Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №580/1929/25
Суддя: Парінов Андрій Борисович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/1929/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Кравченко Є.Д.,
при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,
за участю учасників судового процесу:
від позивача (апелянта): не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді (22 роки 3 місяці 22 дні), також період навчання в Ленінградському вищому військово-політичному училищі протиповітряної оборони імені Ю.В. Андропова, як період проходження строкової військової служби (2 роки), стаж роботи на посадах слідчого та старшого слідчого (2 роки 9 місяців 19 днів) та індивідуальну адвокатську діяльність (3 роки); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
А подальшому, до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 у справі №580/1929/25.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №580/1929/25.
08 квітня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало суду звіт щодо виконання рішення суду, в якому вказано, що ОСОБА_1 зараховано до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді (22 роки 03 місяці 22 дні), також період навчання в Ленінградському вищому військово-політичному училищі протиповітряної оборони імені Ю.В. Андропова, як період проходження строкової військової служби з 08.08.1992 по 07.08.1984 (2 роки), стаж роботи на посадах слідчого та старшого слідчого з 03.02.1995 по 21.11.1997 (2 роки 9 місяців 19 днів) та індивідуальну адвокатську діяльність з 19.11.1998 по 18.11.2001 (3 роки).
Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 та проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 28.02.2025 та прийнято рішення 232730026950 про перерахунок пенсії. Внаслідок перерахунку стаж ОСОБА_1 на посаді судді збільшився та становить 30 років 1 місяць 11 днів. В той же час, питання щодо правильності розрахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після зарахування до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання періодів визначених в рішенні суду, судом не досліджувалися та не були предметом судового розгляду.
Ухвалою від 13 квітня 2026 року суд встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі №580/1929/25. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду новий звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі №580/1929/25.
На виконання вказаної ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало суду звіт від 13.05.2026 про виконання рішення суду.
У звіті вказано, що Головним управлінням зараховано ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді (22 роки 03 місяці 22 дні), також період навчання в Ленінградському вищому військово-політичному училищі протиповітряної оборони імені Ю.В. Андропова, як період проходження строкової військової служби з 08.08.1992 по 07.08.1984 (2 роки), стаж роботи на посадах слідчого та старшого слідчого з 03.02.1995 по 21.11.1997 (2 роки 9 місяців 19 днів) та індивідуальну адвокатську діяльність з 19.11.1998 по 18.11.2001 (3 роки).
Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 та проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 28.02.2025 та прийнято рішення 232730026950 про перерахунок пенсії. Внаслідок перерахунку збільшився: стаж на посаді судді та становить 30 років 1 місяць 11 днів; відсотковий розмір довічного грошового утримання та складає 70%. Водночас, зі свого боку з урахуванням положень ст. 19 Конституції України та п.5 ст. 382-3 КАС України, за ініціативи Головного управління, на виконання судового рішення з метою прискорення розрахунків по боргових зобов`язаннях перед позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області було направлено лист від 28.04.2026 за № 0500-0505-9/45167, на який отримано відповіді від 30.04.2026 №2300-0501-9/33175 та від 01.05.2026 № 2300-0501-9/33397.
Позивач подав суду заперечення на звіт, в якому вказано, що на порталі електронних послуг, в особистому кабінеті ознайомився з перерахунком від 29.04.2026, з якого вбачається, що при стажу 30 років, нараховано 70% від заробітку. Остання виплата квітень 2026 року, а новий розмір планується до виплати 08.05.2026. Проте 07.05.2026 вчергове отримав старий розмір пенсії, а нова виплата тепер планується вже 08.06.2026. Тим самим ПФУ переставляє лише цифри і дати, не виконує приписи суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року було прийнято прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2026 (вх. від 13.05.2026 №25877/26) про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №580/1929/25.
При цьому, приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2026 суд першої інстанції виходив з того що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №580/1929/25 відповідачем фактично виконане (здійснено перерахунок довічного грошового утримання, нараховано доплату), а встановлення порядку виплати перерахованих коштів згідно з вимогами Порядку №821 зумовлене зміною правового регулювання, таким чином суд дійшов висновку про виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у справі №580/1929/25.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 (далі - апелянт) звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій зазначає, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року підлягає скасуванню, оскільки є такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Доводи апелянта зводяться до того, що виплат не здійснено, заборгованість накопичується, а фактичне виконання рішення затягується.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 22 вересня 2026 року о 12:05.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на те, що позивач в апеляційній скарзі не навів належних доказів чи свідчень невиконання рішення суду або положень нормативно-правових актів які буди порушені Судом при винесені ухвали про прийняття звіту, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, надані стороною пояснення, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового розгляду у контексті ст. 6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3, 383 КАС України.
Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною першою вказаної статті встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1. ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Так, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд має право брати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 383-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що виконання судового рішення не в повному обсязі не є підставою для відмови у прийнятті звіту, якщо відповідачем, суб`єктом владних повноважень, доведено, що існують обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а ним, в свою чергу, вжито всіх належних від нього заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції) зверталась увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя.
Це повністю узгоджується з положеннями ст.129-1 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №580/1929/25 зараховано ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді (22 роки 03 місяці 22 дні), період навчання в Ленінградському вищому військово-політичному училищі протиповітряної оборони імені Ю.В. Андропова, як період проходження строкової військової служби з 08.08.1992 по 07.08.1984 (2 роки), стаж роботи на посадах слідчого та старшого слідчого з 03.02.1995 по 21.11.1997 (2 роки 9 місяців 19 днів) та індивідуальну адвокатську діяльність з 19.11.1998 по 18.11.2001 (3 роки).
Внаслідок перерахунку стаж на посаді судді та становить 30 років 1 місяць 11 днів. Відсотковий розмір довічного грошового утримання та складає 70% в сумі 79455,60 грн.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року, судом не було покладено на пенсійний орган обов`язок безпосередньо нарахувати та виплатити конкретні суми щомісячного довічного грошового утримання (з огляду на відсутність таких вимог у задоволеній частині позову та відмову в іншій частині позовних вимог). Судове рішення обмежилось зобов`язанням зарахувати стаж та повторно розглянути заяву про перерахунок і прийняти відповідне рішення.
Внаслідок чого, як вже зазначалось, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виконало резолютивну частину судового рішення в межах визначених судом повноважень: зарахувало спірні періоди до стажу позивача, провело повторний розгляд заяви та прийняло рішення про перерахунок довічного грошового утримання із розрахунку 70% (79 455,60 грн).
Оскільки зміст звіту суб`єкта владних повноважень відповідає обсягу зобов`язань, визначених у резолютивній частині рішення суду від 13 травня 2025 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про прийняття такого звіту.
Апеляційний суд наголошує, що межі судового контролю в порядку ст. 382 КАС України чітко обмежені резолютивною частиною рішення суду, яке набрало законної сили.
Доводи апелянта про те, що пенсійний орган «переставляє цифри» і не виплачує нараховані суми, не можуть слугувати підставою для скасування ухвали про прийняття звіту в межах даного провадження. Як вбачається з матеріалів справи та змісту самого звіту, перерахунок пенсії фактично проведено, суму визначено. Питання ж подальшої виплати вже нарахованих сум за минулий час виходять за межі первісного позову. Якщо апелянт вважає, що пенсійний орган допускає протиправну бездіяльність щодо виплати коштів за вже прийнятим рішенням про перерахунок, він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про оскарження такої бездіяльності, оскільки ці правовідносини є новими.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про прийняття звіту, повно дотримавшись норм процесуального права. Доводи апелянта цих висновків не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувану ухвалу винесено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
Є.Д. Кравченко
(повний текст постанови суду виготовлено 23 вересня 2026 року)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua