Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №560/18422/25
Суддя: Курко О. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/18422/25
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
22 вересня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у прийнятті повторного Звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.07.2026 за №2200-1002-7/60408 - відмовлено.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/18422/25 до 21.10.2026 з доказами на підтвердження виконання судового рішення.
У задоволенні клопотання в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Марії Квятківської з назвою Доповнення до клопотання про звільнення від накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень від 14.08.2026 за №2200-1002-7/65094 - відмовлено.
Накладено штраф на виконуючу обов`язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн 00 копійок.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою від 12.06.2026 суд: 1) Прийняв Звіт про виконання судового рішення від 08.06.2026 за №2200-0902-7/43845; 2) Встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання Звіту, який подати суду та позивачці до 31.07.2026. Також, відповідачу необхідно додатково пояснити: 1) коли буде виконане судове рішення №560/18422/25 у повному обсязі; 2) хто і коли прийняв рішення невиплати поточної заборгованості після перерахування пенсії на суму 8734,06 гривень (вказано у запереченні позивачки про обмеження пенсії та недоплату на 941,05 гривень щомісячно (8734,06-7793,01)), надавши копію цього рішення чи рішень; 3) Відмовив у задоволенні клопотання в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.06.2026 за №2200-0902-7/43845 (арк. спр.153-155, т.1).
У Звіті про виконання судового рішення від 30.07.2026 за №2200-1002-7/60408 (далі - Звіт) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказує що рішення суду у справі №560/18422/25 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог законодавства. Пенсійний орган пояснив, що на виконання судового рішення ОСОБА_1 нарахована доплату пенсії за період з 01.07.2023 по 31.07.2026 у розмірі 29392,61 гривень. Розмір пенсії з 01.03.2026 становить 8734,06 гривень. Позивачці перераховано частину минулої заборгованості, зокрема: 20.04.2025 - 100 гривень та 179 гривень, як частину поточної заборгованості на виконанні рішень суду у справах №560/5598/20 та №560/18422/25; 18.04.2026 - 100 гривень та 780 гривень, як частину поточної заборгованості на виконанні рішень суду у справах №560/5598/20 та №560/18422/25; 05.06.2026 - 132 гривень та 936 гривень, як частину поточної заборгованості на виконанні рішень суду у справах №560/5598/20 та №560/18422/25. Після скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”: " ... виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду." Про орієнтовні строки виконання судового рішення пенсійний орган зможе повідомити суд після: "... виокремлення головному управлінню пенсійного фонду України в Хмельницькій області коштів в межах затверджених бюджетних призначень для відповідних виплат за джерелами їх фінансування." (арк. спр.18-21, т.2).
Пенсійний фонд України у листі за №2800-050101-7/51412 від 08.072026 пояснив, зокрема, що інформацію щодо фактичних видатків на виплату пенсій на виконання судових рішень за перше півріччя 2026 року може бути надано після складання та затвердження Звіту станом на 01.07.2026. Також інформує, що в Пенсійного фонду України відсутні депозитні рахунки у банках. Згідно зі звітом про виконання бюджету Пенсійного фонду України (далі – Звіт) станом на 01.04.2026 (за формою № 2-ПФ (бюджет) “Звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України”, затвердженою наказом Пенсійного фонду України від 01.06.2017 № 105 (в редакції наказу Пенсійного фонду України від 30.10.2025 № 192)) видатки на виплату пенсій в солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, за рахунок коштів ЗДПС склали 66 437,9 тис. грн, на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду за рахунок коштів Державного бюджету України – 78 572,6 тис. грн; на виконання ретроспективних судових рішень за рахунок коштів ЗДПС склали 81 569,1 тис. грн, за рахунок коштів Державного бюджету України – 80 728,9 тис. грн. Головним розпорядником коштів за Програмою КПКВК 2506080 є Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Пенсійний фонд України – відповідальний виконавець та розпорядник коштів нижчого рівня. Листом від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 Пенсійний фонд України звертався до головного розпорядника (Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України) із запитом щодо порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання рішень суду. Листом 22.06.2026 № 2800-0703-5/46418 Пенсійний фонд України інформував головного розпорядника про ситуацію, що складається у зв`язку із застосуванням територіальними органами Пенсійного фонду України при виконанні рішень суду пункту 14 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, а листом від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 – просив сприяти визначенню механізму (порядку) реалізації передбачених законом прав одержувачів пенсій, яким на виконання рішення суду призначено (перераховано) пенсії, виділення у повному обсязі асигнувань з державного бюджету на забезпечення цих виплат (арк. спр.94-97, т.2).
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області фактично частково виконало судове рішення від 12.01.2026 у справі №560/18422/25, яким суд: 1) Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не врахування при перерахунках пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2023 року (та інших перерахунках після цієї дати) коефіцієнту підвищення 1,14; 2) Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 липня 2023 року (а також з 01.03.2024, з 01.03.2025, та ін.) перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням, зокрема, коефіцієнту підвищення 1,14 (арк. спр.39-42, т.1).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушує право позивачки та законодавство, адже не виплачує пенсію ОСОБА_1 у розмірі 8 734,06 гривень, призначену з березня 2026 року, а фактично виплачує 7 793,01 гривень, що становить різницю у розмірі 941,05 гривень.
Стосовно вказаних доводів, колегія суддів зазначає наступне.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №560/18422/25, яке набрало законної сили 23.02.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу» з 01.07.2023 (а також з 01.03.2024, з 01.03.2025 та 01.03.2026) з урахуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/18422/25 ОСОБА_1 нарахована доплата пенсії за період з 01.07.2023 по 31.08.2026 у загальному розмірі 30 333,66 грн, в тому числі: за минулий час з 01.07.2023 по 22.02.2026 у сумі 24 507,48 грн та перерахованих сум пенсій за період з дати набрання рішенням законної сили з 23.02.2026 по 31.08.2026 у сумі 5 826,18 грн.
Так, станом на дату виконання рішення суду діяв Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі — Порядок № 821).
Пунктом 4 Порядку № 821 було визначено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Пунктом 6 Порядку № 821 було визначено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Пунктом 7 Порядку № 821 було визначено, що виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться у сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Розподіл коштів на виплату пенсій, у тому числі сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється Пенсійним фондом України в централізованому порядку відповідно до бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету.
Розмір щомісячної виплати заборгованості з пенсій, що нараховані на виконання судових рішень, визначається Пенсійним фондом України пропорційно обсягу бюджетних асигнувань, виділених на зазначені цілі, але не більше суми, належної до виплати конкретному одержувачу.
Інформація про суми визначених виплат відображається у відповідних довідниках програмних комплексів Пенсійного фонду України, які заповнюються/наповнюються на центральному рівні.
Головне управління не наділене повноваженнями щодо самостійного визначення обсягів фінансування виплат за судовими рішеннями понад суми, доведені Пенсійним фондом України.
Враховуючи вищевикладене, Порядком № 821 (який був чинний станом на дату виконання рішення суду) було визначено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Враховуючи вищезазначене, виплати проводилися позивачці за рішеннями суду, які включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснювалася виплата.
Відтак, є слушними доводи апелянта, що з лютого по червень 2026 року виплати призначених/перерахованих пенсій, що нараховані на виконання рішень суду, проводилися в сумі, визначеній пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку, що було передбачено Порядком № 821.
Щодо доводів суду першої інстанції стосовно того, що відповідач після скасування Порядку №821 продовжує фактично створювати новий борг.
Так, з визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі – Постанова № 821) протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на момент подачі звіту був відсутній.
Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 4695 не скасований.
Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.
Згідно пояснень пенсійного органу, виплата доплати пенсії, що нарахована на виконання рішення суду, з липня 2026 року не здійснюється у зв`язку з відсутністю на цей час чинного нормативно-правового механізму здійснення відповідних видатків з бюджету Пенсійного фонду України.
Окрім того, згідно матеріалів справи, Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.
Рішення про припинення або призупинення виплати частини пенсії, що нарахована ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 560/18422/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не приймалося.
Апелянт стверджує, що невиплата боргів з пенсій та перерахованих пенсій, що нараховані на виконання рішення суду, з липня 2026 року пов`язана не з прийняттям Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області окремого рішення про припинення її виплати, а з особливостями здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
19.08.2026 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)», якою визначив правила фінансування пенсійних виплат, нарахованих/перерахованих за рішенням судів.
Застосування особливого порядку використання коштів державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на цю мету визначено пунктом 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», яким, зокрема, встановлено, що починаючи з 1 січня 2026 року видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Затримка у виплаті коштів зумовлена відсутністю відповідного фінансового забезпечення, що не залежить від волі територіального органу ПФУ, а тому не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання судового рішення в частині повної виплати присуджених грошових коштів зумовлене об`єктивними причинами – відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичним незабезпеченням територіального органу необхідними асигнуваннями з Державного бюджету України.
Оскільки виділення коштів із державного бюджету не залежить від волі чи процесуальної поведінки окремого територіального органу Пенсійного фонду України, така відсутність фінансування за умови вчинення органом ПФУ всіх передбачених законом підготовчих дій не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід відмовити у прийнятті звіту.
Визначаючись щодо накладення штрафу на відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частина п`ята статті 382-3 КАС України передбачає, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
За результатами розгляду звіту суб`єкта владних повноважень судове рішення у цій справі виконане частково. Також слід враховувати залежність здійснення виплати доплати на виконання рішення суду позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
За обставин цієї справи колегія суддів не встановила доказів того, що затримка у виконанні судового рішення була наслідком недобросовісної поведінки або умисного невиконання рішення суду керівником відповідача. Навпаки, матеріали справи свідчать про вжиття ним заходів, спрямованих на виконання рішення, у межах наданих повноважень та з урахуванням бюджетних обмежень.
Неповне або несвоєчасне виконання судового рішення саме по собі не є достатньою підставою для збереження штрафу без встановлення вини керівника суб`єкта владних повноважень та оцінки вжитих ним заходів.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у звільненні від сплати штрафу.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року скасувати в частині накладення на виконуючу обов`язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 штрафу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн.
У цій частині ухвалити нове рішення, яким звільнити виконуючу обов`язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Квятківську Марію Францівну від сплати зазначеного штрафу.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua