Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №640/29355/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/29355/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сіпака А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Аліменко В.О.

Тереза Ю.О.

за участі:

секретар с/з Костюк О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариств з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» звернулось позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12.02.2021 №1324-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Метапромсервіс», податкові повідомлення - рішення від 15.04.2021 № 00287980701 та № 00288800701, а також визнати протиправним та скасувати податкову вимогу відповідача від 12.07.2021 № 0048697-1303-2658.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у відповідача не було жодних із перелічених підстав, передбачених у п. 200.11 ст. 200 ПК України, для проведення документальної позапланової перевірки позивача, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Окрім того, зазначає про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЕК «Сіленд», ТОВ «Стивідор ТРАСН» та Metachim AG. Вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що позивачем до перевірки не було надано документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві 15.04.2021 № 00287980701 та від 15.04.2021 № 00288800701.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 12.07.2021 № 0048697-1303-2658.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на порушення контролюючим органом порядку повідомлення позивача про проведення перевірки, оскільки направлення відповідних документів здійснювалося за податковою адресою позивача, а саме по собі їх невручення не свідчить про протиправність прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень.

Відзиву позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року продовжено строк розгляду на розумний та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання представники сторін, належним чином повідомлені не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Розгляд справи здійснювався у судовому засіданні за відсутності учасників справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно із наказом ГУ ДПС у м. Києві від 02.02.2021 № 843-п, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв`язку з поданням ТОВ «Метапромсервіс» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить 100 тис. грн. за грудень 2020 року, вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метапромсервіс» з 09.02.2021 по дату завершення перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року.

10.02.2021 відповідачем складено Акт № 534/26-15-07-01-05/35965602 неможливості проведення перевірки ТОВ «Метапромсервіс» у терміни, зазначені в наказі та направленнях, відповідно до змісту якого посадовими особами відповідача 09.02.2021 здійснено виїзд на податкову адресу суб`єкта господарювання за адресою: 03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 66, де було встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, посадові особи відсутні. Відповідно до вищезгаданого Акту № 534/26-15-07-01-05/35965602 вручити копію наказу ГУ ДПС у м. Києві від 02.02.2021 № 843-п та пред`явити направлення на проведення перевірки посадовим особам ТОВ «Метапромсервіс» від 09.02.2021 № 1833/26-15-07-01-05 не є можливим. Проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача не є можливим.

12.02.2021 ГУ ДПС у м. Києві видано наказ № 1324-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Метапромсервіс», яким на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, у зв`язку з поданням ТОВ «Метапромсервіс» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить 100 тис. грн. за грудень 2020 року, вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Метапромсервіс» з 18.02.2021 по дату завершення перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року.

Згідно із матеріалами справи відповідачем копія наказу № 1324-п від 12.02.2021 та повідомлення від 15.02.2021 № 157/10/26-15-07-01-05 було направлено на податкову адресу ТОВ «Метапромсервіс» засобами поштового зв`язку та відповідно до корінця поштового відправлення згадані документи повернулись на адресу відповідача 17.03.2021 із зазначенням причини не вручення – «за закінченням терміну зберігання».

ГУ ДПС у м. Києві 24.02.2021 було складено Акт № 934-Ж6/26-15-07-01-05 «Щодо ненадання документів до перевірки», в якому зазначено, що станом на дату завершення перевірки посадовими особами ТОВ «Метапромсервіс» до перевірки не надано документи, які б підтверджували декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року.

Судом встановлено, що в період з 18.02.2021 по 24.02.2021 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Метапромсервіс» в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, 6, з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за грудень 2020 року, за результатами якої складено Акт від 03.03.2021 № 17531/26-15-07-01/35965602 та встановлено наступні порушення ТОВ «Метапромсервіс»: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3211311 грн.; завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 2006369 грн., а саме за грудень 2020 року на загальну суму 2006369 грн.; п. 44.1, п.44.6 ст. 44 ПК України, а саме посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 15.04.2021 було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 00288800701, яким ТОВ «Метапромсервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 014 138,75 грн.,з яких 3 211 311 грн. - за податковими зобов`язаннями та 802 827,75 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 00287980701, яким ТОВ «Метапромсервіс» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 2 006 369 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з положеннями підпунктів 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Глава 8 розділу II Податкового кодексу України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. При цьому приписи Податкового кодексу України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Положення статті 79 Податкового кодексу України визначають особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Колегія суддів вважає з необхідне зазначити, що обов`язок контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від податкових органів. Необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Згідно із п. 42.5 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, закон пов`язує належність повідомлення платника податків насамперед із дотриманням контролюючим органом встановленого порядку направлення документів, а не з фактом їх фактичного отримання адресатом.

Як з`ясовано судом в ході розгляду справи копія наказу № 1324-п від 12.02.2021 та повідомлення від 15.02.2021 № 157/10/26-15-07-01-05 про дату початку та місце проведення перевірки та надання документів, надіслано на поштову адресу ТОВ «Метапромсервіс» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення платнику податків лист повернуто на адресу відповідача 17.03.2021 із зазначенням причини не вручення – «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично позивача не було повідомлено про дату початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та місце її проведення, оскільки повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки та копію наказу про проведення перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв`язку.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 від 25 квітня 2018 року зазначила, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю органу, а тому не може свідчити про порушення з його боку. Таку ж позицію висловив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 щодо того, що належним повідомленням є відправлення рекомендованого листа.

Відтак, сам по собі факт неотримання Товариством поштового відправлення не свідчить про неналежне повідомлення позивача про проведення перевірки, якщо контролюючий орган направив відповідні документи за податковою адресою платника у встановленому статтею 42 Податкового кодексу України порядку.

При цьому Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19 звернув увагу на те, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Однак, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про порушення відповідачем вимог статті 42 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України щодо повідомлення позивача про проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач фактично не був повідомлений про дату початку та місце проведення перевірки, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на факті невручення поштового відправлення позивачу.

Водночас колегія суддів звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 де зазначено, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У спірних правовідносинах такого порушення з боку відповідача в частині повідомлення позивача про проведення перевірки не встановлено.

При цьому суд першої інстанції, дійшовши висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень саме з підстав неналежного повідомлення позивача про проведення перевірки, не надав належної оцінки правомірності визначених контролюючим органом податкових зобов`язань по суті.

Стосовно визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 12.02.2021 №1324-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Метапромсервіс» колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні цієї позовної вимоги, оскільки аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Вказана позиція викладена у Постанові ВП ВС від 08.09.2021 у справі № 816/228/17.

Наразі, позивачем не надано суду доказів правомірності формування податкових зобов`язань та звітності та реальності здійсненних господарських операцій.

Отже, підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з мотивів, наведених судом першої інстанції, відсутні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що після реалізації наказу про проведення перевірки належним способом захисту права платника є оскарження рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки, а не вимога про скасування самого наказу.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу від 12.02.2021 № 1324-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Метапромсервіс» є правильним.

Щодо податкової вимоги від 12.07.2021 № 0048697-1303-2658 колегія суддів зазначає, що така вимога була сформована у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу, який виник внаслідок визначення грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Суд першої інстанції скасував податкову вимогу, як похідний акт від скасованих ним податкових повідомлень-рішень. Водночас, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, висновок суду першої інстанції щодо похідної незаконності податкової вимоги також є необґрунтованим.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно оцінив обставини щодо порядку повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому передчасно визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Разом із тим колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про порушення відповідачем порядку повідомлення позивача про проведення перевірки, яке могло б бути підставою для скасування прийнятих за її результатами рішень.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» відмовити.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.О. Аліменко

Ю.О. Тереза

(повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року)