Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №822/1816/17 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1816/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

23 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії -,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі №822/1816/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо відмови у прийнятті постанови про відшкодування ОСОБА_1 втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування № 32014240000000028 від 16.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частиною 2 статті 366 КК України, прийняття якої передбачене статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року.

Зобов`язано прокуратуру Хмельницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування № 32014240000000028 від 16.05.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частиною 2 статті 366 КК України, та прийняти постанову у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та набрала законної сили 05.10.2017. На виконання цього рішення 31.10.2017 судом видано виконавчий лист у справі № 822/1816/17.

07.07.2026 від ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій заявник просив:

1) зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі № 822/1816/17 від 10.07.2017 із зазначенням конкретних заходів, вжитих для виконання рішення, та інформації про прийняту постанову, якою визначено розмір відшкодування втраченого заробітку та інших грошових доходів, у порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994;

2) встановити строк для подання звіту - 10 днів з дня отримання ухвали суду; 3) попередити боржника про відповідальність за неподання звіту, у тому числі про можливість накладення штрафу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2026 заяву ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 822/1816/17 задоволено.

Зобов`язано Хмельницьку обласну прокуратуру подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17 із зазначенням конкретних заходів, вжитих для належного виконання судового рішення.

Встановлено Хмельницькій обласній прокуратурі строк для подання звіту - 30 днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснено Хмельницькій обласній прокуратурі, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

30.07.2026 на виконання зазначеної ухвали до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов звіт (додаткові пояснення) Хмельницької обласної прокуратури про виконання судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17.

У звіті суб`єкт владних повноважень повідомив, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17 виконане і подальшому виконанню не підлягає, оскільки виданий 31.10.2017 у цій справі виконавчий лист постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 визнано таким, що не підлягає виконанню повністю відповідно до частини 2 статті 374 КАС України у зв`язку з відсутністю обов`язку боржника.

Обґрунтовуючи наведене, прокуратура зазначила, що на виконання виконавчого листа 08.11.2017 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області винесено постанову «про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якою відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди. 01.08.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. відкрито виконавче провадження ВП № 56898637, яке постановою від 17.09.2018 закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі № 2240/3246/18 постанову державного виконавця від 17.09.2018 визнано протиправною та скасовано, після чого 05.12.2018 виконавче провадження відновлено, а 22.12.2018 на адресу прокуратури області направлено вимогу про виконання виконавчого листа упродовж 10 робочих днів. Прокуратурою області повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 від 01.03.2017 та 14.01.2019 винесено постанову, якою знову відмовлено у відшкодуванні заробітку та інших грошових доходів, про що листом від 14.01.2019 за № 04/5-1226-14 повідомлено державного виконавця. 28.01.2019 державним виконавцем повторно виставлено вимогу про виконання виконавчого листа.

Прокуратура також повідомила, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі № 560/257/20 постанову від 14.01.2019 визнано протиправною та скасовано і зобов`язано уповноважену особу Прокуратури Хмельницької області прийняти передбачену частиною 1 статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» постанову про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014240000000028 від 16.05.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України. На виконання цього рішення прокуратурою прийнято постанову від 31.03.2021, якою вирішено відшкодувати заробіток та інші грошові доходи ОСОБА_1 , а також іншу шкоду, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, в сумі 00 грн та 00 копійок, з мотивів того, що розмір шкоди вже визначений судовими рішеннями.

Правову позицію суб`єкт владних повноважень обґрунтував посиланням на частину 2 статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994, за якою у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку, у зв`язку з чим обов`язок визначення розміру відшкодування та стягнення шкоди покладається на суд. Наведений порядок, як зазначає прокуратура, підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 686/1049/18. Скориставшись цим правом, ОСОБА_1 оскаржив постанову від 08.11.2017 до Хмельницького міськрайонного суду, і постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.11.2020 у справі № 686/1049/18 позов задоволено частково: визнано неправомірною та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області ОСОБА_2 від 08.11.2017. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 21324 грн 41 коп. втраченого заробітку з врахуванням індексу інфляції та 28000 грн витрат за надання правової допомоги у кримінальній справі, а всього - 49324 грн 41 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 27.07.2017 у справі № 686/2708/17 на користь ОСОБА_1 стягнуто з державного бюджету 300 тис. грн моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

З огляду на наведене прокуратура вважає, що судами визначено шкоду, завдану ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014240000000028 від 16.05.2014, у порядку, передбаченому статтею 12 Закону № 266/94-ВР, а обов`язок боржника за виконавчим листом у справі № 822/1816/17 відсутній.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року прийнято звіт Хмельницької обласної прокуратури про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17, поданий на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2026.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року з посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та задовольнити його заяву.

Вказує, що суд першої інстанції залишив поза належною оцінкою істотну обставину, а саме те, що після 07.09.2021 судами неодноразово досліджувалося питання фактичного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17. Зокрема, у справі № 686/19620/22 Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 розглядав правомірність постанови прокуратури від 31.03.2021, прийнятої саме на виконання рішення у справі № 822/1816/17, та дійшов висновків щодо неналежності визначення прокуратурою розміру шкоди у сумі 0,00 грн. Крім того, у справі № 686/18328/24 Верховний Суд постановою від 28.01.2026 залишив без змін постанову Хмельницького апеляційного суду від 05.11.2024, якою на користь ОСОБА_1 було стягнуто з Держави Україна 10 000 грн. моральної шкоди, завданої, зокрема, тривалим невиконанням рішення суду у справі № 822/1816/17. У матеріалах цієї справи безпосередньо зазначено, що предметом оцінки було, серед іншого, тривале невиконання рішення суду від 10.07.2017 та прийняття прокуратурою постанови від 31.03.2021 із визначенням розміру шкоди у сумі 0,00 грн. Таким чином, станом на 28.01.2026 існувало судове рішення Верховного Суду, ухвалене у справі за участю того самого заявника та пов`язане саме з наслідками невиконання рішення суду у справі № 822/1816/17.

Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також відсутні клопотання про розгляд справи за участі сторін, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання визначення розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014240000000028 від 16.05.2014, вирішене судом у порядку, встановленому частиною 2 статті 12 Закону № 266/94-ВР.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частин першої, другої статті 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції; суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 382-2 КАС України встановлено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведених норм суд відмовляє у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень у трьох випадках: якщо ним не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення; якщо вжиті ним заходи, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України. За відсутності цих підстав суд постановляє ухвалу про прийняття звіту.

Дослідивши звіт та додані до нього матеріали, суд встановив таке.

Звіт подано Хмельницькою обласною прокуратурою в межах строку, встановленого ухвалою суду від 21.07.2026. Та обставина, що документ іменований суб`єктом владних повноважень як «додаткові пояснення у справі», не змінює його процесуальної природи, оскільки він поданий саме на виконання ухвали суду від 21.07.2026 та містить відомості про виконання судового рішення. За своїм змістом звіт відповідає вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України: у ньому зазначено найменування суду, до якого він подається, повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код та засоби зв`язку суб`єкта владних повноважень і його представника, відомості про інших учасників справи та їх адреси, номер справи, в межах якої ухвалено судове рішення, а також відомості про порядок, спосіб і строки вчинення дій на виконання судового рішення. До звіту долучено документ, що посвідчує повноваження представника, та докази направлення копій звіту іншим учасникам справи. Підстав для відмови у прийнятті звіту, передбачених абзацом другим частини другої статті 382-3 КАС України, судом не встановлено.

Щодо достатності вжитих суб`єктом владних повноважень заходів суд виходить із того, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 у цій же справі № 822/1816/17, ухваленою за наслідками перегляду ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2021, апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задоволено повністю, ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено заяву Хмельницької обласної прокуратури і визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Хмельницького окружного адміністративного суду, виданий у справі № 822/1816/17. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що прийняттям прокуратурою постанови на виконання рішення суду про зобов`язання прийняти відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 266/94-ВР постанову про визначення ОСОБА_1 шкоди у зв`язку із закриттям кримінального провадження прокуратурою фактично виконано зазначене рішення суду, обов`язок боржника за виконавчим листом відсутній, а тому виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню на підставі частини 2 статті 374 КАС України.

Відповідно до статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Наведена постанова від 07.09.2021 набрала законної сили, відомостей про її скасування у порядку касаційного оскарження матеріали справи не містять, а тому в силу статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України вона є обов`язковою, у тому числі для суду першої інстанції під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

За таких обставин суд позбавлений можливості при розгляді звіту дійти висновку про недостатність заходів, вжитих суб`єктом владних повноважень для виконання рішення від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17, оскільки питання про виконання цього рішення та про припинення обов`язку боржника за виданим на його виконання виконавчим листом уже вирішене судовим рішенням, що набрало законної сили. Протилежний висновок означав би переоцінку судом першої інстанції висновків суду апеляційної інстанції, що суперечило б принципу обов`язковості судових рішень та вимогам процесуального закону.

Наведений у звіті висновок узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 30.04.2020 у справі № 560/1314/19, згідно з якою прийняття прокуратурою постанови на виконання рішення суду про зобов`язання прийняти відповідно до частини першої статті 12 Закону № 266/94-ВР постанову про визначення громадянину розміру шкоди у зв`язку із закриттям кримінального провадження свідчить про фактичне виконання такого рішення суду. Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також враховує, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 686/1049/18 підтверджено визначений частиною 2 статті 12 Закону № 266/94-ВР порядок захисту прав особи у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди - шляхом оскарження такої постанови до суду в порядку цивільного судочинства, а постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.11.2020 у справі № 686/1049/18 постанову прокурора від 08.11.2017 визнано неправомірною та скасовано, а також безпосередньо вирішено питання про відшкодування ОСОБА_1 шкоди та визначено її розмір із стягненням з Державного бюджету України на його користь 21324 грн 41 коп. втраченого заробітку з урахуванням індексу інфляції та 28000 грн витрат за надання правової допомоги у кримінальній справі, а всього 49324 грн 41 коп.

Таким чином, питання визначення розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014240000000028 від 16.05.2014, вирішене судом у порядку, встановленому частиною 2 статті 12 Закону № 266/94-ВР.

Доводи заявника про те, що постанова Хмельницької обласної прокуратури від 31.03.2021 про відшкодування шкоди в подальшому була визнана протиправною та скасована судовим рішенням, суд враховує, однак зазначає, що ця обставина стосується виконання іншого судового рішення, ухваленого в іншій адміністративній справі, і не змінює висновків суду апеляційної інстанції щодо виконання рішення від 10.07.2017 у справі № 822/1816/17. Судовий контроль у порядку статей 382-382-3 КАС України здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, і виключно щодо виконання того судового рішення, яке ухвалене у цій справі. Відповідно, питання про примусове виконання рішень, ухвалених у справах № 560/257/20 та № 560/1871/20, та про заходи судового контролю за їх виконанням вирішуються судом у межах відповідних справ і не можуть бути предметом оцінки в межах справи № 822/1816/17.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з огляду на викладене викладене, наявні правові та фактичні підстави для прийняття звіту Хмельницької обласної прокуратури про виконання рішення суду у цій справі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.