Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №560/3829/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3829/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

23 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 07.04.2021 по 26.05.2023, та проходить військову службу за контрактом з 26.05.2023 по теперішній час.

Позивач в період з 24.02.2022 по 30.04.2022, з 07.01.2025 по 03.02.2025 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Харків, Харківській області, Луганській області, Донецькій області.

До кримінальної, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення та дисциплінарної відповідальності за порушення правил військової дисципліни не притягався.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з рапортом, щодо виплати одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

У відповідь на вказаний рапорт, відповідач надав відповідь, відповідно до якої: "Згідно з довідкою начальника відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2026 НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 07.04.2021 по 26.05.2023 та проходить військову службу за контрактом з 26.05.2023 по теперішній час. Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,00 грн. виплачується громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану з Україні" від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій, зокрема та тимчасово окупованій російською федерацією територій України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становіть не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, тобто до 11.02.2025. Відповідно до абзаців 6 та 7 пункту 4 Постанови виплата зазначеної винагороди також здійснюється військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу. Таким чином, військовослужбовці, які проходили строкову військову службу та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану повинні приймати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 11.02.2025. Згідно з довідкою начальника відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2026 №370 молодший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком що за сукупністю становить менше шести місяців. У зв`язку з викладеним законні підстави для нарахування та виплати зазначеної одноразової грошової винагороди відсутні".

Позивач вважає відмову відповідача протиправною у зв`язку із чим звернулася до суду за захистом свого права із відповідним позовом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

11.02.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Постанова №153).

Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що учасниками експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Порядок №153 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього (пункт 1 Порядку №153).

За приписами пункту 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, … на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

Згідно із пунктом 4 Порядку №153 окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Аналіз положень пункту 4 Постанови КМУ №153 дає підстави суду дійти висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:

1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою № 153 (11.02.2025): до 25 років;

3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24.02.2022, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64;

4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. (абз. 1 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11.02.2025); (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); (абз. 3 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11.02.2025) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

Суд бере до уваги, що умови пункту 4 Постанови №153, які необхідні для виплати такої винагороди, а саме вік та проходження військової служби, сторонами не заперечуються, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до пункту 1 статті 78 КАС України та така умови підтверджені доказами, які містяться у матеріалах справи, а тому суд бере до уваги їх наявність у позивача.

Разом із тим, ще однією з обов`язкових умов для виплати одноразової грошової винагороди є також безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Відповідач заперечує право позивача на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153, оскільки загальний строк участі у бойових діях становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, а тому відсутні підстави для застосування абзацу другого пункту 4 Постанови №153.

Суд відмічає, що матеріалами справи підтверджується безпосередня участь позивача у бойових діях в районах введення бойових дій, зокрема, під час проходження військової служби позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення борони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2026 №3139.

В матеріалах справи Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 06.07.2026 №3136, згідно якої ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 30.04.2022; з 07.01.2025 по 03.02.2025; з 01.03.2025 по 16.07.2025; з 17.08.2025 по 31.05.2026 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м.Харків, Харківській області. Підстава:

1. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 02.04.2022 №85 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

2. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 07.04.2022 №88 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

3. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 14.05.2022 №127 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

4. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2025 №37 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

5. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.03.2025 №64 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

6. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.04.2025 №93 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

7. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 02.05.2025, №119 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати Додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

8. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 11.06.2025 №146 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

9. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.07.2025 №172 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

10. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 09.08.2025 №199 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

11. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 16.09.2025 №235 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

12. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.10.2025 №258 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

13. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.11.2025 №284 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

14. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 08.01.2026 №8 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

15. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.01.2026 №10 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

16. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2026 №37 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

17. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.03.2026 №62 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

18. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.04.2026 №93 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

19. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 09.05.2026 №118 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

20. Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.06.2026 №147 (с/ч) (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

Також в матеріалах справи містяться рапорти до командування Військової частини НОМЕР_1 на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень та визначення кількості днів, зокрема, солдату ОСОБА_1 :

- рапорт від 03.04.2022 - з 24 по 28 лютого 2022 - 5 діб;

- рапорт від 06.04.2022 - з 01 по 31 березня 2022 - 31 доба;

- рапорт від 13.05.2022 - з 01 по 30 квітня 2022 - 30 діб;

- рапорт від 01.02.2025 - з 07 по 31 січня 2025 - 25 діб;

- рапорт від 03.03.2025 - з 01 по 03 лютого 2025 та з 20 по 28 лютого - 12 діб;

- рапорт від 01.04.2025 - з 01 по 31 березня 2025 - 31 доба;

- рапорт від 02.05.2025 - з 01 по 30 квітня 2025 - 30 діб;

- рапорт від 06.06.2025 - з 01 по 31 травня 2025 - 31 доба;

- рапорт від 05.07.2025 - з 01 по 30 червня 2025 - 30 діб;

- рапорт від 05.08.2025 - з 01 по 15 липня 2025 - 15 діб;

- рапорт від 06.08.2025 - з 01 по 03 липня 2025 - 3 доби;

- рапорт від 12.09.2025 - з 17 по 31 серпня 2025 - 15 діб;

- рапорт від 04.10.2025 - з 01 по 30 вересня 2025 - 30 діб;

- рапорт від 05.11.2025 - з 01 по 31 жовтня 2025 - 31 доба;

- рапорт від 01.01.2026 - з 01 по 30 листопада 2025 - 30 діб;

- рапорт від 03.01.2026 - з 01 по 31 грудня 2025 - 31 доба;

- рапорт від 02.02.2026 - з 01 по 31 січня 2026 - 31 доба;

- рапорт від 05.03.2026 - з 01 по 28 лютого 2026 - 28 діб;

- рапорт від 07.04.2026 - з 01 по 31 березня 2026 - 31 доба;

- рапорт від 04.05.2026 - з 01 по 31 квітня 2026 - 30 діб;

- наказ №147 від 10.06.2026 - з 01 по 31 травня 2026 - 31 доба.

При цьому суд зауважує, що означена Постанова №153 поширюється на спірні правові відносини в частині участі позивача у бойових діях в районах їх ведення, які існували як на день набрання чинності цією Постановою, так і під час її дії.

Саме таке застосування Постанови №153 відповідає критерію рівності осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, які були прийняті на військову службу до досягнення ними 25 років та брали участь у бойових діях.

Позивач набув право на виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки:

1) прийнятий на військову службу за контрактом до настання 25-річного віку після набрання чинності Постанови;

2) станом на 13.02.2025 проходив службу як особа рядового/сержантського/ старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (тобто, якщо і звільнені з військової служби, таке звільнення допускається лише з 14.02.2025 для збереження права на виплату);

3) станом на 13.02.2025 (дата набрання чинності Постанови):

- брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців (винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі сумарно обчислених)

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.