Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №201/2720/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/2720/26

Провадження № 2-о/201/158/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання — Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання членом сімї загиблого військовослужбовця, встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, яка, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та загиблий захисник України, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двійнятами.

Вони народилися в один день і протягом усього їх життя, до моменту загибелі брата ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, вони були нерозривно пов`язані спільним побутом та проживанням.

Заявник вказувала, що вони проживали як одна сім`я за адресою їх постійної реєстрації з моменту народження: АДРЕСА_1 .

Факт їх безперервного спільного проживання протягом усього життя (30 років) підтверджується офіційними даними з Реєстру територіальної громади та відмітками у паспортах.

Зазначала, що у них був спільний бюджет, спільне ведення господарства та взаємна підтримка, що є характерним для членів однієї сім`ї.

Факт ведення спільного господарства та взаємної фінансової підтримки підтверджується також банківськими виписками, згідно з якими ОСОБА_2 під час проходження військової служби здійснював грошові перекази на її рахунок для потреб їх сім`ї.

Заявник зауважувала, що встановлення даного факту необхідно для реалізації її права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Комісія Міноборони (протокол №18/д від 08.07.2024 р.) повернула її документи через відсутність судового рішення, що підтверджує статус члена сім`ї загиблого.

Повідомила суду, що вона є єдиним близьким родичем загиблого, оскільки їх мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відомості про батька в актовому записі про народження брата внесені за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з ДРАЦС №00043255048. Юридично батько відсутній.

Брат не перебував у шлюбі та не мав дітей. Оскільки вони з братом — двійнята, які все життя мешкали разом, вона є єдиною особою, яка складала його сім`ю, зокрема, вони мали спільний бюджет на момент смерті. Отримати підтвердження цього статусу в іншому порядку, крім судового, неможливо.

На підставі викладеного, заявник в уточненій заяві просила:

- встановити юридичний факт, що вона, ОСОБА_1 , та її брат-двійня ОСОБА_2 проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 з моменту народження до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати її, ОСОБА_1 , членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 на момент його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- встановити юридичний факт перебування її, ОСОБА_1 , на повному утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 на момент його загибелі — ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 лютого 2026 року матеріали заяви передано в провадження судді Куць О.О.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без руху.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання.

У додаткових поясненнях від 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 вказувала, що вони з братом народилися в один день — вони є двійнятами, що зумовило їх надзвичайно тісний психологічний та побутовий зв`язок протягом усього життя.

Вони з братом безперервно проживали та були зареєстровані в одній однокімнатній квартирі протягом 30 років.

Оскільки житло складається з однієї кімнати, вони не мали окремого простору (як різностатеві діти), що зумовило ведення тісного спільного господарства. Вони мали спільний бюджет, спільні запаси продуктів та єдиний побутовий простір. Їх побут базувався на взаємодопомозі: брат власноруч виконував усі ремонти в оселі (включаючи ремонт кранів, сантехніки та технічне обслуговування), а вона повністю забезпечувала домашній затишок: щодня готувала їжу, прибирала та прала речі брата. На доказ цього додала скриншоти Viber-листування щодо спільних побутових та фінансових витрат та побутових поломок (несправність крана, стан ванної кімнати). Пояснила суду, що обговорення технічних деталей ремонту відбувалося переважно у телефонному режимі (коли брат перебував у будівельних магазинах для закупівлі матеріалів) або особисто вдома. Наявність цих фото у їх переписці є прямим доказом того, що саме брат виступав господарем у домі та брав на себе повну відповідальність за технічний стан їх спільної однокімнатної квартири. Також на підтвердження спільного бюджету додала чек на купівлю холодильника, який вона придбала у їх спільну квартиру саме в той період, коли брат перебував на бойових завданнях. Це підтверджує, що навіть під час його служби вони залишалися єдиною сім`єю з спільним майном та інтересами, а вона продовжувала облаштовувати їх спільний побут. Це підтверджує, що вони були єдиним сімейним механізмом.

Заявник вказувала, що її шлюб було розірвано 01.12.2020 року. З цього моменту її брат став єдиною чоловічою опорою в їх домі та фактично замінив батька її неповнолітній доньці, ОСОБА_4 . Надані фотографії (2019–2020-2022-2023 рр.) підтверджують їхній глибокий емоційний зв`язок та спільне святкування родинних подій у їх квартирі ще до початку повномасштабної війни.

На підтвердження фінансового стану заявник надала довідку за формою ОК-7, яка свідчить про повну відсутність у неї офіційного джерела доходу в Україні.

У зв`язку з розірванням шлюбу 01.12.2020 року та необхідністю самотужки виховувати доньку, ОСОБА_4 , вона перебувала на повному утриманні брата. Банківська виписка підтверджує його регулярну допомогу. Надана банківська виписка за 2023 рік підтверджує регулярні перекази від брата на суму понад 30 000 грн, які були основним джерелом існування їх родини в Україні. Брат повністю забезпечував їх побут, що підтверджує факт її перебування на постійному утриманні. Державна виплата (ОГД) їм життєво необхідна для забезпечення гідного майбутнього дитини, яку вони з братом спільно виховували разом. Сума в 153 000 грн на її рахунку є тимчасовою соціальною допомогою по безробіттю з Великої Британії, призначеною виключно для виживання дитини під час евакуації. Ці кошти не є постійним доходом і покривали лише частину потреб за кордоном. Копії закордонних паспортів підтверджують, що виїзд до Великої Британії у 2023 році був вимушеним заходом безпеки, а не постійним доходом. Допомога з Великої Британії була лише засобом для фізичного порятунку дитини від обстрілів, після чого вони поверталися в Україну, зберігаючи центр життєвих інтересів та єдиний бюджет із братом.

На фото від 20.04.2023 року видно, що навіть під час війни їх спільний побут не припинявся — брат продовжував дбати про них та про їх дім.

ОСОБА_2 героїчно загинув та нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) згідно з Указом Президента України №323 від 13.05.2024 р. (Серія ОК №105995). Висока державна нагорода підтверджує його виняткову відповідальність перед країною та сім`єю, для якої він був головним годувальником. Її брат, ОСОБА_2 , був людиною виняткової самовідданості. Усе своє життя він присвятив турботі про них: спочатку дбав про їх спільну оселю та виховання її доньки, якій замінив батька, а згодом — став на захист усієї країни. Його героїчна загибель стала непоправною втратою для їх родини, адже він був не просто братом, а їх єдиною опорою та захистом. Заявник вказувала, що встановлення цього факту — це не лише питання матеріальної підтримки, яка їй, як самотній матері та рідній його сестрі зараз життєво необхідна для майбутнього маленької дитини, але й питання справедливості та поваги до пам`яті Героя України, який до останнього подиху дбав про свою сім`ю.

Просила розглядати справу № 201/2720/26 без її особистої участі за наявними матеріалами (у зв`язку з перебуванням за кордоном задля безпеки дитини). Вимоги заяви підтримала у повному обсязі.

У додаткових поясненнях від 27 квітня 2026 року представник Міністерства оборони України -Зінченко С.О. вказував, що заявницею не підтверджено, що факт, який вона просить встановити, безпосередньо породжує юридичні наслідки щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги (оскільки вона не відноситься до кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ), у зв`язку з чим вказані вимоги не підлягають задоволенню.

У додаткових поясненнях від 11 червня 2026 року, з урахуванням заяви про уточнення технічної помилки, ОСОБА_1 вказувала, що представник Міноборони помилково стверджує, що вона, як сестра, не входить до кола осіб, визначених ст. 16-1 Закону № 2011-XII, оскільки відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, членами сім`ї є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права і обов`язки. Крім того вона перебувала на утриманні брата, що підтверджується належними та допустимими доказами, а у розумінні цивільного права (зокрема, за аналогією ст. 1202 Цивільного кодексу України), утриманцем є особа, для якої допомога іншої особи була постійним і головним джерелом засобів до існування.

ОСОБА_1 у поданих нею заявах просила дану цивільну справу № 201/2720/26 розглядати без її особистої участі за наявними матеріалами (у зв`язку з перебуванням за кордоном задля безпеки дитини).

У судовому засіданні представник Міністерства оборони України — Зінченко С.О. просив відмовити у задоволенніі заяви у повному обсязі.

Ухвалою від 14 вересня 2026 року суд перейшов у стадію ухвалення рішення, оголошення якого призначено на 21 вересня 2026 року.

Суд, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 1 постанови № 5 Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема, свідоцтвами про народження останніх, серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 від14 вересня 2026 року.

ОСОБА_2 , будучи солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 16 десантно-штурмової роти НОМЕР_3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_4 , виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу та незалежність загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, що вбачається з повідомлення про смерть № 6202 від 06 листопада 2023 року, направленого ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу ОСОБА_1 .

Згідно довідки до форми № 106/о № 7158 від 04 листопада 2023 року, виданої Відділом судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів, причиною смерті ОСОБА_2 є вибухова травма внаслідок військових дій.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (тут і далі у редакції, чинній станом на 28 жовтня 2023 року) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1, 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію уразі втрати годувальника відповіднодо Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частиною першою статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і далі у редакції, чинній станом на станом на 28 жовтня 2023 року) встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Частиною другою статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Відповідно до частини третьої статі 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

З наведених положень законодавства України випливає, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, не будь-які сестри загиблого військовослужбовця, які перебували на його утриманні, а лише:

сестри, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;

сестри, незалежно від віку і працездатності, якщо вони зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працюють.

Між тим, заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується її паспортом, свідоцтвом про народження, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, тощо, тобто станом на день смерті брата була повнолітньою.

Із заяви ОСОБА_1 та матеріалів справи не вбачається, що вона є особою з інвалідністю та/або особою, яка зайнята доглядом за дітьми, братами та сестрами чи онуками загиблого, які не досягли 8-річного віку, і при цьому не працює, зокрема, в уточненій заяві про встановленні фактів заявник вказувала, що її брат дітей не мав.

За таких обставин заявник не має права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 274/5542/24.

Таким чином встановлення фактів того, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні, була членом його сім`ї не породжуватиме для неї юридичних наслідків, тобто від їх встановлення не залежить виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.293,294,315,319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа – Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання членом сім`ї загиблого військовослужбовця, встановлення факту перебування на утриманні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.О. Куць