Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/1728/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуСправа №380/1728/26 пров. №А/857/24364/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року (суддя Гулик А.Г., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність в/ч щодо проведення перерахунку та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2017 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі – Постанова №889) за період з січня 2016 року по травень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язати в/ч провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2017 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 за період з січня 2016 року по травень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує, що індексація не є складовою щомісячного грошового забезпечення та не входить до структури грошового забезпечення, а відтак не може бути включена при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що

щомісячна індексація, яку позивач у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача отримав із затримкою, не може вважатися одноразовою виплатою, а тому повинна бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2017 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 за період з січня 2016 року по травень 2017 року.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач проходив військову службу у в/ч.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.05.2017 № 124 позивача звільнено з військової служби у запас та наказом командира в/ч від 19.05.2017 № 99 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини з 19.05.2017.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №380/29686/23 (далі – Рішення суду) визнано протиправною бездіяльність в/ч щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 19.05.2017 включно та зобов`язано в/ч нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.05.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

22.10.2025 представник позивача повторно звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо стану виконання Рішення суду з наданням детальних помісячних розрахунків-нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань, проведених на виконання такого рішення.

06.11.2025 в/ч листом №3918 повідомила про проведення нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на виконання Рішення суду у сумі 46 599,53 грн.

Під час проходження військової служби позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у березні 2016 року у розмірі 6808 грн, грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2017 року у розмірі 6894,25 грн, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у травні 2017 року у розмірі 6894,25 грн, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік у розмірі 1103,08 грн та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 34471,30 грн. Також, позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 889.

Крім того, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2020 року у справі № 380/8397/20 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №380/1521/22 відповідачем нараховано та виплачено позивачу компенсацію за невикористану додаткову відпустку, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2015-2017 роки у розмірі 9651,95 грн та 5791,17 грн.

Вважаючи, нарахування та виплату вказаних складових грошового забезпечення виходячи із місячного грошового забезпечення без включення до нього індексації грошового забезпечення, протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом №2011-XII.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок №1078, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону № 1282-XII та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, постанові від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, постанові від 26.02.2021 у справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/1749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи, що у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та зважаючи на її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку для учасників бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація повинна бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2015-2017 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 за період з січня 2016 року по травень 2017 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич