Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №380/15321/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №380/15321/24

Суддя: Глазько Сергій Михайлович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15321/24 пров. № А/857/44911/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Глазька С. М.

суддів -Глушка І. В.

Шавеля Р. М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року про зміну способу і порядку виконання рішення (головуючий суддя Клименко О.М., м. Львів) у справі № 380/15321/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність).

В решті позовних вимог відмовлено.

07 липня 2026 року представник позивача подав до суду заяву від 07 липня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Указана заява мотивована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 380/15321/24, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило відповідний перерахунок пенсії позивача та нарахувало суму доплати, яка становить 12508,92 грн, однак залишається невиплаченою відповідачем. За цих обставин, на переконання представника позивача, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення у цій справі відповідно до частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року.

З огляду на вказане просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 380/15321/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 12508,92 грн на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року заяву задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 380/15321/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01 березня 2024 року по 30 листопада 2024 року, що становить 12508,92 грн.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 12508,92 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що у даному випадку задоволення заяви фактично змінює зміст та суть ухваленого рішення.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19.12.2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Тобто, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 380/15321/24, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), не оскаржувалося в апеляційному порядку, а відтак набрало законної сили у листопаді 2024 року.

На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило відповідний перерахунок пенсії позивача, сума доплати пенсії за період з 01 березня 2024 року по 30 листопада 2024 року становить 12508,92 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача та не заперечується сторонами.

Докази виплати позивачу грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 380/15321/24 відповідно до вимог Порядку № 821 відсутні.

У зв`язку з цим несплачена сума заборгованості за вказаним судовим рішенням не змінилася та станом на дату розгляду цієї заяви становить 12508,92 грн.

Отже, у даному випадку наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду 380/15321/24, яке набрало законної сили.

Зважаючи на те, що відповідач/боржник, який є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої доплати до пенсії, що становить 12508,92 грн, суд першої інстанції правильно виснував, що з урахуванням положень абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України необхідно змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь позивача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року з питань зміни і порядку виконання судового рішення у справі № 380/15321/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. М. Глазько

судді І. В. Глушко

Р. М. Шавель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua