Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №214/7404/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7404/26

3/214/1574/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 вересня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №700427 від 23.06.2026 щодо ОСОБА_1 , 23.06.2026 о 00 год. 57 хв., в м. Кривому Розі по вул. Святителя Григорія Богослова, біля будинку №2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат 1,46 проміле, тест 1561, з результатом згоден. Факт правопорушення зафіксовано на відео реєстратор, права та обов`язки роз`яснено на нагрудний реєстратор Motorola vb 400. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду з клопотанням, в якому просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до вимог п.1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Своє клопотання обґрунтовував тим що, з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден в повному обсязі, оскільки не керував тз в стані алкогольного сп`яніння. Ним не були порушені вимоги ПДР України, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності. Вважає, що зазначені дії працівників патрульної поліції, по своїй суті, вчинені виключно з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення без наявних на то підстав. Так, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, чинне законодавство передбачає, що до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути притягнена особа, яка є водієм і керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Таким чином, санкція статті 130 частини 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного.

На підставі викладеного, вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх, належних, допустимих і об`єктивних доказів того, що він дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши письмові матеріали справи та клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Так, в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення, направлення водія на проходження огляду, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції та відео на DVD диску.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші відомості, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи. В підтвердження вини ОСОБА_1 суду було надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №700427 від 23.06.2026, який не може бути беззаперечним доказом порушення ним п.2.9а ПДР України.

Окрім того, рапорт працівника поліції не може слугувати достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів. Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не може бути однозначно підтвердженим доданим до протоколу рапортом працівника поліції.

Також, положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, під час дослідження матеріалів справи в судовому засіданні було встановлено, що до протоколу долучено диск з відеозаписами бодікамер працівників поліції №№475149, 475156 від 23.06.2026. Разом з цим, диск, на який зафіксовані вказані відеозаписи не відтворюється, у зв`язку з чим судом 25.08.2026 було направлено запит начальнику полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ з проханням повторно надати зазначені відеозаписи.

11.09.2026 на адресу суду надійшла відповідь командира полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ Олексія Нікіфорова вих..№3888/41/19/1/01-2026 від 04.09.2026 згідно якої, останній повідомив, що відеоматеріали, відзняті патрульними за допомогою службових портативних нагрудних відеореєстраторів стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700427 від 23.06.2026 за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - не збереглися. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 строк зберігання відеозаписів портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб. Після закінчення терміну зберігання - 30 діб, відеозаписи видаляються з серверу автоматично.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані відеозаписи з бодікамер працівників поліції, надані з порушенням ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018.

За таких обставин, відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Отже, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 ЕПР1 № 700427 від 23.06.2026 оцінка правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, що встановлені в судовому засіданні та підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках цієї справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя А.В. Ткаченко