Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №380/25115/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25115/24 пров. № А/857/30422/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Заверухи О. Б.

суддів -Гінди О. М.

Матковської З. М.

розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Москаль Р.М.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у непроведенні на підставі її звернення щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при спорудженні (реконструкції) будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме щодо самочинного будівництва другого поверху будинку за вказаною адресою; зобов`язати провести на підставі її звернення перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при спорудженні (реконструкції) будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме щодо самочинного будівництва другого поверху будинку за вказаною адресою.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що разом зі сім`єю проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить її чоловікові ОСОБА_2 . В безпосередній близькості від будинку у якому вона проживає, на відстані не більше двох метрів, знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власники якого провели його реконструкцію шляхом надбудови другого поверху без належних дозвільних документів. Вказує, що звернулася на гарячу лінію м. Львова « 1580» зі зверненням зареєстрованим за № 78002 від 15 серпня 2024 року, у якому просила провести заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо спорудження будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, листом № 0006-вих-125034 від 03 вересня 2024 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю було відмовлено їй у проведенні заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо споруди за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовляючи у проведенні заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач покликається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в України». Поряд з цим відповідач вказує, що пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного забезпечення безпеки держави, можливе виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері. Однак, після цього, відповідач дійшов до висновку, що оскільки за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14А на цей час проводяться виключно ремонтні роботи в середині реконструйованої двоповерхової будівлі, пряма загроза відсутня. Стверджує, що бездіяльність відповідача порушує її право на безпечні умови проживання та загрожує життю та здоров`ю, оскільки у будь-який момент може опинитися під завалами сусідньої споруди, або потерпіти від пожежі, яка у будь-який момент може виникнути через неналежно проведені роботи за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14А. У зв`язку із зазначеним вважає, що відповідач був зобов`язаний провести перевірку за зверненням позивачки та провести заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо спорудження будівлі за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14 А.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, оформлену листом № 0006-вих.-125034 від 03.09.2024 р., розглянути заяву ОСОБА_1 щодо порушень в сфері містобудівної діяльності № 78002 від 15.08.2024 за процедурою, передбаченою пунктом 2 Постанови КМУ № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану». Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю завершити розгляд заяви ОСОБА_1 щодо порушень в сфері містобудівної діяльності № 780002 від 15.08.2024 за процедурою, передбаченою пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та за наслідками отримання рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудівної діяльності про надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) прийняти рішення по суті звернення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Інспекція ДАБК після отримання звернення про можливе самочинне будівництво та висновку комісії про необхідність проведення позапланової перевірки не мала повноважень самостійно вирішувати питання про її проведення в умовах воєнного стану. Відповідно до постанови КМУ № 303 таке рішення має прийматися за участю відповідного центрального органу виконавчої влади – Мінрозвитку, до якого ІДАБК повиннна була звернутися для отримання дозволу на проведення перевірки. Натомість керівник ІДАБК, не скерувавши матеріали до Мінрозвитку та фактично самостійно відмовивши у проведенні перевірки до закінчення воєнного стану, вийшов за межі наданих йому повноважень, чим допустив протиправну бездіяльність/відмову у розгляді звернення за встановленою процедурою. При цьому наявний у справі висновок експерта свідчив про можливу загрозу життю та здоров`ю людей унаслідок самочинного будівництва. Водночас суд першої інстанції зазначив, що не може зобов`язати ІДАБК безпосередньо провести перевірку, оскільки остаточне рішення про можливість її проведення в умовах воєнного стану належить Мінрозвитку. Відтак позов задоволено частково – в частині визнання протиправним рішення ІДАБК, а у вимозі безпосередньо провести перевірку відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що позивач звернулася на Гарячу лінію м. Львова « 1580» за № 78002 від 15.08.2024 щодо можливого порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14А, саме щодо самочинного будівництва другого поверху за вказаною адресою. Вказує, що інспекція в межах своїх повноважень та у відповідності до норм передбачених п.71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 здійснила комісійний розгляд звернення позивача від 15.08.2024. На голосування комісії було винесено питання доцільності здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м. Львів, буд. Білоруська 14А, таким голосуванням комісія вирішила рекомендувати Інспекції проведення позапланової перевірки на даному об`єкті будівництва на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (позивачки) на гарячу лінію м. Львова « 1580» за № 78002 від 15.08.2024, про що складено висновок комісії № 1 від 27.08.2024. Вся ця інформація донесена до позивача також листом за № 0006-вих-125034 від 03.09.2024. В даному листі зазначено, оскільки на об`єкті здійснюються виключно ремонтні роботи всередині будівлі, та відсутні ознаки здійснення будівельних робіт ззовні, у зв`язку із відсутністю прямої загрози, заходи державного архітектурно будівельного контролю на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за вищевказаною адресою будуть здійснені Інспекцією після закінчення воєнного стану в Україні та/або за відсутності інших встановлених законодавством обмежень для вжиття таких заходів, зокрема скасування дії постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022. Вважає, що Інспекція в межах повноважень вчинила весь порядок дій, який передбачено законодавством у випадку звернення громадян з проханням щодо здійснення заходів державного-архітектурно-будівельного контролю. На комісії досліджено обставини, викладені у зверненні та надані заявником, досліджено доцільність проведення перевірки на вказаному об`єкті будівництва, прийнято рішення про проведення такої, зафіксовано це у висновку комісії, про що додатково повідомлено заявника листом. Звертає увагу колегії суддів на те, що зважаючи на норми Постанови Кабінету Міністрів України № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контрою) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» Інспекція із врахуванням рекомендацій комісії щодо обґрунтованості проведення перевірки звертається до Міністерства розвитку громад та територій України з листом, в якому міститься прохання надати дозвіл на проведення перевірки на об`єкті будівництва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Лише у випадку отримання такого дозволу, Інспекція здійснює заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п.3 ч.1 ст.311 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася на Гарячу лінію м. Львова « 1580» із зверненням за № 78002 від 15.08.2024, щодо можливого порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , а саме щодо самочинного будівництва другого поверху за вказаною адресою.

Комісія, створена відповідно до наказів начальника Інспекції від 17.11.2022 № 35, від 14.06.2023 № 16, 19.04.2024 № 7 та від 03.06.2024 № 10 з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегіально розглянула звернення ОСОБА_1 щодо можливого порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , та за результатами розгляду звернення прийняла рішення оформлене висновком.

Відповідно до висновку № 1 від 27.08.2024 року Комісія вирішила рекомендувати Інспекції державного архітектурно будівельного контролю проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на підставі звернення гр. ОСОБА_1 на Гарячу лінію м. Львова « 1580» за № 78002 від 15.08.2024, на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю скерувала лист від 03.09.2024 № 0006-вих-125034 за підписом начальника інспекції Павлишина Т.І., який повідомив ОСОБА_1 про такі результати розгляду її звернення № 78002 від 15.08.2024:

1) за результатами розгляду звернення № 78002 від 15.08.2024 комісією, створеною відповідно до наказів начальника Інспекції від 17.11.2022 № 35, від 14.06.2023 № 16, 19.04.2024 № 7 та від 03.06.2024 № 10 з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, рекомендовано Інспекції проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено висновок № 1 від 27.08.2024;

2) постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в України». Разом з тим пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, можливе виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері;

3) підсумував, що за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14А на цей час проводяться виключно ремонтні роботи в середині реконструйованої двоповерхової будівлі, тому у зв`язку із відсутністю прямої загрози, заходи державного архітектурно-будівельного контролю на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за вищевказаною адресою будуть здійснені Інспекцією після закінчення дії воєнного стану в Україні та/або відсутності інших встановлених законодавством обмежень для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема скасування дії постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022;

4) роз`яснив право оскаржувати відповідь чи дії посадовців у встановленому порядку.

