Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №240/20595/25
Суддя: Сторчак В. Ю.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/20595/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
23 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.06.2025 за №1418954825-2025-2 про відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 в частині розрахунку розміру житлової субсидії на домогосподарство (будинок), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву від 23.06.2025 про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом І групи підгрупи Б та була отримувачем субсидії з 01.01.2025 по 01.05.2025 в сумі 3644,47 грн. щомісячно на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги.
Підставою звернення позивача до суду слугувало те, що з травня 2025 року відповідачем припинено виплату вказаної субсидії, оскільки сукупний середньомісячний дохід домогосподарства забезпечує можливість сплатити послугу ЖКП та СГТП самостійно, про що зазначено в рішенні №1418954825-2025-2 від 27.06.2025. Відповідно до вказаного рішення до сукупного середньомісячного доходу домогосподарства, на думку позивача, протиправно враховано дохід, отриманий у спадщину (частина житлового будинку) в розмірі 119508,83 грн.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, ОСОБА_1 звернулась з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До державних соціальних нормативів, зокрема, належать: гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу.
Умови призначення та порядок надання житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 21.10.1995 №848.
Відповідно до п.п.3- 5 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії".
Пунктами 22, 24 Положення №848 визначено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.
Відповідно до п. 30 Положення № 848, для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24-28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.
Згідно п. 35 Положення, для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується:
за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;
за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;
за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.
Пунктом 43 Положення №848 визначено, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає:
заяву;
декларацію;
довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
договір наймання (оренди) житла (у разі наявності);
рішення суду ( в разі наявності);
інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).
Відповідно до п. 48 Положення № 848 під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом І групи підгрупи Б та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як одержувач житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 .
Житлова субсидія на опалювальний сезон 2024 - 2025 призначалася позивачу відповідно до п. 25 Положення на фактично проживаючих зареєстрованих осіб.
Як вірно зазначив суд, для призначення житлової субсидії, зокрема, з травня 2025 року, відповідно до п.35 Положення враховуються доходи за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 у відповідності до норм Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 63.
Відповідно до п. З Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно до п.4 Положення 632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи;
- заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
- грошове забезпечення військовослужбовців;
- пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
- стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
- соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
- допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
- грошові перекази, отримані із-за кордону;
- дивіденди від цінних паперів;
- інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2024 ОСОБА_1 отримала в спадщину 16/100 часток у праві власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . При цьому, відсутні докази того, що вказане успадковане майно приносить дохід і здається в оренду.
Відповідно до підпункту 8 пункту 14 Положення №848, отримане в спадщину майно (якщо воно не приносить дохід і не здається в оренду) не впливає на отримання спадщини.
Таким чином, відповідно до п. 4 Положення 632 відсутні підстави для включення отриманої спадщини до середньомісячного сукупного доходу, що кореспондується з підпунктом 8 пункту 14 Порядку №848.
Тобто, розрахунок суми житлової субсидії повинен був здійснюватися з врахуванням приписів підпункту 8 пункту 14 Положення №848, а саме без урахування отриманого в спадщину майна.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем при визначенні права позивача, яка є інвалідом І групи підгрупи Б, на отримання субсидії неправомірно здійснено розрахунок сукупного середньомісячного доходу сім`ї.
Водночас суд вірно вказав, що визначення конкретної суми середньомісячного сукупного доходу домогосподарства при обрахунку нарахування субсидії належить до дискреційних повноважень відповідача, відтак, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.06.2025 за №1418954825-2025-2 про відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 в частині розрахунку розміру житлової субсидії на домогосподарство (будинок), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та, як наслідок, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 23.06.2025 про призначення позивачу житлової субсидії, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua