Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №560/3054/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3054/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

23 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Хмельницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796.

20.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про роз`яснення щодо зменшення розміру пенсії з 01.08.2025.

У відповідь на заяву відповідач листом від 26.12.2025 №18698-17324/Л-02/8-2200/25 повідомило позивачку щодо розрахунку її пенсійної виплати наступне.

При перевірці електронної пенсійної справи позивача встановлено, що розмір пенсії обчислювався із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки від 17.06.1991 виданої Волочиським колективним ремонтно-транспортним підприємством «Сільгосптехніка», ОСОБА_2 згідно наказу від 30.04.1986 №15м був направлений для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував з 03 травня 1986 року по 04 травня 1986 року в 30-кілометровій зоні(м.Прип`ять).

Також згідно вищевказаної довідки ОСОБА_2 за роботу в населених пунктах зони відчуження(м.Прип`ять) з 30 квітня 1986 по 03 травня 1986 виплачена заробітна плата в сумі 352,74 крб(в тому числі за 30квітня - 62,59 кб та з 01 травня по 03 травня - 290,20 крб).

За результатами зустрічної перевірки первинних документів про стаж та заробітну плату, які знаходяться на збереженні у Волочиському районному трудовому архіві, встановлено що:

- ОСОБА_2 був відряджений 2 травня 1986 року в м.Чорнобиль для надання допомоги;

- в розрахунковій відомості за травень 1986 року нарахована заробітна плата в сумі 147,77 крб;

- інших доплат, уточнень нарахованих сум не виявлено;

- інших документів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_2 у відрядженні в м.Чорнобиль не виявлено.

Враховуючи вищезазначене, а саме відсутність первинних документів, які б підтвердили період роботи ОСОБА_2 на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження та розбіжності в сумах заробітної плати за травень 1986 в довідці(290,20) та первинних документах(147,77), обчислено розмір пенсії по інвалідності з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року згідно пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закону №796).

Згідно ст.15 Закону №796, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.54 Закону №796, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзац 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Згідно з п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 64 Закону №1058-ІV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

З матеріалів справи встановлено, що згідно довідки про заробітну плату Волочиським колективним ремонтно-транспортним підприємством «Сільгосптехніка», ОСОБА_2 згідно наказу від 30.04.1986 №15м був направлений для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував з 03 травня 1986 року по 04 травня 1986 року в 30-кілометровій зоні(м.Прип`ять), з 30 квітня 1986 по 03 травня 1986 виплачена заробітна плата в сумі 352,74 крб(в тому числі за 30квітня - 62,59 кб та з 01 травня по 03 травня - 290,20 крб).

При цьому, пенсія позивачці виплачувалась з урахуванням вказаної довідки, однак під час перерахунку пенсії позивачці з 01.08.2025 пенсія була перерахована без урахування вказаної довідки, оскільки відповідач встановив, що не підтверджено період роботи ОСОБА_3 в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки відсутні первинні дкументи, а саме наказ про відрядження в м.Прип`ять, посвідчення відрядженого, шляхові листи, табелі обліку робочого часу.

Отже, підставою для неврахування вказаної довідки для перерахунку пенсії, слугувала відсутність первинних документів, які підтверджують період роботи позивача на відповідному підприємстві.

Суд звертає увагу, що відповідач до 01.08.2025 здійснював виплату пенсії позивачу з урахуванням відповідної довідки виданої Волочиським колективним ремонтно-транспортним підприємством «Сільгосптехніка», а тому особи, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але з вини організації в складі якої особа виконувала роботу в зоні відчуження, не було збережено первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, мають право на призначення/перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Суд також наголошує, що на працівника не може бути покладено відповідальність за відсутність на підприємстві в складі якого особа виконувала роботу первинних документів, які підтверджують період роботи. Відсутність первинних документів не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо призначення та перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Отже, відповідальність за відсутність відповідних первинних документів не може бути покладена на працівника, оскільки така відповідальність покладається на роботодавця.

Суд звертає увагу, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2016 року у справі № 686/5048/16-а встановлено, що ОСОБА_2 у період часу з 01.05.1986 року по 03.05.1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження (м. Прип`ять) та йому була виплачена заробітна плата в розмірі 290,20 карбованців. Зазначене судове рішення набрало законної сили 06.07.2016 року та відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

Окрім того, у відповідності до ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини , якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих документів і такі повноваження можуть бути реалізовані шляхом вчинення відповідних запитів, витребування первинних документів з метою підтвердження виплаченої заробітної плати, а також шляхом проведення перевірок.

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів вчинення таких дій або будь-яких інших активних дій з боку відповідача. Зазначення про "перевірку електронної пенсійної справи" не доводить реальне здійснення належної перевірки документів пенсійним органом. Крім того, суду не надані будь-які докази того, що така перевірка фактично проводилась.

У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні/перерахунку пенсії.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17, посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати у зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки, є безпідставним, оскільки довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у пенсійного органу були відсутні.

Зважаючи на це, неврахування пенсійним органом довідки від 17.06.1991, що видана Волочиським колективним ремонтно-транспортним підприємством «Сільгосптехніка» про роботу померлого годувальника, є порушенням права особи, яка перебувала на утриманні, на належне пенсійне забезпечення у розмірі, визначеному законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №560/3907/18.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.