11.03.2025 року судовий експерт ОСОБА_3 склала висновок експерта № 1/03 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи по заяві гр. ОСОБА_1 щодо питання: Чи відповідає відстань між житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , вимогам щодо протипожежних відстаней, передбаченим державними будівельними нормами? В результаті проведеного натурного обстеження та виконання контрольних замірів відстаней між житловим будинком АДРЕСА_1 та реконструйованим житловим будинком АДРЕСА_1 встановлено таке:

- відстань 1,18 - 2,64 м (на рівні першого поверху) між досліджуваними будинками не відповідає вимогам щодо протипожежних відстаней передбаченим в табл.15.2 п. 15.2.2, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» згідно якої мінімально допустима відстань між житловими будинками найвищих ступенів вогнестійкості (І, II) повинна становити не менше 6м;

- надбудова другого поверху житлового будинку № 14А здійснена таким чином, що фасад другого поверху виступає за рівень фасаду першого поверху, в результаті чого відстань між стінами досліджуваних будинків зменшується до 1,08 м та не відповідає вимогам щодо протипожежних відстаней передбаченим в табл.15.2 п. 15.2.2, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» згідно якої мінімально допустима відстань між житловими будинками найвищих ступенів вогнестійкості (І, II) повинна становити не менше 6 м;

- відстань від кута прибудованої тераси будинку АДРЕСА_2 становить 4,2 м та не відповідає вимогам щодо протипожежних відстаней передбаченим в табл.15.2 п. 15.2.2, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» згідно якої мінімально допустима відстань між житловими будинками найвищих ступенів вогнестійкості (І, II) повинна становити не менше 6 м.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині: визнання протиправної відмови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, оформлену листом № 0006-вих.-125034 від 03.09.2024 р., розглянути заяву ОСОБА_1 щодо порушень в сфері містобудівної діяльності № 78002 від 15.08.2024 за процедурою, передбаченою пунктом 2 Постанови КМУ № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану»; зобов`язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю завершити розгляд заяви ОСОБА_1 щодо порушень в сфері містобудівної діяльності № 780002 від 15.08.2024 за процедурою, передбаченою пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та за наслідками отримання рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудівної діяльності про надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) прийняти рішення по суті звернення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого рішенням виконкому від 10.09.2021 № 774 (далі – Положення № 774), Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (далі – ІДАБК) є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Основним завданням ІДАБК є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (п. 2.1 Положення № 774). До компетенції Інспекції належать повноваження (пп.4.1.17, 4.1.18 Положення № 774):

- контроль за дотриманням законодавства України у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації;

- надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах Львівської міської територіальної громади.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі – Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пп.7, 7-1 Порядку № 553:

позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

7-1. З метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити: - дату та місце проведення засідання комісії; - склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування («за», «проти» чи «утримався»); - реквізити та суть звернення; - рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до пункту 2 Постанови № 303 За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400) Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, крім іншого, у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

ІДАБК є виконавчим органом місцевого самоврядування, котрий на підставі закону здійснює делеговані державою повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства України у сфері містобудівної діяльності за будівельними об`єктами з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками на території міста Львова.

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі – суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Однією із форм здійснення ІДАБК державного архітектурно-будівельного контролю є проведення позапланових перевірок суб`єктів містобудування. В свою чергу однією із підстав для проведення ІДАБК позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів зауважує, що проведення ІДАБК позапланової перевірки є процедурою, проведення якої потребує витрачання ресурсів державного/місцевого бюджету (оплата праці залучених до перевірки фахівців тощо), а також є вручанням у діяльність суб`єктів містобудування, що повинно бути виправданим. Тому звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності повинно відповідати певним стандартам обґрунтованості, іншими словами – не бути очевидно безпідставним, щоб ресурси ІДАБК не витрачалися намарне, а діяльність суб`єктів містобудування не зазнавала безпідставного втручання.

