Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №208/3609/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/3609/26

провадження № 2/208/4012/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського області у складі:

головуючого судді- Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 208/3609/26 за позовом ОСОБА_1 до Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача державний нотаріус Карлівської державної нотаріальної контори Гусева Олена Вікторівна про визначення додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що 23.02.2022 року батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з присадибною земельною ділянкою під будинком площею: 0,1488 га переданої для обслуговування житлового будинку і господарчих споруд.

За життя батько склав заповіт на свого онука – ОСОБА_3 , однак останній у спадок вступати не бажає, що підтверджується довідкою зі спадкового реєстру № 842444253 від 20.02.2026 року про те, що спадкова справа на майно померлого не відкривалась.

Тому позивач вважає себе єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивач обґрунтовує тим, що смерть батька припала на другий день повномасштабного вторгнення, органи нотаріальної контори спочатку відмовляли у зверненні щодо прийняття спадщини. Пізніше пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини був зумовлений суперечливими змінами до законодавства щодо строку прийняття спадщини. А згодом через масовані обстріли взагалі не було можливості звернутись до нотаріуса.

Після евакуації у 2024 році позивач зазначає, що неодноразово зверталась до різних нотаріусів за місцем проживання, та витрачала час на очікування черги для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визначити додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном у три місяці з час у набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі № 208/3609/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, залучено в якості третьої особи – державного нотаріуса Карлівської державної нотаріальної контори Гусеву Олену Вікторівну.

21.04.2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Ухвалою суду від 30.04.2026 року витребувано з Карлівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

01.05.2026 року від державного нотаріуса Карлівської державної нотаріальної контори Гусєвої О.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи по суті покладалась на розсуд суду.

01.06.2026 року від державного нотаріуса Карлівської державної нотаріальної контори Гусєвої О.В. на виконання ухвали про витребування копії спадкової справи надійшла відповідь з якої вбачається, що у Карлівській державній нотаріальній конторі не відкривалась спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ніхто з спадкоємців з заявами про відкриття спадщини чи відмову від прийняття спадщини до спадкодавця не звертались.

Ухвалою суду від 15.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 208/3609/26 та призначено справу до розгляду по суті.

25.08.2026 року та 08.09.2026 року від відповідача через Електронний суд надійшли пояснення в яких зазначено, що не заперечує проти прийняття рішення по справі та розгляду справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Гродівською селищною радою Покровського району Донецької області, актовий запис № 29.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.02.1967 року.

05.10.1985 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб, після шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 05.10.1935 року.

З договору купівлі-продажу від 15.03.1979 року вбачається що ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок зі всіма надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31 кв.м

Також позивачем надано копію технічного паспорта на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційне посвідчення, відповідно до якого житловий будинок зі всіма надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі права власності та державний акт про право приватної власності на землю від 30.06.2000 року відповідно до якого ОСОБА_2 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,1488, на території смт. Новоекономічне для обслуговування житлового будинку і господарчих споруд.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84244253 від 20.02.2026 року за параметрами запиту ОСОБА_2 дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації не знайдено.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.02.2026 року № 37/02-31 вибачається, що згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84244270, отриманою Карлівською державною нотаріальною конторою Полтавської області 20.02.2026 року, від імені спадкодавця ОСОБА_2 25.03.2021 року за реєстром 1-6 старостою Гродівської селишної ради Донецької області ОСОБА_8 був посвідчений заповіт, згідно з яким спадкоємцем всього належного ОСОБА_2 майна призначений ОСОБА_3 , який спадщину у встановлений законом шестимісячний строк не прийняв.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 84244253 від 20.02.2026 року, спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не відкривалася.

ОСОБА_1 в зазначений законом строк – ст. 1270 ЦК України заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2 до нотаріальної контори не подала а також не надала докази постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших спадкоємців першої черги за законом, в тому числі тих, які прийняли спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем за однією адресою та малолітніх неповнолітніх, недієздатних осіб або осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, у померлого немає.

ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які прийняли спадщину відповідно до вищезазначених частин третьої і четвертої статті 1268 Цивільного кодексу України, адже вона не проживала і не була зареєстрована на час відкриття спадщини з батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у будинку АДРЕСА_1 , не була на час відкриття спадщини недієздатною особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на належний спадкодавцю вищевказаний житловий будинок номер АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1488 га, передану у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд розташованої на території ст. Новоекономічне, Новоекономічної селишної ради Покровського (до об`єднання районів та громад-Красноармійського) району Донецької області, відмовлено у зв?язку з тим, що вона не прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та не надала докази постійного строків для прийняття спадщини проживання разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини при зверненні після спливу строків для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, відповідно до ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження №61/21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 20 січня 2021 року по справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказана позиція підтверджується також роз`ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті смт Новоекономічне Покровського району Донецької області.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. На даний час воєнний стан в Україні не закінчено та продовжено.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (який діяв на момент виникнення правовідносин) Гродівська селищна територіальна громада за винятком с. Баранівка, с. Веселе, с. Вовче, с. Воздвиженка, с. Євгенівка, с. Іванівка, сел. Лозуватське, с. Новоолександрівка, с. Прогрес, с. Тимофіївка з 24.02.2022 року віднесено до територій можливих бойових дій. Дата припинення 01.08.2024 року.

20.03.2025 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (зареєстрований в Мінюсті України 11.03.2025 за №380/43786, далі такожНаказ №376).

Відповідно до цього Переліку, с-ще Новоекономічне Гродівської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області з 02.08.2024 року є територією активних бойових дій по 07.05.2026 року, а з 08.05.2026 року вважається тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України

05 серпня 2024 року на позачерговому засіданні обласної комісії з ТЕБ і НС ухвалили рішення про обов`язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей з їх батьками або особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з таких населених пунктів громади, зокрема, як і Родинське.

Згідно з довідкою від 22.07.2024 року № 1611-7002076136 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої АДРЕСА_2 , фактично проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зроблено такі висновки: «Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви".

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

У даній справі, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, важливо оцінити, чи була об`єктивна неможливість своєчасного звернення до нотаріуса саме протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини, і чи мала місце поважна причина.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини закінчився 23 серпня 2022 року.

Отже, при вирішенні питання про наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини суд насамперед має оцінити обставини, які існували у період з 23 лютого 2022 року до 23 серпня 2022 року, оскільки саме протягом цього періоду позивачка повинна була реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Позивачка обґрунтовує поважність причин пропуску строку введенням воєнного стану, тим, що смерть її батька настала на початку повномасштабного вторгнення, нотаріальні органи спочатку відмовляли їй у зверненні щодо прийняття спадщини, надалі були суперечливі зміни законодавства щодо строків прийняття спадщини, а через масовані обстріли не мала можливості звернутися до нотаріуса. Після евакуації у 2024 році позивачка, за її твердженням, неодноразово зверталася до різних нотаріусів за місцем проживання та очікувала черги для подання заяви.

Щодо наведених причин суд зазначає наступне.

Суд враховує, що спадщина відкрилася напередодні введення в Україні воєнного стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, а відповідно до Переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Гродівську селищну територіальну громаду, до складу якої входить селище Новоекономічне, з 24 лютого 2022 року віднесено до територій бойових дій.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23, відповідно до якої проживання спадкоємця у населеному пункті, де у відповідний період фактично відбувалися активні бойові дії, може бути достатньою підставою для визначення додаткового строку.

Також суд враховує що позивач була евакуйована з с-ще Новоекономічного, Покровського району Донецької області лише в липні 2024 року, що підтверджується довідкою № 1611-7002076136.

Також суд зауважує, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, і втрата спадкового майна будуть для позивача надмірним тягарем, при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Враховуючи викладене, суд вважає що з урахуванням підстав пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наданням позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном у два місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтується. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач не просить стягнути судовий збір з відповідача, тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача державний нотаріус Карлівської державної нотаріальної контори Гусева Олена Вікторівна про визначення додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Гродівська селищна рада Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341637, адреса: Донецька область, Покровський район, с-ще Гродівка, вул. Донецька, буд. 97.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – державний нотаріус Карлівської державної нотаріальної контори Гусева Олена Вікторівна (Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 54, e-mail: info.krlv.plt.notary@sumyjust.gov.ua).

Суддя В.Г. Гречана