Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/11856/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11856/22 пров. № А/857/21218/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання – Волчанського А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/11856/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Крутько О. В.,

дата ухвалення рішення – 26 березня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 26 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення йому з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії за вислугу років із 76 до 70 відсотків суми грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 жовтня 2021 року №10151 та обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області провести йому перерахунок основного розміру пенсії за вислугу років та її виплату з 01 квітня 2019 року, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії у 76 відсотків суми грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 жовтня 2021 року №10151, без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 26 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 жовтня 2021 року №10151 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням раніше проведених виплат.

Заявник звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/11856/22, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 в адміністративній справі №380/11856/22 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 жовтня 2021 №10151 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням раніше проведених виплат, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення в указаній частині - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 пенсію у розмірі 184673,17 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано заперечення на вищевказану заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2022 року у справі №380/11856/22 в частині, що стосується зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 жовтня 2021 року №10151 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням раніше проведених виплат на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену пенсію у розмірі 184 673,17 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №380/11856/22, яке набрало законної сили 03 березня 2023 року, виконано. Здійснено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 жовтня 2021 року №10151 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 %. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2023 року становить 184673,17 грн. Зазначає, що виплата вказаної суми здійснюється за окремою бюджетною програмою. Звертає увагу на те, що виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення, залежить від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та проводиться відповідно до вимог зазначеного Порядку №821. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що факт часткового невиконання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням свідчить про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2022 року у справі №380/11856/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 184673,17 грн.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14, 370 КАС України.

За змістом ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-IX) відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

З системного аналізу положень ч.1,3 ст.378 КАС України суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду- це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду 26 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 жовтня 2021 року №10151 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з урахуванням раніше проведених виплат.

Вказане судове рішення набрало законної сили 03 березня 2023 року, однак на даний час відповідачем не виконано у повному обсязі, оскільки позивачу не виплачено суму доплати за період з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2023 року у розмірі 184673,17 грн.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження факту виконання рішення у справі №380/11856/22, щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а тому суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення не виконується в частині виплати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми ( 184673,17 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Верховний Суд у постанові 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 звертає увагу на те, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт часткового невиконання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням свідчить про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2022 року у справі №380/11856/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 184673,17 грн.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/11856/22 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС таку необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370, 372, 378 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/11856/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді С. М. Кузьмич

А. Р. Курилець

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.