Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №202/5471/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5471/25

Провадження № 2/202/615/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового Іващенко І.В.,

присутні в залі суду:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача, адвокат Мазур О.А.,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 202/5471/25 ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем не менш ніж п`ять років та про встановлення права власності в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року до Індустріального районного суду м. Дніпра звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла адвокат Мазур Оксана Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_1 .

У позовній заяві просили встановити факт проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 не менш ніж п`ять років, та визнати право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи цивільна справа передана для розгляду судді Недобитюк Н.В., ухвалою якої відкрите загальне позовне провадження.

03.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Доводи позивача.

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що тривалий час працювала на заводі «Комінтерн» в різних цехах. В останній час вона працювала в сортопрокатному цеху. В 1994-1995 роках з лопатного цеху в сортопрокатний цех був направлений для роботи ОСОБА_3 (спадкодавець). Таким чином відбулось знайомства позивача зі спадкодавцем.

На той час ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . ОСОБА_3 також перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Спільних дітей подружжя ОСОБА_6 не мали.

В червні 1997 року подружжя ОСОБА_6 свій шлюб розірвали, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

У жовтні 1999 році помер батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Мати ОСОБА_3 – ОСОБА_7 тривалий час перебувала на обліку у лікаря – невропатолога, психіатра.

ОСОБА_1 підтримувала ОСОБА_3 . Вони телефонували, зустрічались вдома у спадкодавця, таким чином підтримували спілкування.

ОСОБА_1 наполягла на тому, щоб у спірній квартирі були замінені вхідні двері, які були дуже в занедбаному стані. У 2009 – 2010 роках позивач наполягла і вони зі спадкодавцем зробили ремонт в житловій кімнаті, якою користувався ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 фактично був не готовий до самостійного життя та вирішення побутових питань.

Оскільки ОСОБА_8 (мати спадкодавця) заперечувала проти відносин сина з позивачкою, то деякий час вона не мала можливості переїхати до ОСОБА_3 та залишитись там на постійне проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

В 2011 році у віці 35 років помер син позивача ОСОБА_9 .

ОСОБА_3 у повному обсязі профінансував поховання сина ОСОБА_1 . Був поруч весь цей час та підтримував ОСОБА_1 .

В 2016 році загинув син позивача - ОСОБА_10 . Його поховання фінансував власник СТО, на якому син працював. При цьому ОСОБА_3 , був поруч з ОСОБА_1 та підтримував її.

Позивач зазначила, що з 1994-1995 вона та ОСОБА_3 були разом, підтримували одне одного, вирішували разом фінансові, побутові труднощі і питання.

Навесні 2019 року у ОСОБА_8 різко погіршився стан здоров`я. Вона перестала вставати, а якщо вставала, то падала, припинила приймати їжу. В такому стані вона потребувала постійного стороннього догляду.

ОСОБА_3 фізично не мав можливості та не вмів здійснювати догляд за матір`ю..

До того ж в жовтні 2019 року ОСОБА_3 стало погано, він впав. Фактично він переніс інсульт, як наслідок у нього стала тягучею мова та він почав кульгати на ліву ногу.

Всі тяготи по догляду за хворою ОСОБА_8 лягли на плечі ОСОБА_1 , яка виконувала всі процедури по гігієні, міняла памперси, мила ОСОБА_8 , годувала.

З весни 2019 року ОСОБА_1 перейшла на постійне проживання в квартиру ОСОБА_3 . Позивач перенесла свої особисті речі в квартиру ОСОБА_6 і стала там проживати постійно зі згоди та за пропозицією ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в якості цивільної дружини ОСОБА_3 .

У квартиру ОСОБА_6 приходили у гості діти та онуки позивача.

Позивач з вересня 2021 року вела облік оплати по комунальним послугам за адресою: АДРЕСА_1 у відповідному зошиті. Оплату проводили з банківської картки ОСОБА_3 , який довіряв позивачці проводити фінансові операції.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 . Позивач разом з ОСОБА_3 поховали її. А через рік встановили пам`ятник на її могилі.

Після смерті ОСОБА_8 за ініціативою ОСОБА_1 за сумісні кошти з ОСОБА_3 в квартирі були замінені всі труби та встановлені нові. Придбали та встановили нову сантехніку – унітаз, раковини в ванну та кухню, бойлер. Придбали новий телевізор.

Бюджет позивача з ОСОБА_3 складався з його пенсії - 10 000 грн., її пенсії - 3 000 грн.

Позивач зі спадкодавцем продовжували жити разом, піклувались один про одного. Позивач вирішувала всі фінансові питання, готувала їжу, прала білизну, прибирала в квартирі, купувала продукти харчування. У неї завжди були ключі від квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 організувала його поховання та всі документи щодо його поховання оформлені на її ім`я.

Після смерті ОСОБА_3 позивач залишилась проживати в спірній квартирі та з квітня 2025 року самостійно сплачує комунальні платежі та квартплату.

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Спадкова справа не була заведена і відповідна постанова не була винесена.

Тому ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.

Позиція відповідача.

Представник відповідача – Дніпровської міської ради Ревякіна Н.М. просила відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування зазначила, що позивач не довела факт її спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю та ведення спільного господарства, спільного побуту, наявності у них спільних прав та обов`язків більше п`яти років до моменту смерті спадкодавця.

Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лавріщева О.А. з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Втім, не надала нотаріусу рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини, як підстави для закликання до спадкоємства за законом у четверту чергу.

Отже, приватний нотаріус Лавріщев О.А. листом «Про розгляд заяви про прийняття спадщини» від 31.03.2025 № 33/01-16 запропонував ОСОБА_1 звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини, як підстави для закликання до спадкоємства за законом у четверту чергу.

За таких обставин ОСОБА_1 звернулась до суду.

В обґрунтування свої вимог позивач надала суду копії документів про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що вона володіє оригіналами документів, так як тривалий час проживала з ОСОБА_3 , а також наразі користується квартирою.

Також позивач надала фото на підтвердження спільного проживання з померлим та міцних стосунків з ним.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 21.11.1997 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності трьом особам:

-ОСОБА_11 (батько ОСОБА_3 ),

-ОСОБА_12 (рос. мова) (мати ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_11 ),

-ОСОБА_3 (син).

Співвласник ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 67 років, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис 1437 від 02.11.1999.

Згідно матеріалів справи (лист від 24.03.2026 № 6/5-257 за підписом директора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ОСОБА_13 ) станом на 30.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 склад зареєстрованих становив дві особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .

Співвласниця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис 1495 від 04.11.2021.

Згідно доданої позивачем до позову довідки № 1508 про склад сім`ї від 16.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована одна особа - співвласник ОСОБА_3 .

Співвласник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис 784 від 14.03.2025. Причина смерті: гострий трансмуральний інфаркт передньої стінки міокарду.

Таким чином, всі троє співвласників (подружжя: ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , а також їх син ОСОБА_3 ) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , померли.

Представник позивача ОСОБА_14 зазначила, що а ні дружина ОСОБА_8 , а ні син ОСОБА_3 в нотаріальну контору не звертались з заявою про прийняття спадщини а ні після смерті ОСОБА_11 , а ні після смерті ОСОБА_8 та свідоцтво про право на спадщину не отримували.

Листом від 05.03.2026 № 31/01-16 приватний нотаріус Лавріщев О.А. ( АДРЕСА_2 ) інформував суд, що будь-яким нотаріусом спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась (інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 84396196).

Щодо сімейного стану ОСОБА_3 встановлено, що його шлюб з ОСОБА_5 згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , було розірвано 25.06.1997, актовий запис 303.

Щодо сімейного стану позивача ОСОБА_1 встановлено, що її чоловік ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 49 років, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис 1336 від 07.08.2002.

Листом від 26.03.2026 № 404/31.25-25 за підписом начальника Відділу ДРАЦС у м. Дніпро Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Людмили Сідєльцивої інформовано суд про те, що актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не знайдено.

Отже, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом 2019 – 2025 років у зареєстрованих шлюбах не перебували.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , втім фактично жила і проживає по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 від 28.04.2025 мешканці будинку підтвердили, що ОСОБА_1 мешкає в квартирі за вказаною адресою з 2019 року. Підписи мешканців - сусідів посвідчені начальником дільниці КП «Жилсервіс-5» ДМР В.Тітовим.

У судовому засіданні у якості свідків були допитані ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі проживають у будинку АДРЕСА_4 .

Свідки були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за надання суду завідомо неправдивих відомостей.

Зазначені свідки не перебувають у родинних відносинах з позивачем.

Сусідка ОСОБА_15 пояснила суду, що позивачка проживає в квартирі 106 з 2019 року. Спочатку проживали втрьох, а після смерті ОСОБА_8 - вдвох.

Зі слів свідка позивач здійснювала догляд за ОСОБА_8 , а надалі за ОСОБА_3 після погіршення його стану здоров`я.

ОСОБА_1 ходила до магазину за продуктами харчування, прибирала в квартирі, прала білизну. Позивач разом з ОСОБА_3 поховали його матір. Свідок характеризувала позивачку як дуже порядну, щиру, спокійну. Свідок пояснила, що ОСОБА_1 спочатку зустрічалась з ОСОБА_3 , а згодом переїхала до нього на постійне проживання.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_5 з 2019 року, що сама ОСОБА_8 за життя називала позивача «невісткою».

Свідок ОСОБА_16 стверджує, що ОСОБА_1 ходила до магазину, купувала продукти харчування. Свідок відвідувала спірну квартиру, у тому числі з метою підписати ті чи інші колективні листи-звернення від мешканців будинку. Під час відвідування вона бачила, що ОСОБА_1 проживає постійно в цій квартирі та навіть інколи підписувала колективні листи від цієї квартири.

Свідок ОСОБА_16 також повідомила, що бачила як ОСОБА_1 купувала ліки, памперси в аптеці. Декілька разів пропонувала ОСОБА_1 посидіти біля будинку з сусідами. Але ОСОБА_1 відмовлялась, посилаючись на те, що не має часу, що треба купати ОСОБА_17 – матір ОСОБА_18 .

Свідок стверджувала, що ОСОБА_1 завжди прибирала не тільки в квартирі, а й у під`їзді. Що після того, як вона поселилась в квартирі постійно, то квартира стала охайною, прибраною, оскільки вона там навела порядок. Заборгованості по оплаті за комунальні послуги та квартплаті не було. Бачила, як ОСОБА_1 сплачувала комунальні платежі.

Свідку відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом працювали. Характеризує ОСОБА_3 як дуже повільну людину, не активну, спокійного та лінивого.

Свідок також розповіла, що приблизно у 2022 році у спілкуванні з ОСОБА_3 він сказав, що наразі він всім задоволений. У позивача та ОСОБА_3 були добрі та дружні стосунки. Вони ходили разом, тримаючи один одного за руку. Разом витрушували ковдри. Якось ОСОБА_19 йшов до магазину, сказав, що ОСОБА_20 попросила щось купити. Якщо щось в квартирі треба було знайти, то ОСОБА_19 звертався до Наталі та питав: «Ти знаєш де лежить?». Тобто, видно було, що вони живуть однією сім`єю.

ОСОБА_1 пояснила суду, що офіційно не уклала шлюб з ОСОБА_3 через минулі невдачі у попередньому шлюбі.

Досліджені судом матеріали справи, а також пояснення свідків доводять, що позивач та ОСОБА_3 спільно проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу настання смерті ОСОБА_3 , та мали взаємні права та обов`язки.

Позивач прийшла жити до ОСОБА_3 ще за життя його матері - ОСОБА_8 . ОСОБА_1 займалась побутом, готувала їжу, дбала про добробут родини ОСОБА_6 . Позивач турбувалась про оплату комунальних послуг (робила відповідні записи у зошиті про дату оплати комунальних послуг та сплачені суми), створювала затишок у помешканні (ініціювала ремонт квартири та заміну сантехніки). Крім того, доглядала хвору ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 позивач продовжила проживати у його квартирі та сплачувала за неї комунальні послуги.

Таким чином підлягає задоволенню вимога позивача щодо встановлення факту її спільного проживання з ОСОБА_3 однією не менш як п`ять років до часу настання його смерті.

Щодо вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Цивільним кодексом України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1 ст. 1221 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина 1 ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Черговість спадкування за законом встановлена статтями 1261 – 1265 ЦК України.

Так, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

І лише у четверту чергу, згідно ст. 1264 ЦК України, право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Саме до четвертої черги законодавець відносить осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги. При цьому судом не встановлювались особи, які віднесені до попередніх черг.

Як вже було зазначено вище ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лавріщева О.А. з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Втім, не надала нотаріусу рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини, як підстави для закликання до спадкоємства за законом у четверту чергу. Тобто, на час звернення до нотаріуса Володченко Н.К. не підтвердила статус спадкоємця будь-якої черги, зокрема четвертої черги.

Отже, приватний нотаріус Лавріщев О.А. листом «Про розгляд заяви про прийняття спадщини» від 31.03.2025 № 33/01-16 запропонував ОСОБА_1 звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини, як підстави для закликання до спадкоємства за законом у четверту чергу.

Листом від 05.03.2026 № 31/01-16 приватний нотаріус Лавріщев О.А. ( АДРЕСА_2 ) інформував суд, що будь-яким нотаріусом спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 84396196 від 05.03.2026.

Відтак, ОСОБА_1 після набрання законної сили цим рішенням, якщо його не буде скасовано, має право звернутися до нотаріуса та пройти визначену законом процедуру з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Слід також зазначити, що у даній справі суд не перевіряв наявність або відсутність заповіту.

Представник позивача ОСОБА_14 зазначила, що а ні дружина ОСОБА_8 , а ні син ОСОБА_3 в нотаріальну контору не звертались з заявою про прийняття спадщини а ні після смерті ОСОБА_11 , а ні після смерті ОСОБА_8 та свідоцтво про право на спадщину не отримували. Однак, ця обставина судом також не перевірялась.

Згідно частини 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 27.03.2025, тобто у строк, визначений частиною 1 ст. 1270 ЦК України, про що свідчить штамп з датою «27.03.2025» та індексом «30/01-76». У тексті заяви позивач зазначила, що документи та відомості, що стосуються оформлення її спадкових прав за законом або щодо вирішення питання успадкування нею будуть додатково надані пізніше.

У травні 2025 року ОСОБА_1 ініціювала судовий процес. Будь-який нотаріус у якості третьої особи до участі у справі не залучався.

Виходячи з викладеного, вирішення питання про визнання права власності на спірну квартиру за позивачем у судовому порядку, є передчасним і потребує проходження ОСОБА_1 визначеної законом процедури з метою отримання свідоцтва про право на спадщину законом.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду та розподілу не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 81, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, 1216 – 1218, 1220 -1223, 1258 - 1264 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з весни 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, після набрання цим рішенням законної сили.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

ВІДПОВІДАЧ: Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, адреса: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75.

Суддя Н. В. Недобитюк