Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №260/3427/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3427/24 пров. № А/857/51266/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 260/3427/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції Іванчулинець Д,В,,

час ухвалення рішення 21 жовтня 2025 року,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 21 жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у не зарахуванні до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 1 (підземні роботи) періодів роботи ОСОБА_1 з 23.09.1996р. по 26.11.1996р., з 27.11.1996р. по 25.06.1997р., з 26.06.1997р. по 08.08.1997р., з 08.08.1997р. по 28.04.1998р. та з 22.10.2009р. по 09.04.2010р. та відмові здійснювати перерахунок пенсії Позивача згідно ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періоди його роботи з 23.09.1996р. по 26.11.1996р., з 27.11.1996р. по 25.06.1997р., з 26.06.1997р. по 08.08.1997р., з 08.08.1997р. по 28.04.1998р. та з 22.10.2009р. по 09.04.2010р

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пенсію за віком на пільгових умовах з 05.03.2024 року відповідно до ст. 114, абз.3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» , виходячи з розміру 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою довільного зразка щодо зарахування до стажу підземних робіт вищевказаних періодів, а також з проханням виконати вимоги ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок пенсії позивача у розмірі, передбаченому зазначеним Законом. Також, позивач звернувся із заявою, що подана згідно Закону України «Про звернення громадян», і не звертався із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка затвердженого Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» додаток №2.

Твердження позивача, що листом Головне управління від 2062-1647/С-02/8-0700/24 від 10.04.2024 відмовлено в перерахунку пенсії не відповідає реальним обставинам справи, оскільки згаданим листом надано роз`яснення щодо порядку здійснення перерахунок пенсії призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відтак, Головне управління не приймало рішень про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пенсію за віком на пільгових умовах з 05.03.2024 року відповідно до ст. 114, абз.3 ч. 1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», виходячи з розміру 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Судом встановлено, що позивач з 09 вересня 2014 року отримував пенсію по інвалідності. Хустським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України 28 лютого 2024 року було здійснено перерахунок пенсії позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За матеріалами справи страховий стаж позивача становить 40 років 07 місяців 13 днів.

Позивач 05 березня 2024 року звернувся до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо перерахунку пенсії, із зарахуванням пільгового стажу роботи відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 згідно довідки №40 від 10.02.2015 року за період роботи з 23.09.1996 по 09.04.2010 року, яка видана Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «Макіїввугілля», та здійснення перерахунку відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345.

За наслідками розгляду прийнято рішення про відмову у перерахуванні пенсії позивача, зазначивши, що періоди страхового стажу, зазначені позивачем у заяві від 05.03.2024 року та вказані у довідці №40 від 10.02.2015 року можливо зарахувати до пільгового стажу після здійснення перевірки вказаної довідки, у зв`язку з тим, що така видана Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «Макіїввугілля» вже в період його знаходження на тимчасово окупованій території України.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-1V.

Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року 1058-IV (надалі- Закон 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно частини першої статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788) установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Судами встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 14 лютого 1990 року вбачається, що з 23.09.1996 року по 26.11.1996 року прийнятий учнем гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» згідно з наказом №467к від 23.09.1996 року; з 27.11.1996 року по 25.06.1997 року гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» згідно з наказом №565 від 27.11.1996 року; з 26.06.1997 року по 08.08.1997 року ученик проходчик підземним з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» згідно з наказом №243к від 17.06.1997 року; з 08.08.1997 року по 28.04.1998 року проходчик підземним з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» згідно з наказом №330 від 08.08.1997 року; з 25.03.2002 року по 31.05.2003 року проходчик підземним з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахтоуправління ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» згідно з наказом №130к від 25.03.2002 року

Окрім цього, згідно записів трудової книжки позивача наявні записи: 22.10.2009 року прийнятий на ТзДВ Орендне підприємство «Шахтоуправління ім. В.І. Чапаєва» підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах згідно з наказом №156к від 22.10.2009 року; 04.09.2010 року звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням згідно з наказом №265к від 09.04.2010 року. Згідно запису №39 позивач з 17.05.2010 року прийнятий прохідником підземним 5 р. з оплатою повного робочого дня в шахті згідно наказу №519 від 17.05.2010 даний запис скріплений печатками.

При цьому, в матеріалах справи також наявна довідка №40 від 10.02.2015 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відтак, періоди роботи позивача з 23.09.1996 року по 26.11.1996 року, з 27.11.1996 року по 25.06.1997 року, з 26.06.1997 року по 08.08.1997 року, з 08.08.1997 року по 28.04.1998 року та з 22.10.2009 по 09.04.2010 року мають бути зараховані до пільгового підземного стажу позивача за Списком №1 з повним робочим днем під землею.

Також, суд враховує те, що пенсійним органом направлялися запит щодо перевірки довідки №40 від 10.02.2015 року поданої позивачем, однак відповідь на запит щодо результатів перевірки так і не надійшла, зокрема відповідачем не надано доказів на підтвердження недостовірності даних наведених у довідці поданих позивачем на підтвердження дійсності пільгового стажу.

Оскільки відповідач вже здійснив призначення пенсії за віком позивачу, але не здійснив зарахування вказаних періодів до пільгового підземного стажу позивача, з метою захисту прав позивача, суд зобов`язує відповідача здійснити перерахунок пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею із зарахуванням до нього періодів роботи позивача з з 23.09.1996 року по 26.11.1996 року, з 27.11.1996 року по 25.06.1997 року, з 26.06.1997 року по 08.08.1997 року, з 08.08.1997 року по 28.04.1998 року та з 22.10.2009 по 09.04.2010 року, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх періодів.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 260/3427/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.