Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №212/10078/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/10078/25

1-кп/212/418/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041730001085 від 06 серпня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Томарине Бериславського району Херсонської області, громадянина України, який не одружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисники обвинувачених – адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

У період дії воєнного стану, 06.08.2025, приблизно о 12:55 годині, обвинувачений ОСОБА_4 разом із обвинуваченим ОСОБА_3 проходили повз зупинку громадського транспорту «Ставки», яка розташована біля кафе «Міраж» за адресою: м. Кривий Ріг вул. Ракітіна, буд. 38 в Покровскому районі м. Кривого Рогу, та в цей момент вони побачили ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який утримував в руках належну йому банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , дійсна до 07/27. В цей момент у ОСОБА_4 та у ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

З метою реалізації раніше виниклого спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_6 та керуючись єдиним спільним злочинним умислом, направленим на заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почали вимагати від потерпілого, придбати для них алкогольні напої, однак отримали відмову.

Діючи далі на досягнення спільного злочинного умислу, з перелічених вище мотивів, розуміючи, що заволодіти майном потерпілого безперешкодно не вдасться, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побачили у потерпілого ОСОБА_9 належну йому банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , дійсна до 07/27 і в цей момент в них виник спільний злочинний умисел на викрадення вказаної банківської картки з корисливих мотивів. Реалізуючи вказаний злочинний умисел почали застосовувати до ОСОБА_9 фізичне насильство що виразилося в п`яти ударах в область голови ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_3 , в ході реалізації вказаного злочинного умислу вчиненого за попередньою змовою з ОСОБА_4 вирвав з рук потерпілого ОСОБА_6 належну йому банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , дійсна до 07/27, належну ОСОБА_9 , (далі по тексту «банківська картка»), яка згідно примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБ України від 05.11.2014 №705, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 утримуючи банківську карту ОСОБА_6 прийшли до кафе «Міраж» розташований в буд.18 по вул. Ракітіна в Покровському районі м.Кривого Рогу, де намагалися розрахуватися вказаною картою за товар на суму 110 гривень, однак не довели свій злочинний умисел до кінця оскільки вказана сума перевищувала суму грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку потерпілого ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 відкрито викрали банківську картку ОСОБА_6 , після чого зникли з місця скоєння кримінального правопорушення.

Допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, повідомивши, що приїхав із ОСОБА_10 відпочити на річці Саксагань, випили горілки, були дуже п`яні. Він бачив потерпілого на зупинці громадського транспорту Ставки, у якого попросили купити їм пива, на що потерпілий погодився. Вказує, що був дуже п`яний, а тому не пам`ятає подій, у пам`яті є лише фрагменти, але точного знає, що він та ОСОБА_10 нікого не били, впевнений що потерпілому не наносилися удари, пам`ятає що лише штовхнув його по плечу, на тілі потерпілого ушкоджень не бачив. Банківську картку не бачив у потерпілого, але стверджує, що ОСОБА_10 знайшов її біля кіоску та не розумів чия вона, а тому пішов у ларьок перевірити її дійсність для того він зробив замовлення, але оплата не пройшла через нестачу коштів. Вину свою не визнає повністю.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив суду, що разом із знайомим ОСОБА_3 приїхали на пруди, відпочивали, випивали горілку. Коли йшли на зупинку побачили потерпілого та попросили купити їм пива, та разом пішли до ларьок, однак на картці не вистачило коштів для покупки. Потерпілий пішов на пляж, а він знайшов банківську картку між зупинкою і ларьком. Він не знав кому належить ця картка, намагалися оплатити замовлення, але на картці було недостатньо коштів. Стверджує, що потерпілого не чіпав та не бив.

Незважаючи на те, що обвинувачені не визнали своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених .2 ст.15, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, їх вина повністю доведена сукупністю доказів, які безпосередньо досліджені та перевірені в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що на зупинці Ставки, біля кіоску разом із братом йшли з пляжу, хотіли купити пиво. Розраховувалися карткою, але не вистачило коштів, після чого відійшли від кіоску. До них підійшли двоє хлопців, попросили купити їм пиво, він їм відмовив та після чого почалася бійка. Його брат — ОСОБА_11 , є військовослужбовцем. Під час конфлікту один із хлопців вихопив банківську картку та сказав іншому тікати. Картку вихопив хлопець із довгим світлим волоссям. Перший удар отримав у голову, після цього були ще удари по голові та спроби вдарити в ніс. Удари наносили обидві людини. Потім один із нападників побіг за братом. На момент нанесення ударів картка була в руках, імовірно, її вибили. Нападників привезли до поліції, та він їх впізнавав, про що складений був протокол. Також поліцейські показали банківську картку, яка була у них та він її упізнав її як свою. Заяву про злочин писав власноруч. Додав, що він заблокував викрадену банківську картку та не планує нею користуватися. Зазначив, що він звертався за медичною допомогою, у лікарні його оглянути, надали першу допомогу.

Свідок ОСОБА_12 суду доповів, що, під час патрулювання району був отриманий виклик щодо хуліганства. Заявник повідомив, що невідомі особи погрожували йому зброєю та фізичною розправою, вчинили хуліганські дії та пішли у бік зупинки. На зупинці Ставки у напрямку «Піонера» було виявлено двох громадян, про яких повідомляв заявник. Під час затримання один із хлопців спав на лавці. Заявник повідомляв, що в них, ймовірно, є при собі зброя. Під час поверхневої перевірки в одного з них було виявлено предмет, схожий на зброю. Після цього їх доставили до потерпілого для впізнання. Потерпілий повідомив, що обвинувачені погрожували йому та забрали картку. На потерпілому тілесних ушкоджень не бачив, окрім подряпин. Чи викликалася потерпілому швидка допомога — не пам`ятає. Під час затримання особи перебували у стані алкогольного сп`яніння, опору не чинили, однак з метою безпеки на них було одягнуті кайданки після виявлення предмета, схожого на зброю.

Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, він із братом ОСОБА_14 підійшли на Ставки. Брат приїхав з Одеси. Після відпочинку ми пішли до стоянки. Дорогою до нас підійшли двоє хлопців, які почали поводитися агресивно та розпускати руки. У брата забрали банківську картку. Після цього ми зателефонували до поліції. Працівники поліції прибули на місце події, і ми надали пояснення. Моєму братові наносили удари по обличчю. Мого брата бив ОСОБА_10 , який першим завдав удару, мій брат намагався захищатися. Ми тікали від нападників, обвинувачені бігли за нами, ОСОБА_15 побіг за свідком. Потерпілий одразу повідомив, що у нього забрали банківську картку і це був ОСОБА_10 . ОСОБА_15 та ОСОБА_10 перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що їй нічого не відомо про обставини події які сталися 06 серпня 2025 року.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила що того дня вона бачила двох чоловіків, які були в стані сильного алкогольного сп`яніння та вели себе зухвало. Один із них погрожував потерпілому пістолетом і тому вона викликала поліцію. З нею проводилося впізнання у поліції та вона вказувала на тих людей які погрожували, зараз не може їх впізнати, оскільки пройшов великий проміжок часу та обвинувачені зовні змінилися.

Крім показань потерпілого, свідків в судовому засіданні досліджені письмові докази, а саме: електронний рапорт від 06.08.2025 про те, що близько 13:24 години на зупинці громадського транспорту вчиняється хуліганство, заявник ОСОБА_17 (а.к.п.8), електронний рапорт від 06.08.2025 про те, що по АДРЕСА_3 побили двоє чоловіків, зазначені діагнози, заявник бригада швидкої допомоги (а.к.п. 9), протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_6 (а.к.п.10), протокол огляду місця події з фототаблицею від 06.08.2025, в ході якого оглянуто ділянку місцевості біля будинку 3 по вулиці Захисників Азовсталі м. Кривого Рогу, де були вилучені предмет, схожий на пістолет на банківська картка, слідча дія проводилася у присутності понятих та участі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.к.п.12-18), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.08.2025 року де потерпілий ОСОБА_6 впізнав осіб, які відкрито заволоділи його банківською карткою, і це є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.к.п.30-35), протокол слідчого експерименту від 07.08.2025 проведеного за участі потерпілої ОСОБА_6 під час якого, останній послідовно та детально відтворив механізм події, у тому числі обставини конфлікту, застосування до нього насильства та заволодіння його банківською карткою (а.к.п. 36- 40) та в судовому засідання було відтворено відеозапис даної слідчої дії; довідка від 22.08.20265 року, відповідно до якої лікарем був оглянутий у Криворізькій міській лікарні №1 ОСОБА_6 у якого виявлені тілесні ушкодження (а.к.п.42), супровідний лист та талон до супровідного листка №195 від 06.08.2025 року відповідно до якого у ОСОБА_6 фельдшером швидкої медичної допомоги встановлений попередній діагноз – перелом кісток носа (а.к.п.44), протоколи пред`явлення особи для впізнання від 06.08.2025 року свідок ОСОБА_11 впізнав обвинувачених як осіб, з якими виник конфлікт та які здійснили напад на його брата ОСОБА_6 (а.к.п. 54-59), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.08.2025 року де свідок ОСОБА_17 впізнала осіб, які погрожували пістолетом та були в стані сп`яніння біля торговельного ларька, і це є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.к.п.73-79), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.08.2025 року де свідок ОСОБА_16 впізнала осіб, які били за ларьком потерпілого і це є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.к.п. 83-90).

Крім того, судом були досліджені інші документи, що містяться у матеріалах кримінального провадження, а саме 06.08.2025 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041730001085, два протоколи затримання від 06.08.2025 о 15:30 год. відповідно до якого затриманий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 07.08.2025 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041730001087, постановою слідчого від 07.08.2025 змінено правову кваліфікацію з ч.4 ст.186 КК України на ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, 07.08.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прокурором вирішено 08.08.2025 про об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження під єдиним номером №12025041730001085, 26.08.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , постанови про речові докази, характеризуючи документи на обвинувачених, ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу обвинуваченим, та протоколи про надання доступу до матеріалів кримінального провадження, які не містять інформації щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні, а лише підтверджують законність проведених органом досудового розслідування процесуальних дій.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Як вбачається зі змісту письмових доказів, вони не містять істотних протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Кожен із них містить інформацію щодо предмету доказування. Усі докази зібрані у встановленому законом порядку, зокрема, відповідає вимогам закону і процедурі вчинення. Вказані докази є належними та допустимими.

Доводи сторони захисту про недоведеність вини обвинувачених спростовуються судом дослідженими доказами, а саме у судовому засіданні потерпілий підтвердив обставини, зафіксовані у протоколі впізнання та у протоколі слідчого експерименту, та зазначив, що вони повністю відповідають дійсності. Він засвідчив факт відкритого заволодіння банківською карткою із застосуванням насильства. Водночас потерпілий зауважив, що майнову шкоду йому не завдана. Таким чином, обставини події, про які повідомив потерпілий, є логічними спочатку виник конфлікт, після чого до потерпілого було застосовано насильство, та відкрито викрадена банківська картка. Показання потерпілого щодо застосування до нього насильства також підтверджуються медичною документацією. З картки виклику швидкої медичної допомоги вбачається, що у потерпілого наявні тілесні ушкодження. Крім того, згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, зокрема в Постанові № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вказано, що насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я — це, зокрема, умисне заподіяння побоїв, здійснення болісних дій або інші насильницькі дії, якщо вони не становили небезпеки для життя чи здоров`я в момент їх заподіяння. Таким чином, версія обвинувачених про те, що банківську картку вони знайшли біля торговельного павільйону чи кіоску, не узгоджується із сукупністю досліджених доказів. Твердження обвинувачених про те, що вони знайшли банківську картку та лише намагалися придбати алкоголь, не спростовує факту незаконного заволодіння чужим майном, та підтверджують, що вони намагалися використати її для здійснення розрахунку, тобто розпорядитися майном потерпілого як власним.

Щодо доводів сторони захисту про недоведеність вини, суд звертає увагу, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Даний злочин має умисну форму вини.

При ухваленні вироку суд спирається на Європейський суд з прав людини у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, зважаючи на те, що сторони вільні у використанні своїх прав, вислухавши доводи сторони захисту, допитавши потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при обставинах викладених у вироку, доведена повністю.

На підставі викладеного суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, за ознаками закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, що не залежали від її волі та за ч.1 ст.357 КК України за ознаками викрадення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд вказує, що обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченим судом не встановлено.

Призначаючи покарання з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, повністю встановивши дані про осіб винних та характер вчинених ними дій, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, особу обвинувачених , які раніше не судимі, до затримання не працювали, доходу не мали, не одружені та не мають на утриманні дітей а також із урахуванням ставлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинених дій які не висловлювали критичної оцінки свого діяння, не виявили щирий жаль з цього приводу.

Беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виявляється можливим без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69, 75 КК України та вважає за необхідне призначити їм покарання в межах санкції ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України та в межах санкції ч.3 ст.357 КК України у виді позбавлення і обмеження волі, яке буде необхідне й достатнє для їх виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень при цьому застосувати положення ч.1ст.70, ст.72 КК України.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні. Питання про долю речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обраний, щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою – продовжити до набрання вироку законної сили.

Строк відбування покарання обвинуваченим рахувати з моменту затримання – 06 серпня 2025 року.

Керуючись статтями 368–371, 373, 374 КПК України, суд —

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч.1 ст.357 КК України.

Призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України в виді позбавлення воли на шість років шість місяців.

Призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на два роки.

На підставі ч.1 ст.70, ст.72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців.

Запобіжний захід обраний, щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою – продовжити до набрання вироку законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим рахувати з моменту їх затримання – 06 серпня 2025 року.

Речові докази :

- предмет схожий на пістолет, який поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України» PSP3180441 та перебуває на зберіганні у камері схову ВП №3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області - знищити.

- банківську карту АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 яка долучена до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Особою, яка утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1