Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №208/2800/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/2800/26

провадження № 2-др/208/21/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді – Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське, заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» - Шишка Юлії Олександрівни, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 208/2800/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського перебувала на розгляді цивільна справа № 208/2800/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 31.08.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» задоволено частково та отримано позивачем - 04.09.2026 року.

04.09.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6914,18 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що під час ухвалення заочного рішення у справі судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним під час розгляду справи. У зв`язку з цим позивач просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.09.2026 року, заяву передано до провадження судді Гречаній В.Г.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року дану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судові засідання представник позивача -Шишка Ю.О. не з`явилася.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із матеріалами справи, судом встановлено, що під час вирішення спору по суті судом не вирішувалося питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем у позовній заяві та до моменту ухвалення рішення суду відповідна вимога не заявлялася, а також не було подано доказів понесення таких витрат та клопотання про їх стягнення.

На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини 5 статті 12 ЦПК України, на суд покладається обов`язок щодо сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи шляхом роз`яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 3 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2 статті 270 ЦПК України).

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

У наведеній правовій нормі міститься виключний перелік умов, за наявності яких суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення. Тлумачення частин 1 та 2 статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що головне значення додаткового рішення полягає у забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок неналежного виконання вимог частини 1 статті 264 цього Кодексу. Перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 760/34441/19-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що за загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі №911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21, від 14 липня 2021 року у справі № 761/15741/17, від 26 липня 2023 року у справі № 754/4352/21, від 24 січня 2024 року у справі № 752/1058/23.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18, додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Таким чином, за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд має право ухвалити додаткове рішення або постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення (частина 5 статті 270 ЦПК України).

08.12.2025 р. між Адвокатським об`єднанням «КН ПЕРШИЙ ЮРИДИЧНИЙ ОФІС» (надалі за текстом – Адвокатське об`єднання) та Позивачем укладено Договір про надання правничої допомоги (надалі за текстом – Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору визначено детальний опис робіт (наданих послуг) , які Адвокатське об`єднання, має надати Апелянту у зв`язку із супроводом претензійно-позовної діяльності та примусового стягнення заборгованості стосовно позичальників (боржників) ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» згідно Реєстру, який є Додатком №1 та невід`ємною частиною даного Договору та відповідно до якого Відповідач зазначений під №28. Зокрема, супровід включає в себе : 1. підготовку та направлення досудових вимог; 2. підготовку та подання позовних заяв про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту; 3. супровід судових засідань у суді першої інстанції; 4. супровід процедури отримання рішення судів першої інстанції про стягнення боргу (що набрали законної сили); 5. отримання виконавчих документів.

Окрім того, в п. 2.1. вищевказаного Договору визначено розмір винагороди/ гонорару в сумі 8 500 грн. за супровід претензійно-позовної діяльності стосовно одного позичальника (боржника) ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у кількості відповідно до Реєстру, який є Додатком №1 та невід`ємною частиною даною Договору та відповідно до якого Відповідач зазначений під №28.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору вказана у п. 2.1. Договору сума (8 500 грн.) сплачується ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у наступному порядку: протягом 3-х днів з дати підписання Договору та виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2000 (дві тисячі гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно-позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору; у строк до 08.01.2026 року, шляхом виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2000 (дві тисячі гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору; у строк до 08.02.2026 року, шляхом виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2000 (дві тисячі гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору; у строк до 08.03.2026 року, шляхом виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2500 (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно-позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору.

До заяви додані копія платіжної інструкції №4948 від 16.12.2025 р., копія платіжної інструкції №5107 від 12.01.2026 р., копія платіжної інструкції №5455 від 16.02.2026 р., копія платіжної інструкції №5719 від 10.03.2026 р. про перерахування коштів за договором про надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012року (далі Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З наведеного вище встановлено, що сторона відповідача до винесення рішення справи зазначала у своєму позові про те, що вимоги про вирішення питання про стягнення понесених стороною судових витрат на правничу допомогу буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

У строк, зазначений ст. 141 ЦПК України, адвокат Шишка Ю.О. подала до суду заяву із зазначенням суми витрат на правничу допомогу.

Так як питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесену стороною позивача, судом у рішенні суду від 31.08.2026 року не вирішено, адвокат Шишка Ю.О. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, задоволення позовних вимог, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм та доказів, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а отже заява представника позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - адвоката Шишки Ю.О. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 76, 127, 141, 259, 260, 263-268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача – Шишка Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 208/2800/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, юридична адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30 В, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених вимог- відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44022416, юридична адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30 В;.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ..

Суддя В.Г. Гречана