Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/18494/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/18494/25 Головуючий у 1 інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, відповідно до виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідки від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідки від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки ФЕУ Служби безпеки України про розмір грошового забезпечення від 16.01.2025 №21/3-9/878-30. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки ФЕУ Служби безпеки України про розмір грошового забезпечення від 16.01.2025 №21/3-9/878-30, з 01.02.2023.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, не приймалося, а тому новий перерахунок пенсії позивачу провести неможливо. Апелянт зазначає, що на даний час довідок про розмір грошового забезпечення чи інших документів, які надають право позивачу на перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, не існує, а включення таких сум до грошового забезпечення для перерахунку пенсії постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 не передбачено. Крім того, апелянт наголошує, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом, підставами та механізмом проведення, порядок здійснення яких врегульовано різними нормами законодавства. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, апелянт зазначає, що приписами статті 63 Закону № 2262-XII визначено перелік складових грошового забезпечення військовослужбовців, які підлягають врахуванню при перерахунку пенсії, а Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри такого перерахунку. Також, апелянт зазначає, що, відповідно до пункту 1 Постанови № 103, перерахунок пенсій здійснювався з урахуванням трьох складових грошового забезпечення - посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, тоді як перерахунок з інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.

09 червня 2026 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу відповідача, в якому підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 320/17845/23, Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України складено довідку від 16 січня 2025 року № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення зі служби для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. Зазначена довідка містить відомості про посадовий оклад у розмірі 12 670,00 грн, оклад за військовим званням «полковник» у розмірі 2 250,00 грн, надбавку за вислугу років 45 % у розмірі 6 714,00 грн, надбавку за особливості проходження служби 75 % у розмірі 16 225,50 грн, надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15 % у розмірі 1 900,50 грн, доплату у розмірі 5 % – 633,50 грн та премію 10 % – 1 267,00 грн, усього – 41 660,50 грн.

У подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 16 січня 2025 року № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Листом від 03 квітня 2025 року № 15191-12306/Л-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Строки проведення перерахунку пенсій визначені статтею 51 Закону № 2262-ХІІ.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 3 Порядку № 45, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Пунктом 4 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Постанова Кабінету Міністрів України № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, до Постанови № 704, внаслідок яких, пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися, у зв`язку з чим зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність до пункту 4 цієї постанови.

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 після внесення до нього відповідних змін передбачав використання при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями такого показника, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704. Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 залишено без змін.

Відтак, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Такий підхід послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема щодо визначення грошового забезпечення станом на відповідний календарний рік.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

У зв`язку з визнанням протиправними та нечинними змін, внесених Постановою № 103 до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, з 05 березня 2019 року застосуванню підлягає редакція пункту 5 та додатку 2 Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін. За цією редакцією при перерахунку пенсії підлягають урахуванню не лише посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та процентна надбавка за вислугу років, а й передбачені законодавством щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія у встановленому Порядком № 45 розмірі. Такий правовий підхід підтверджений, зокрема, Верховним Судом у зразковій справі № 160/8324/19 та у справі № 380/19324/23.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв`язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, складеної для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.04.2025 № 15191-12306/Л-02/8-2600/25, підставою для відмови у проведенні такого перерахунку стала позиція відповідача про відсутність після визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення щодо умов, порядку та розмірів проведення перерахунку пенсій відповідній категорії осіб, у зв`язку з чим відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30.

Так, Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими, прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі, як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Також, Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Крім того, у цій же постанові Верховний Суд наголосив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21 та від 10 січня 2023 року у справі № 440/1185/21.

Отже, на момент видачі Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідки від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 існували правові підстави для визначення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, а відтак і для проведення відповідного перерахунку його пенсії з 01.02.2023.

При цьому, зазначена довідка складена Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 320/17845/23, саме для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України про проведення відповідного перерахунку пенсій, оскільки, підставою для перерахунку пенсії позивача, у даному випадку, є зміна складових грошового забезпечення внаслідок зміни розрахункової величини, передбаченої пунктом 4 Постанови № 704, що підтверджено належною довідкою уповноваженого державного органу.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Так, з 18 квітня 2023 року Порядок № 3-1 діє у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1. Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 3-1, заява про перерахунок пенсії подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а та від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19.

Таким чином, звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку пенсії та наявність довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 є достатньою підставою для вирішення питання щодо проведення відповідного перерахунку пенсії позивача.

Щодо доводів апелянта про те, що при проведенні перерахунку пенсії підлягають врахуванню лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Відтак, з 05 березня 2019 року втратили чинність положення, якими при проведенні перерахунку пенсій складові грошового забезпечення фактично були обмежені посадовим окладом, окладом за військовим (спеціальним) званням та процентною надбавкою за вислугу років.

При цьому, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, віднесено відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається, зокрема, зі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Аналогічний підхід щодо необхідності врахування під час перерахунку пенсії не лише основних, а й щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії викладений Верховним Судом у рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.

Отже, посилання апелянта на те, що при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягають врахуванню виключно посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, не відповідає правовому регулюванню, чинному на час виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності документів, які надають ОСОБА_1 право на проведення перерахунку пенсії, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 320/17845/23, складено довідку від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Зазначена довідка містить відомості про посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію та була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення відповідного перерахунку пенсії.

Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була наявна складена уповноваженим державним органом довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, яка є належним документом для вирішення питання щодо перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45.

З приводу посилання апелянта на положення пункту 9 Порядку № 45, якими органам Пенсійного фонду України надано право перевіряти правильність складення довідок про розмір грошового забезпечення, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими.

Надане органам Пенсійного фонду України право перевіряти правильність складення довідок про розмір грошового забезпечення не наділяє їх повноваженнями не враховувати відомості, зазначені у довідці, складеній уповноваженим державним органом, за відсутності встановлених порушень при її оформленні.

При цьому, апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неправильність складення Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України довідки від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 або невідповідність зазначених у ній відомостей вимогам законодавства.

Більше того, як встановлено вище, зазначена довідка складена Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України на виконання судового рішення у справі № 320/17845/23, містить відомості про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві саме для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Посилання апелянта на Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 також не спростовує наведених висновків, оскільки, у зазначеному Рішенні Конституційний Суд України виходив з того, що види грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні та перерахунку пенсій, визначаються законом, а Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію права на пенсійне забезпечення відповідно до Конституції та законів України. Водночас, зазначеним Рішенням не вирішувалося питання щодо застосування пункту 4 Постанови № 704, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року та проведення у зв`язку із цим перерахунку пенсії.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 16.01.2025 № 21/3-9/878-30 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та наявність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.