Порядок № 553 в редакції, що діє з 06.04.2021, запровадив процедуру попереднього оцінювання обґрунтованості звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом їх опрацювання спеціально утвореною комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія) при органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру опрацювання заяви комісією детально визначає п. 7-1 Порядку № 553. Ця процедура передбачає щонайменше:

- участь заявника та замовника або їх представників;

- надання можливості заявнику, замовнику та/або їх представникам надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі засідання комісії;

- колегіальне прийняття комісією рішення шляхом голосування (більшістю голосів);

- оформлення рішення комісії у формі висновку, вимоги до змісту якого є формалізованими (встановлено перелік обов`язкових елементів рішення), що містить рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення;

- рекомендації, наведені у висновку комісії, враховуються при видачі наказу керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Отже, попереднє опрацювання комісією звернення (скарги) особи та прийняття нею рішення у формі висновку за своєю суттю є необхідною передумовою для того, щоб керівник органу ДАБК призначив позапланову перевірку суб`єкта містобудування.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ІДАБК із зверненням від 15.08.2024, яка за своїм змістом є скаргою щодо можливого порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14А, а саме щодо самочинного будівництва другого поверху за вказаною адресою.

Керівник відповідача отримавши скаргу ОСОБА_1 від 15.08.2024, передав таку на розгляд комісії при ІДАБК для розгляду в порядку п. 7-1 Порядку № 553, за результатами якого комісія прийняла рішення у формі висновку, відповідно до якого рекомендувала Інспекції державного архітектурно будівельного контролю проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: м. Львів, вул. Білоруська, 14А на підставі звернення гр. ОСОБА_1 на Гарячу лінію м. Львова « 1580» за № 78002 від 15.08.2024, на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

Разом з тим, Постановою № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, єдиними винятками з цього правила для здійснення позапланової перевірки є:

- наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України;

- рішення центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, у цьому випадку Мінрозвитку, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Таким чином, Інспекція, із врахуванням рекомендацій комісії щодо обґрунтованості проведення перевірки, повинна звернутися до Міністерства розвитку громад та територій України з листом, про надання дозволу на проведення перевірки на об`єкті будівництва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У випадку отримання дозволу Інспекція повинна здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте керівник ІДАБК листом повідомив позивача про те, що позапланову перевірку буде проведено після закінчення воєнного стану, оскільки Постановою № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, крім визначених у цій постанові випадків, існування яких він не вбачає.

Оцінюючи описане рішення керівника ІДАБК, оформлене листом, про відмову у проведенні перевірки через призму наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що його слід визнати протиправним. Керівник відповідача діяв свавільно (привласнив повноваження, якими не наділений), оскільки на власний розсуд самостійно здійснив оцінку змісту звернення позивача та висновку комісії, замість скерування такого до Мінрозвитку для отримання рішення про надання дозволу на проведення позапланової перевірки чи відмову у наданні дозволу.

Колегія суддів не може надавати оцінку наведеним в листі від 03.09.2024 № 0006-вих-125034 аргументам, оскільки керівник ІДАБК в силу спеціального законодавства (Постанова № 303) не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування та архітектурно-будівельного контролю та нагляду, який здійснює оцінку змісту звернення (скарги) на наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України та приймає рішення про надання/відмову у наданні дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за відповідним зверненням.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач долучила до матеріалів справи висновок експерта, який свідчить про наявність загрози життю і здоров`ю позивачки та її сім`ї, оскільки внаслідок самочинного будівництва другого поверху за адресою м. Львів, вул.Білоруська, 14А порушено протипожежні відстані між житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , що розташовані на вул. Білоруській у м. Львові.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив у розгляді заяви від 15.08.2024 за процедурою, передбаченою пунктом 2 Постанови КМУ № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», а саме – за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та з урахуванням висновку комісії з рекомендацією провести перевірку, повинен був скерувати лист до Мінрозвитку для прийняття рішення щодо надання/відмову у наданні дозволу на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), проте ухилився від вчинення цих дій.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в цій справі суд не може визначити, яке саме рішення повинно прийняти Мінрозвитку за наслідками розгляду заяви від 15.08.2024 – адже ці відносини ще не виникли, і суд при вирішенні цього спору не має підстав припускати, в який спосіб Мінрозвитку оцінить обставини, повідомлені заявницею на підтвердження доводів її скарги, а також висновок комісії про необхідність проведення позапланової перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача провести перевірку на підставі звернення ОСОБА_1 від 15.08.2024 року є безпідставними, оскільки під час дій воєнного стану ІДАБК не є тим органом, який уповноважений приймати рішення щодо проведення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) – без рішення Мінрозвитку.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі № 380/25115/24 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська