Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №140/13227/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/13227/24 пров. № А/857/33916/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Заверухи О. Б.

суддів -Гінди О. М.

Матковської З. М.

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Валюх В.М.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просив: визнати протиправним рішення посадових осіб сектору контролю за обігом зброї ГУНП у Волинській області внести відомості у Єдиний реєстр зброї про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них про закінчення дії дозволу на зберігання та носіння пристрою, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії РКС-5 Ринг, № 08566 (револьвер) до 21.01.2025; зобов`язати посадових осіб сектору контролю за обігом зброї ГУ НП у Волинській області внести відомості у Єдиний реєстр зброї про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них про закінчення дії дозволу на зберігання та носіння пристрою, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії РКС-5 Ринг, № 08566 (револьвер) до 20.10.2026 включно.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що восени 2023 року звернувся у сектор контролю за обігом зброї ГУНП України у Волинській області для отримання дозволу на перереєстрацію пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії РКС – 5 Ринг, № 08566 (револьвер) від одного власника до іншого та отримав такий дозвіл, а вказаний пристрій був відстріляний працівниками НДЕКЦ МВС України у Волинській області та перереєстрований на ім`я позивача. Згодом випадково виявив, що плановий черговий відстріл пристрою, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії РКС – 5 Ринг, № 08566 (револьвер) потрібно провести трохи більше як через один рік після попереднього такого відстрілу до 21.01.2025, у зв`язку із чим 12.09.2024 звернувся із заявою на адресу начальника сектору контролю за обігом зброї ГУНП у Волинській області про перегляд строку дії дозволу на зберігання та носіння вказаного пристрою з одного до трьох років (до 20.10.2026). Зазначає, що у його випадку черговий плановий відстріл пристрою, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії РКС – 5 Ринг, № 08566 (револьвер) дозволяється здійснити до 20.10.2026, а не до 21.01.2025, як зазначено в отриманій відповіді із сектору контролю за обігом зброї ГУНП України у Волинській області, оскільки дозвіл на його перереєстрацію був отриманий 20.10.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дозвіл на зберігання та носіння пристрою має фіксований строк дії – три роки, який обчислюється від дати його видачі. Позивачу такий дозвіл було видано 21.01.2022, тому він був чинним до 21.01.2025. Подальше отримання позивачем у жовтні 2023 року дозволу на придбання нового пристрою, за наявності чинного дозволу на його зберігання та носіння, не означало видачі нового дозволу на зберігання і носіння та не продовжувало автоматично строк дії вже наявного дозволу. Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що внесення поліцією до Єдиного реєстру зброї відомостей про строк дії дозволу до 21.01.2025 було правомірним, а доводи позивача про необхідність обчислення нового трирічного строку від дати дозволу на придбання пристрою (до 2026 року) є безпідставними.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно пов`язав строк відстрілу нового пристрою із закінченням строку дії дозволу на зберігання та носіння іншого, раніше придбаного пристрою ПМР, хоча нормативно-правові акти не містять вимоги проводити відстріл нового або перереєстрованого пристрою до закінчення строку дії дозволу на інший пристрій. Вказує, що після отримання дозволу на придбання та перереєстрації РКС-5 «Ринг» у жовтні 2023 року працівники поліції повинні були оформити на цей пристрій окремий дозвіл із трирічним строком дії, тобто до жовтня 2026 року. Оскільки він, як колишній працівник міліції, у встановлений десятиденний строк звернувся до органу поліції для отримання дозволу, вважає, що плановий відстріл нового пристрою мав бути проведений саме у межах трирічного строку, а не до 21.01.2025 року – дати закінчення дозволу на раніше придбаний пристрій. Крім того, посилається на наявність прогалини у правовому регулюванні строків відстрілу новопридбаного чи перереєстрованого пристрою та вважає, що суд мав застосувати аналогію закону, виходячи з принципів правової визначеності, справедливості та добросовісності.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач 11.01.2022 звернувся до ГУНП у Волинській області із заявою (рапортом), в якій просив зареєструвати придбаний згідно дозволу № А434916 пристрій вітчизняного виробництва, призначений для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії ПМР калібру 9 мм, серія ХК № 017244.

21.01.2022 ОСОБА_1 видано дозвіл № НОМЕР_1 на право зберігання, носіння ПТД «ПМР», к. 9мм, № НОМЕР_2 , який дійсний до 21.01.2025.

На підставі заяви від 19.10.2023 (зареєстрованої від 19.10.2023 за № 11870-2023) здійснено контрольний відстріл зброї, ПТД «РКС 5 Ранг», калібр « 9 мм Р.А.», серійний номер НОМЕР_3 , відповідно до вимог Інструкції № 390, про що складено довідку про відстріл зброї № 278-4 від 20.10.2023.

24.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив розглянути питання про надання або продовження строку дії дозволу на придбання пристрою та долучив копії таких документів: фотокартку, копію паспорта, копію дозволу на право зберігання та носіння, витяг про відсутність судимості та витяг з наказу.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру зброї про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів, патронів до них (номер запису 152970), ОСОБА_1 має дозвіл на зберігання та носіння пристрою револьвер, гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична), ВО «Знамено», РКС – 5 Ринг,380 R/mmR, №08566, дата видачі – 21.01.2022, дійсний до 21.01.2025.

12.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до сектору контролю за обігом зброї ГУНП у Волинській області із заявою, в якій просив знайти можливість переглянути строк дії дозволу на зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії РКС – 5 Ринг, № 08566 (револьвер), встановивши термін його закінчення та повторного відстрілу на осінь 2026 року.

Листом від 23.09.2024 № 23943-2024 у відповідь на звернення позивача, сектор контролю за обігом зброї ГУНП у Волинській області повідомив, що згідно з пунктом 2.5.2 Інструкції № 390 та пунктом 12.5 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622 встановлено, що для продовження дозволу на право зберігання та носіння пристрою власник подає довідку про огляд технічного стану та проведення експериментального відстрілу працівниками НДЕКЦ МВС України, який здійснюється за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 43. Також інформовано, що для продовження терміну дії дозволу на право зберігання та носіння пристрою марки РКС – 5 Ринг, який станом на 23.09.2024 дійсний до 21.01.2025, позивачу необхідно здійснити огляд технічного стану та проведення експериментального відстрілу пристрою.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» (далі – Положення № 576), дозвільна система – це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Пунктом 2 Положення № 576 встановлено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами.

Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України (пункт 4 Положення № 576).

Відповідно до пункту 9 Положення № 576 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

За змістом пункту 21 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у тому числі за наявністю договорів страхування відповідальності осіб, які мають у власності чи іншому законному володінні/користуванні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї, укладених за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України «Про страхування».

Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Інструкції № 622 визначено, що ця Інструкція визначає умови та порядок видачі, продовження строку дії, анулювання дозволів на відкриття (функціонування) об`єктів дозвільної системи, придбання, перевезення, зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дія дозвільної системи (далі – предмети і матеріали), їх облік та використання.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Інструкції № 622 Національна поліція України роботу щодо здійснення дозвільної системи організовує через уповноважені підрозділи контролю за обігом зброї.

Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу 1 Інструкції № 622 основними завданнями органів (підрозділів) поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі – пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі – холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі – пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу I Інструкції № 622 передбачено, що строк дії дозволу на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім`я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - 3 роки.

Згідно із пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 223 строк дії дозволу на зберігання, носіння пристрою – 3 роки.

Відповідно до пункту 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу І Інструкції № 622 рішення приймаються УП ГУНП на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України.

Пунктом 12.1 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622 передбачено, що мисливську гладкоствольну зброю, її основні частини та пристрої мають право придбавати громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, які досягли 21-річного віку; мисливську нарізну зброю, її основні частини - громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання і досягли 25-річного віку; холодну, охолощену, пневматичну зброю - громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання і досягли 18-річного віку.

Відповідно до абзаців восьмого - одинадцятого, шістнадцятого пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622 рішення про надання дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристрою приймаються органами (підрозділами) поліції у строк, що не перевищує 30 календарних днів.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання відповідного виду зброї, пристрою. Наявність дозволу на придбання такої зброї, пристрою підтверджується витягом з функціональної підсистеми «Єдиний реєстр зброї» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на придбання зброї, основних частин зброї, пристроїв фізичними особами (далі – Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів фізичними особами) (додаток 31), у якому зазначається вид зброї, пристрою, дозволених для придбання.

Особа, яка звертається для отримання дозволу на придбання зброї і має дійсний дозвіл на зберігання та носіння такого ж виду зброї, інформація про який міститься в ЄРЗ, подає лише заяву та копію документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги. Рішення про надання дозволу на придбання такого ж виду зброї приймається протягом п`ятнадцяти робочих днів від дня подачі документів.

Особа, яка звертається за дозволом на придбання пристрою і має дійсний дозвіл на зберігання та носіння пристрою, інформація про який міститься в ЄРЗ, подає заяву, копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги та документи, визначені пунктом 3 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв або пунктом 2 розділу II Інструкції про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв. У такому випадку Рішення про надання дозволу на придбання пристрою приймається протягом п`ятнадцяти робочих днів від дня подачі документів.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання основної частини мисливської зброї. Наявність дозволу на придбання основної частини мисливської зброї підтверджується витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів фізичними особами, у якому зазначається вид та модель мисливської зброї, до якої дозволено придбання основної частини мисливської зброї.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що за заявою від 11.01.2022 позивачу видано дозвіл № 7262 на право зберігання, носіння ПТД № 7262 від 21.01.2022, тому враховуючи вимоги пункту 2.2 глави 2 розділу I Інструкції № 622, пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 223, строк дії такого дозволу становить три роки, до 21.01.2025.

В подальшому, маючи дозвіл на право зберігання, носіння ПТД № 7262 від 21.01.2022, позивач звернувся із заявою від 24.10.2023 № 3566 про надання дозволу на придбання пристрою, та відповідачем було прийнято позитивне рішення.

Тобто, позивач у жовтні 2023 року звертався за отриманням дозволу на придбання пристрою, маючи дійсний дозвіл на зберігання та носіння пристрою, та судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що відповідно до пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622 було прийняте рішення про надання позивачу дозволу на придбання пристрою.

Колегія суддів, проаналізувавши положення вказаних вище нормативно-правових актів, погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів скаржника про те, що термін дії дозволу повинен закінчуватися у кінці трирічного строку після прийняття позитивного рішення про надання дозволу на придбання, перереєстрацію тощо на кожен окремий пристрій (у цьому випадку, на думку позивача, до 24.10.2026), оскільки при наявності дійсного дозволу на зберігання та носіння пристрою, новий не видається та строк його дії автоматично не продовжується при наданні дозволу на придбання пристрою, та діючий дозвіл продовжує зберігати свою чинність до закінчення його строку (за встановлених судом у цій справі обставин – до 25.01.2025, як це правильно відображено у Єдиному реєстрі зброї про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них стосовно строку дії виданого ОСОБА_1 дозволу).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо внесення відомостей у Єдиний реєстр зброї про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них стосовно строку дії виданого ОСОБА_1 дозволу (дата видачі: 21.02.2022; дійний до: 21.01.2025) є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, правові підстави для визнання таких дій/рішень протиправними відсутні, у зв`язку із чим у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог належить відмовити.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 140/13227/24 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська