236 від 25 лютого 2026 року.

Отже, у зв`язку із прийняттям постанов Кабінету Міністрів України №1778 та № 236, запроваджено нове правове регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , що не охоплювалось предметом судового розгляду в межах адміністративної справи № 380/23272/25.

Оскільки в справі №380/23272/25 рішення суду від 27.01.2026 не містило вирішення питання щодо спірних правовідносин із застосуванням положень постанов Кабінету Міністрів України №1778 та № 236, тому правомірність дій і рішень Пенсійного органу при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2026 року в частині обмеження розміру пенсії може бути перевірена судом в окремому (іншому) позовному провадженні, а не в порядку приписів статті 382 КАС України.

Апеляційний суд також зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щомісячно подає інформацію в Пенсійний фонд України, в якій зазначається сума нарахованих коштів на виконання судових рішень, зокрема, від 27.01.2026 у справі № 380/23272/25. Згідно з обліком рішень суду, що набрали законної сили, рішення суду від 27.01.2026 у справі № 380/23272/25 включене до обліку рішень суду. Виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідних виплат та проводиться із врахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік».

Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і виконання ним дій, які виходять за межі його повноважень. Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З врахуванням вищенаведеного, у суду першої інстанції були правові підстави для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виконання рішення суду від 27.01.2026 у справі №380/23272/25.

Апеляційна скарга позивача не спростовує висновків суду першої інстанції, які відображені в ухвалі суду від 14.05.2026 про прийняття звіту відповідача від 07.05.2026 про виконання рішення суду.

З урахуванням наведених вище норм законодавства і фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 14.05.2026 постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382-1-382-3 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року про прийняття звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі №380/23272/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Т. І. Боршовський

Н. В. Ільчишин