Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/15701/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15701/24 пров. № А/857/10152/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, прийняте суддею Карп`як О.О. у м. Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач) звернулася з позовом до ГУ ПФУ у Львівській області (надалі також – відповідач), в якому просила визнати протиправними дії та скасувати рішення від 13.05.2024 № 263040014638 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-ІV); зобов`язати зарахувати до пільгового стажу період роботи на шахті «Новодружеська» виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» учнем лампівниці поверхні ділянки вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) з 05.08.1987 по 10.09.1987, та лампівницею 2-го розряду поверхні ділянки вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) з 10.09.1987 по 24.09.1998, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 4.2 ст.114 Закону № 1058-ІV, а також зарахувати до загального страхового стажу період з 01.06.2000 по 23.12.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_1 ; зобов`язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджених постановою КМУ, ОСОБА_1 , відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІV, з 06.05.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 263040014638 від 13.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язано повторно розглянути заяву від 06.05.2024 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду. У задоволенні решти позову відмовлено.

Суд зазначив, що період трудової діяльності з 01.06.2000 по 23.12.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується записами в останній та зазначено відповідачем у рішенні, а посилання відповідача на відсутність відомостей про страхові внески у цей період є безпідставним, оскільки вказані вимоги було запроваджено з 01.01.2004.

Суд звернув увагу, що несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Щодо позовним вимог про зарахування до пільгового стажу, період роботи на шахті «Новодружеська» виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» учнем лампівниці поверхні ділянки вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) з 05.08.1987 по 10.09.1987 та лампівницею 2-го розряду поверхні ділянки вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) з 10.09.1987 по 24.09.1998, то підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Усі відповідні записи відображенні у трудовій книжці позивача. Жодних зауважень до відповідних записів в оскаржуваному рішення не відображено.

Питання виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є передчасним, оскільки спочатку підлягає вирішенню питання права позивача на таку пенсію.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що із прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу функції ГУ ПФУ у Львівській області щодо розгляду заяви про призначення пенсії позивачці припинилися.

Підстав для зарахування періоду роботи з 10.09.1987 по 24.09.1998 до пільгового стажу немає, оскільки не представлено довідок, що підтверджують пільговий характер роботи, результати проведених атестацій робочих місць та переліки атестованих посад.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами розгляду заяви та наданих до неї документів за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення від 13.05.2024 за № 263040014638, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішенні зокрема зазначено наступне: «Вік заявника 54 роки 11 місяців 09 днів. Страховий стаж особи становить 28 років 10 місяців 04 дні. Пільговий стаж (Список №2) особи не підтверджено. Результати розгляду документів, доданих до заяви до страхового не зараховано:

- період з 01.06.2000 по 23.12.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутня інформація про даний період роботи в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Період роботи доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки проведеної, в тому числі за заявою власника трудової книжки.

Пільговий стаж визначити не можливо, оскільки не долучено довідок, що підтверджують пільговий характер робіт, результати проведених атестацій робочих місць та переліки атестованих посад, професій тощо.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 затвердженого постановою КМУ для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Форма довідки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920. У довідці зокрема повинні зазначатися: періоди роботи, що зараховується до пільгового стажу: професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до яких належить цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Пільгові довідки видаються підприємствами, установами, організаціями або їхніми правонаступниками на підставі документів. Робота у шкідливих та важких умовах після 21.08.1992 відповідно до пункту 4.1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 від 18.11.2005 та затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України зараховується до пільгового стажу, якщо право на це підтверджене результатами атестації робочого місця».

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України № 1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі як і раніше - Закон № 1058-ІV).

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм можна зробити, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що період трудової діяльності позивачки з 01.06.2000 по 23.12.2002 підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 , копія якої наявна у матеріалах справи.

З приводу зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до пільгового стажу, період роботи на шахті «Новодружеська» виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» учнем лампівниці поверхні ділянки вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) з 05.08.1987 по 10.09.1987 та лампівницею 2-го розряду поверхні ділянки вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) з 10.09.1987 по 24.09.1998, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 4.2 ст.114 Закону № 1058-ІV, колегія суддів зазначає наступне.

Як було раніше зазначено, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема й уточнюючих довідок.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що в уточнюючій у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З метою забезпечення соціального захисту працівників зайнятих на роботах за Списками № 1 та № 2 наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

За нормами п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

При цьому, пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати, з поміж інших документів, трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, і лише за їх відсутності - на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162.

Згідно розділу І «Гірничі роботи» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, правом на пільгову пенсію користуються лампівники на поверхні які зайняті на поверхні шахт.

Згідно розділу І «Гірничі роботи» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, правом на пільгову пенсію користуються лампівники на поверхні які зайняті на відкритих гірничих роботах і роботах на поверхні.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 зазначено наступне:

- Запис № 2 – 05.08.1987, прийнята учнем лампівниці поверхні ділянки вентиляції і техніки безпеки (ВТБ);

- Запис № 3 – 10.09.1987 переведена лампівницею 2-го розряду поверхні ділянки вентиляції (ВТБ);

- Запис №5 - 24.09.1998 звільнена з роботи на шахті згідно ст. 38 КЗпП з догляду за дитиною, (з урахуванням того, що трудова книжка заповнена російською мовою).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 № 383, (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період робот и особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що всі відповідні записи відображенні у трудовій книжці позивача. Жодних зауважень до відповідних записів в оскаржуваному рішення не виявлено.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак, зважаючи на викладене, позивачка не несе відповідальності за не проведення атестації роботодавцем її робочого місця, яке передбачене Списком № 2.

Разом з тим, у трудовій книжці позивача є запис про проведення атестації робочих місць, а відповідачем не спростовано цієї обставини у рішенні про відмову у призначенні пенсії.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.05.2024 за № 263040014638.

Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що із прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу функції ГУ ПФУ у Львівській області щодо розгляду заяви про призначення пенсії позивачці припинилися.

Так, у справі, яка розглядається судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Львівській області, рішенням якого відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2).

Тож, дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивачки має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №380/15701/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш