Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №120/1222/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1222/26

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

23 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б.

за участю: секретаря судового засідання: Коломієць К.В.,

представника позивача: Мунтян І.І.

представника відповідача: Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просила:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.08.2025 року № 0260542405, № 0260512405, № 0260512405, № 0260562405, прийнятих на підставі Акту від 16.07.2025 року № 20523/02-32-24-05/3524207101, якими встановлено порушення п.п.1.2,1.3 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В апеляційній скарзі зокрема зазначено, що наказ про проведення перевірки направлено контролюючим органом рекомендованим листом, однак відповідачем не надано підтвердження отримання такого позивачем. Також, ГУ ДПС у Вінницькій області направлено Акт від 16 липня 2025 року та повідомлення про надання документів, який повернувся із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто зазначена адреса була неактуальною.

Крім того, скаржник посилається на те, що надані відповідачем документи, зокрема лист компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії з додатками не містять деталізованої інформації щодо конкретних дат, сум та способів здійснення кожної транзакції, за результатами якої відповідач стверджує про отриманий дохід у сумі 29 655 доларів США. Не надано суду і детальної інформації, яка б дала можливість встановити, коли саме, у який спосіб, на який рахунок, у якій сумі та від кого саме були здійснені відповідні платежі на користь позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Вінницькій області отримало від Державної податкової служби України листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року, про одержання доходу фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans впродовж 2021-2022 років, зокрема щодо ОСОБА_2 .

Згідно інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, за створення контенту на платформі OnlyFans від Британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» на банківські рахунки ОСОБА_1 надійшло на протязі 2022 року 29 655 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 084 441,84 грн., по курсу НБУ станом на 31.12.2022.

З метою встановлення правомірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету, на адресу ОСОБА_1 , відповідачем направлено запит від 22.10.2024 року №47255/6/02-32-24-05-10 про надання пояснень та копій первинних документів, щодо походження грошових коштів та інформацію щодо їх оподаткування, щодо доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки, а саме: контракт, додаткові угоди (за наявності); платіжні доручення, повідомлення міжнародної банківської системи SWIFT, виписки банку по усіх наявних рахунках, через які проведено розрахунки по транзакціях.

Вказаний лист, згідно повідомлення про вручення отримано позивачем 02.11.2024, однак, відповіді та жодних документів на запит ГУ ДПС у Вінницькій області не надано, що не заперечується сторонами.

В подальшому, на підставі ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ та наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.05.2025 року №2290к, головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області Скальчук О.М., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Копія наказу №2290к від 15.05.2025 року та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №662 від 15.05.2025 року надіслані позивачу 05.06.2025 через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до встановлених вимог п.42.2 ст.42 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік (відповідальність за вищевказані порушення передбачена п.120.1 ст.120 ПК України);

п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, а саме: ненадання відповіді на запит (відповідальність за вищевказані порушення передбачена п.121.2 ст.121 ПК України);

пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 та п.167.1 ст.167, п. 170.11 ст.170 ПК України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від від Британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans на банківський рахунок у сумі1 084 441,84 грн., (29 655 USD за 2022 рік по курсу НБУ станом на 31.12.2022 року), в результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік в сумі 195 199,54 грн. (відповідальність за вищевказане порушення передбачена п. 123.2 ст. 123 ПК України).

пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 170.11 ст.170 Податкового кодексу України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від Британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans на банківський рахунок 1 084 441,84 грн., (29 655 USD за 2022 рік по курсу НБУ станом на 31.12.2022 року), в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2022 рік в сумі 16 266,63 грн.. (відповідальність за вищевказане порушення передбачена п. 123.2 ст. 123 ПК України).

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт №20523/02-32-24-05/3524207101 від 16.07.2025 (далі Акт перевірки).

Один примірник Акту перевірки надіслано за податковою адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, поштове відправлення повернуто до контролюючого органу 01.08.2025, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.08.2025 року № 0260542405, № 0260512405, № 0260512405 та № 0260562405.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 21.1.1 та пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За правилами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У п. 79.2 ст. 79 ПК України закріплено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).

Положенням п. 42.2 ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу даних правових норм слідує, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, копію наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.05.2025 №2290к, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки №662 направлено контролюючим органом на податкову адресу позивача: АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам пункту 42.2 статті 42 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до наказу від 15.05.2025 №2290к, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки призначено з 03.07.2025 тривалістю 5 робочих днів. Як вбачається з акта перевірки, така перевірка фактично проводилась у період з 03.7.2025 по 09.07.2025.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом до початку проведення перевірки виконано обов`язок щодо направлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату її початку і місце проведення у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у своїй правозастосовній практиці неодноразово зазначав, що положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 цього Кодексу передбачають обов`язок контролюючого органу до початку проведення документальної невиїзної перевірки повідомити платника податків про проведення такої перевірки шляхом направлення копії відповідного наказу та повідомлення про дату її початку і місце проведення.

Дотримання зазначеного порядку є гарантією реалізації платником податків його прав під час здійснення податкового контролю, зокрема права надати пояснення, документи та інші матеріали, які можуть мати значення для проведення перевірки.

Разом з тим, визначальним для вирішення питання щодо належного повідомлення платника податків є не фактична участь такого платника у перевірці, а встановлення факту направлення контролюючим органом відповідних документів у передбачений законом спосіб та до початку проведення перевірки.

Як вже зазначалося, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться без обов`язкової присутності платника податків, однак остання має право брати участь у її проведенні та подавати необхідні пояснення і документи. Реалізація таких прав залежить від належного повідомлення платника про проведення перевірки, що у даному випадку контролюючим органом було забезпечено.

Отже, доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач не була обізнана про проведення перевірки, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи містять належні докази направлення відповідних документів на податкову адресу позивача та їх отримання.

Крім того, позивачем не надано доказів звернення до контролюючого органу із заявами, повідомленнями чи клопотаннями щодо неналежного отримання документів, неможливості участі у перевірці або надання пояснень з питань, які були предметом перевірки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що процедура призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо ОСОБА_1 дотримана, а позивач належним чином повідомлена про проведення такої перевірки.

Надаючи правову оцінку спору по суті вчинених правопорушень, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пункту 164.1.3. статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 164.4 статті 164 ПК України закріплено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Підпунктом 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 . Законом України від 30.10.2019 № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05.12.2019 (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25.01.1988, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, і для України вона набула чинності 01.07.2009 (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 № 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Такий підхід був підтриманий Верховним Судом у постанові від 17.06.2026 у справі № 240/22077/25, від 25.06. 2026 у справі № 560/9531/25, від 08.09.2026 у справі № 420/12445/25 та від 08.09.2026 № 560/4741/25.

При цьому, у вищезазначених постановах Верховний Суд зауважив, що належна оцінка таких відомостей потребує дослідження не лише змісту самої міжнародної податкової інформації, а й особливостей функціонування відповідної платформи, порядку створення облікових записів, вимог до підтвердження особи користувача, механізмів верифікації даних та значення ідентифікаторів, які використовуються платформою. Зазначені обставини потребують ретельного, повного та всебічного дослідження для забезпечення правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для ухвалення законного й обґрунтованого рішення відповідно до статей 2, 242 КАС України.

Враховуючи позицію Верховного Суду, яка склалася у аналогічних спорах, колегія суддів протокольною ухвалою від 12.08.2026 зобов`язала відповідача надати докази які слугували підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавста, а саме: пп.16.1.2, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.170.11.1 п.170.11, п.176.1 ст.176 п. 179.1, ст.179 ПК України.

09.09.2026 на виконання ухвали суду, на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача, які фактично дублюють відзиви на позовну заяву та апеляційну скаргу та додаткові пояснення, які надавались суду першої інстанції. Будь-яких додаткових доказів, в тому числі детальної інформації по 127 транзакціям (платіжам), які згідно інформації від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були здійснені протягом 2022 року британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd" на користь позивача за створення контенту на платформі OnlyFans на загальну суму 29655 доларів США, із зазначенням дат та сум таких виплат, а також способів таких виплат (оплата на банківській рахунок, готівковий розрахунок або використання альтернативних спосіб оплати), не надано.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції вживалися заходи, спрямовані на отримання від відповідача додаткових доказів, однак таких не надано, колегія суддів на підставі ч.6 ст.77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вбачається із Акту перевірки, фізична особа ОСОБА_1 одержала іноземні доходи від Британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік в сумі 1084441,84 грн., ( по курсу НБУ станом на 31.12.2022 року -29655 USD), не задекларувавши податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік в сумі 195199,54 грн. та податкове зобов`язання з військового збору за 2022 рік в сумі 16266,63 грн.

Згідно того ж Акту, документом, що підтверджує отримання такого доходу є письмова інформація компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, яка була надана в порядку обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

В ході розгляду справи відповідачем на підтвердження факту отримання позивачем вказаного доходу до матеріалів справи долучені наступні документи:

- лист Державної податкової служби України від 27.01.2026 №1968/6/99-00-24-05-06, яким до Головних управлінь ДПС в областях та місті Києві направлена інформація, надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки;

-лист компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та його нотаріально засвічений переклад на українську мову, із додатками №1та №2.

При цьому, зі змісту вказаного листа вбачається, що ДПС України цим листом зобов`язує Головні управління ДПС відпрацювати зазначену у листі інформацію шляхом одержання від платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження, і у разі підтвердження фактів порушення цими особами вимог податкового законодавства - вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Отже, ДПС України у листі від 27.01.2026 №1968/6/99-00-24-05-06 вказує на те, що отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація стосовно одержання конкретними громадянами України доходів від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки потребує перевірки та відпрацювання територіальними податковими органами шляхом отримання документального підтвердження такої інформації, тобто доказів отримання таких доходів, які в подальшому можуть бути використані під час проведення документальних перевірок таких осіб.

Як слідує зі змісту акту перевірки, відповідач в ході такої перевірки не отримав від позивача документального підтвердження отримання нею у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans на загальну суму 264 678,00 доларів США, а в якості документа, що підтверджує отримання такого доходу, відповідач зазначив відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Дослідивши наданий відповідачем лист Податкової служби Великої Британії від 02.09.2024 та його нотаріально засвічений переклад на українську мову, із додатками №1та №2, колегія суддів встановила наступне.

У долученому до справи додатку №1 міститься така інформація про користувача платформи OnlyFans: ідентифікатор НОМЕР_1 , за яким на платформі зареєстровано номер рахунку НОМЕР_2 , офіційну назву власника рахунку-ОСОБА_1, логін облікового запису-ІНФОРМАЦІЯ_3, дату народження власника рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційна адреса власника рахунку-Набережна, місто проживання-Бундурі, податковий індекс-23-722, країна перебування-Україна, ПІБ власника рахунку ОСОБА_3 , електронна адреса власника рахунку-ІНФОРМАЦІЯ_2.

У додатку №2 міститься інформація про загальну кількість транзакцій за 2022 рік щодо акаунту користувача платформи OnlyFans, який має ідентифікатор НОМЕР_1, про кількість трансакцій-127, на суму 29655 доларів США.

Отже, у додатку №2 зазначена лише кількість таких транзакцій по акаунту та загальна вартість таких транзакцій в доларах США, без зазначення дат та сум кожної із 127 таких транзакцій.

У Акті перевірки, податковий орган також вказує на 127 транзакцій (платежів), але без зазначення дат та сум таких платежів, та без визначення способів таких платежів на користь позивача (банківський платіж, готівковий розрахунок або альтернативні способи оплати).

Не надано відповідачем на вимогу суду, і детальної інформації по 127 транзакціям (платіжам) за 2022 рік, зарахованих на акаунт ОСОБА_1 від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans, а саме щодо дат та сум кожної із зазначених транзакцій, способів таких виплат (оплата на банківській рахунок, готівковий розрахунок або використання альтернативних спосіб оплати).

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.

Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2022 року був виплачений позивачу, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd" 127 платежами (транзакціям) на загальну суму 29655 доларів США, то для підтвердження факту отримання позивачем такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі 127 фактів таких платежів (транзакцій).

Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платіжу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як розрахунок крипто валютою, оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.

Документів, які б дали суду можливість достеменно встановити факт здійснення британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd" всіх 127 платежів (транзакцій), за результатом яких позивач набула право власності або контроль над коштами в загальній сумі 29655 доларів США, суду не надано, і в акті перевірки посилання на такі документи відсутні.

Як вже зазначено вище, колегія суддів згідно ч.5 ст.77 КАС України намагалась отримати відповідні докази шляхом прийняття протокольної ухвали про витребування доказів, яка фактично залишилась без виконання.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №300/27745, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Згідно п.1 розділу І Методичних рекомендації щодо оформлення акта (довідки) перевірк, затверджених наказом ДФС 01.06.2017 №396 Акт (довідка) перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо за відповідний звітний період.

Пунктом 5.1.1. цих же Методичних рекомендацій визначено, що будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов`язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Податкового кодексу України належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.

Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків (наприклад, "приховування об`єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо) при оформленні встановлених порушень не допускається.

Колегія суддів вважає, що Акт перевірки не містить посилань на належні та допустимі докази факту отримання позивачем у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" на загальну суму 29655 доларів США, а письмова інформація компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, на яку контролюючий орган послався як на доказ такого факту, таким доказом бути не може, оскільки не містить в собі необхідної сукупності даних, на підставі яких було б можливо встановити такий факт.

Не надано також суду і належних доказів того, що саме позивач була зареєстрована на платформі OnlyFans, як особа, яка розміщує на цій платформі власний контент з метою отримання доходу, адже відповідно до Умов обслуговування на цій платформі, на які відповідач посилається в акті перевірки, для створення акаунту автора на цій платформі обов`язкова потрібна верифікація особи (фото особи з власним паспорт/ID карткою).

Також колегія суддів зазначає, що визначивши суму доходу позивача за 2022 рік в сумі 1084441,84 грн., відповідач неправомірно застосував офіційний курс валют НБУ на всю суму 9127 платежів) на останній календарний день 2022 року, оскільки це прямо суперечить п.164.4 ст.164 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Положення пункту 164.4 ст.164 ПК України додатково підтверджують необхідність встановлення контролюючим органом в рамках спірних правовідносин дат та сум всіх 55 транзакцій (платежів), з якими відповідач пов`язує отримання позивачем доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" на суму 29655 доларів США, з метою правильного перерахування такого доходу у національну валюту України та оподаткування такого іноземного доходу.

Доводи відповідача про те, що застосування офіційного курсу валют НБУ на останній календарний день 2022 року в даному випадку є правомірним в силу не встановлення в ході перевірки дат отримання позивачем таких доходів, колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на законі.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія судів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0260512405 про нарахування штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2022 рік, не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин, необхідно скасувати і решту податкових повідомлень-рішень, як похідних.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то на користь позивача підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 8320 грн.

Слід зазначити, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі більшому, ніж встановлено законом, з клопотанням про повернення якого остання може звернутися до суду в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.08.2025 за № 0260512405, №0260522405 №0260562405, № 0260542405.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судові витрати (судовий збір) у розмірі 8320 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та підлягає оскарженню.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.