Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №177/727/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/727/26

Провадження № 2/177/884/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н. В.

за участі

секретаря судового засідання Кулініч Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів, на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просив суд стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років, починаючи стягнення з дня звернення з позовною заявою до суду.

Позов обґрунтовується тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.07.2006 з, який рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2021 року розірвано.

Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені, донька сторін ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 та по батькові на ОСОБА_7 .

В теперішній час донька сторін ОСОБА_3 досягла повноліття, поживає разом з матір`ю, але продовжує навчання та з 2024 року навчається в Національному університеті «Одеська політехніка» Міністерства освіти і науки України державної форми власності. Строк навчання до 30.04.2029. У зв`язку з проходженням навчання донька потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки, не в змозі самостійно забезпечити себе матеріально не маючи професії, а також вільного часу для працевлаштування на будь-яку роботу, яка вимагає вищої освіти. Матеріальні потреби доньки включають в себе, окрім витрат пов`язаних із навчанням, також і витрати на харчування, лікування, придбання одягу, а також інші першочергові та невідкладні витрати, очевидність яких впливає із загальновизнаних життєвих потреб людини.

В теперішній час відповідач ніякої допомоги на утримання доньки не надає, хоча має можливість її надавати, оскільки він є фізично здоровим чоловіком.

Ухвалою судді від 17 березня 2026 року відкрито провадження по справі та справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 27).

11 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 надала відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог вказувала на те, що в переліку витрат на навчання позивач зазначає пункт- найм житла, що спростовує твердження позивача, що донька проживає разом з нею, а тому вважає що позивач

позбавлена права звертатися з позовом д суду про стягнення аліментів на її користь. Крім того, вказує, що позивач не надала жодного документа, що саме сплачує всі витрати на навчання доньки. Також, зазначає, що ОСОБА_3 працює колористом в ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить розміщена нею реклама в «Інстаграм». Отже, є цілком очевидним, що ОСОБА_3 цілком здатна утримувати себе сама і не потребує сторонньої матеріальної підтримки ні з боку матері, ні з боку батька.

Крім того вказує на те, що позивачу достеменно відомо, що на теперішній час відповідач не може працювати з її безпосередньої вини, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального провадження, передбаченого ч. 4 с. 189 КК України, вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді у Криворізькому районному суді Дніпропетровської області. У вказаному кримінальному провадженні відповідач ОСОБА_2 визнаний потерпілим, психологічний стан якого після пережитого не дає можливості йому працювати, оскільки він заляканий винними діями обвинуваченої ОСОБА_1 і її спільників, а тому переховується від їх злочинних посягань. В задоволені позовних вимог просили відмовити у повному обсязі (а.с. 51-54).

Позивач та її представник – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити (а.с. 113).

Відповідач та його представник – ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її відсутності та відсутності відповідача, позовні вимоги не визнають та просять відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 114).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 39, 92,108).

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач з 22 липня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2021 розірвано, що не оспорювалося сторонами по справі.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 повнолітня донька сторін ОСОБА_5 17.10.2025 змінила прізвище з ОСОБА_10 на « ОСОБА_6 », по батькові з ОСОБА_11 на « ОСОБА_7 » (а.с. 10).

Повнолітня донька сторін ОСОБА_12 навчається на 2 –му курсі в Національному університеті «Одеська політехніка» Міністерства освіти і науки України державної власності на заочній формі навчання згідно договору про надання платної освітньої послуги для підготовці фахівців №03-23325-з від 16.08.2024. За спеціальністю Психологія. Строк навчання до 30.04.2029, що підтверджується копією договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців та довідками виданими Національним університетом «Одеська політехніка» від 10.02.2026 та від 11.02.2026 (а.с. 12-13, 14,15).

ОСОБА_3 проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, про що свідчать витяги з реєстру Новопільської територіальної громади від 01.11.2023 та від 23.02.2026 (а.с. 8,11 зворот), а також актом від 14 травня 2026 року складного мешканцями с. Новомайське Криворізького району Дніпропетровської області, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 83), що спростовує доводи відповідача проте, що повнолітня ОСОБА_13 та її мати проживають за різними адресами та того, що повнолітня донька перебуває на утриманні матері.

Твердження відповідача, що повнолітня донька сторін працює та отримує дохід, а тому сама може повністю забезпечувати себе, спростовуються відомостями з Пенсійного фонду України відповідно до яких дохід ОСОБА_3 за 2026 рік склав 8321,74 грн. (а.с 84) та інформацією наданою ФОП ОСОБА_14 , згідно якої ОСОБА_3 була працевлаштована у ФОП ОСОБА_14 у грудні 2025 року, з 28 лютого 2026 року у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_14 не перебуває, оскільки звільнена за власним бажанням (а.с. 111).

Таким чином, судом встановлено, що станом на час розгляду справи повнолітня донька сторін не має постійного заробітку чи стабільного самостійного доходу. Отриманий нею дохід у розмірі 8 321,74 грн у розрахунку на місяць є значно нижчим за законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, що позбавляє її можливості самостійно покривати витрати на проживання, харчування, придбання навчальних матеріалів та одягу під час навчання.

Факт короткотривалого працевлаштування дитини у минулому не звільняє батьків від виконання їхнього конституційного та сімейного обов`язку щодо надання утримання на період навчання, оскільки вирішальним фактором є наявність потреби у такій допомозі на момент розгляду спору.

В теперішній час сторони разом не проживають, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги позивачу на утримання доньки, про що вказувала позивач в позовній заяві та не заперечувалося відповідачем, який надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав.

Крім того, заперечуючи проти позову, представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилався те, що позивач разом зі спільниками вчинила щодо нього кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим обвинувальний акт щодо неї скеровано до суду, про що надав копію обвинувального акта (57-75). Відповідач вважає, що така протиправна поведінка є підставою для відмови у стягненні аліментів.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Наявність у матеріалах справи обвинувального акта щодо позивача без ухвалення остаточного судового рішення у кримінальній справі не є беззаперечним доказом вчинення нею протиправної поведінки. Обвинувальний акт є лише процесуальним документом досудового розслідування і не констатує вину особи у вчиненні злочину. Оскільки станом на день розгляду цивільної справи обвинувальний вирок щодо позивача відсутній, факт її протиправної поведінки щодо відповідача є недоведеним.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Посилання відповідача на психологічні переживання та неможливість працювати у зв`язку з кримінальним провадженням щодо позивачки належними та допустимими доказами не підтверджені. Наведені обставини самі по собі не виключають передбаченого ст. 199 СК України обов`язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що повнолітня ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання, а її батько ОСОБА_2 зобов`язаний її надавати відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 суд приймає до уваги те, що повнолітня донька продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, її матеріальне становище та матеріальне становище платника аліментів, беручи до уваги, що відповідач зобов`язаний та має можливість надавати матеріальну допомогу, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, суд вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітньої доньки, у зв`язку з навчанням.

Із довідки Національного університету «Одеська політехніка» № 362/26 від 10.02.2026 видно, що строк навчання ОСОБА_15 ( ОСОБА_5 закінчується 30.04.2029 року (а.с. 14).

Оскільки ч. 2 ст. 199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання, а позивач просить стягувати аліменти на період її навчання, то строк стягнення аліментів суд вважає можливим задовольнити в межах позовних вимог до 30 квітня 2029 року, але не більше як до 23 річного віку, або до припинення донькою навчання.

В силу ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 6, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 ч. 3, 182, 183, 191 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів, на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно на період її навчання до 30 квітня 2029 року, але не більше як до 23-річного віку, або до припинення донькою навчання, починаючи стягнення з 09 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Коваль