Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №620/5601/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5601/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «ФАВОРИТ-К» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «ФАВОРИТ-К» (далі – позивач, ФГ «ФАВОРИТ-К») звернулося в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), у якому просило, з урахуванням уточненої позовної заяви:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 160/25-01-04-04-01 від 20.03.2025р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ФГ «ФАВОРИТ-К» (код ЄДРПОУ 44013904), прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області поновити ФГ «ФАВОРИТ-К» (код ЄДРПОУ 44013904) реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 20.03.2025 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України далі - ПК України), не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи. ФГ «ФАВОРИТ-К» з 2021 року має статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому, на думку позивача, 01.01.2025 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік. Крім того, вказує, що позивачем подавалась необхідна податкова звітність. Також зазначає, що відповідачем проведено лише камеральну перевірку, посилання на яку немає в оскаржуваному рішенні, а підставою прийняття оскаржуваного рішення вказано Протокол від 18.03.2025 № 1/25-01/04-04 засідання комісії з розгляду матеріалів щодо анулювання реєстрації платників єдиного податку ГУ ДПС у Чернігівській області.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов ФГ «ФАВОРИТ-К» задоволено.

Відповідач (далі – апелянт), не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що станом на 20.02.2025 року в порушення ПК України не подано до органів ДПС загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ) – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку). ФГ «ФАВОРИТ-К», в порушення вимог статті 298 ПК України подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи з порушенням передбачених термінів, а саме податкову декларацію № 9035520082 дата подачі 21.02.2025 р.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року та від 23 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року та на підставі частини 2 статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ФГ «ФАВОРИТ-К» є юридичною особою, з 24.12.2020 зареєстроване у встановленому законодавством України порядку за основним видом діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ФГ “ФАВОРИТ-К” було платником єдиного податку четвертої групи, що не оспорюється сторонами.

Позивачем для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 ПК України подані: загальні податкові декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ) з додатками (а)квитанція № 2, реєстраційний № 9039498760 від 20.02.2025; б) квитанція №2, реєстраційний № 9039520082 від 21.02.2025); звітна податкова декларація з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки з додатками (квитанція № 2, реєстраційний № 9039499065 від 20.02.2025); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (квитанція №2, реєстраційний № 9039503230 від 20.02.2025); відомості про наявність земельних ділянок, подані додатками № 2 до податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи (а)квитанція № 2, реєстраційний № 9039498760 від 20.02.2025; б) квитанція № 2, реєстраційний № 9039499065 від 20.02.2025; в) квитанція №2, реєстраційний № 9039520082 від 21.02.2025).

Позивач вказує, що вищезазначений пакет документів надсилався в електронний кабінет платника податків 20.02.2025 близько 23.50 год., однак через технічні несправності та проблеми з інтернет з`єднанням частина документів була доставлена контролюючому податковому органу о 00.15. год. 21.02.2025.

ГУ ДПС у Чернігівській області 17.03.2025 проведено камеральну перевірку ФГ «ФАВОРИТ-К», про що складено відповідний Акт від 17.03.2025 №4386/Ж5/25-01-04-04-01 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, додатків до неї за 2025 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік».

В Акті зафіксовано, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298, підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України ФГ «ФАВОРИТ-К» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік №9039503230, звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи 9039499065,9039498760 20.02.2025 року, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи № 9039520082 21.02.2025 року, що відповідно до абз.4 п. 299.10 ст.299 Кодексу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у застосовуванні спрощеної системи оподаткування.

Акт № 4386/Ж5/25-01-04-04-01 про результати камеральної перевірки направлено позивачу поштою 19.03.2025, отримано позивачем 25.03.2025.

20.03.2025 ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення №160/25-01-4-04-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.

Рішення мотивоване невиконанням умов, встановлених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України щодо подання не пізніше 20 лютого поточного року загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), яка дає право платнику отримати (підтвердити) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки такого платника податку та встановлених в ході останньої порушень, які свідчать про неможливість перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України. Оскільки позивач у 2024 році мав статус платника єдиного податку четвертої групи, у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження ним статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Згідно статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Так, за положеннями ПК України питання, що можуть бути предметом камеральної перевірки, встановлені підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, предметом камеральної перевірки не може бути дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування або наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Отже, контролюючі органи крім камеральних перевірок, мають право проводити й інші види перевірок, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні).

Таким чином, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом “а” пункту 291.4 статті 291 ПК України установлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Отже, підпункт «а» пункту 291.4 статті 291 ПК України визначає умови поділу сільськогосподарських товаровиробництв, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та визначає частку сільськогосподарського товаровиробництва для сільськогосподарських товаровиробників - юридичних осіб.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно із підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункт 291.5 статті 291), проте не містить норм, відповідно до яких платник, який подав звітність за відповідний рік після 20 лютого, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України не може бути платником єдиного податку 4 групи, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15, від 08.12.2021 у справі № 580/2725/19, який враховується судом під час розгляду даної справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що приписами пункту 291.5-1 статті 291 ПК України встановлені випадки (умови) за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, тоді як порядок анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України.

Згідно з пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Таким чином, нормами ПК України закріплені вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, які не тотожні підставам за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, що позивачем для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 ПК України подані: загальні податкові декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ) з додатками (а)квитанція № 2, реєстраційний № 9039498760 від 20.02.2025; б) квитанція №2, реєстраційний № 9039520082 від 21.02.2025); звітна податкова декларація з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки з додатками (квитанція № 2, реєстраційний № 9039499065 від 20.02.2025); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (квитанція №2, реєстраційний № 9039503230 від 20.02.2025); відомості про наявність земельних ділянок, подані додатками № 2 до податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи (а)квитанція № 2, реєстраційний № 9039498760 від 20.02.2025; б) квитанція № 2, реєстраційний № 9039499065 від 20.02.2025; в) квитанція №2, реєстраційний № 9039520082 від 21.02.2025).

Вищезазначений пакет документів надсилався в електронний кабінет платника податків 20.02.2025 близько 23.50 год., однак через технічні несправності та проблеми з інтернет з`єднанням частина документів була доставлена контролюючому податковому органу о 00.15. год. 21.02.2025.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем вчасно (20.02.2025) направлено на адресу контролюючого органу пакет документів, для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, проте даний пакет документів не був своєчасно зареєстрованим, отже в даному випадку має місце несвоєчасна реєстрація, а не подання документів взагалі.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статті 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Так, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку для контролюючого органу стало саме несвоєчасне (21.02.2025) подання позивачем податкової звітності.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки такого платника податку та встановлених в ході останньої порушень, які свідчать про неможливість перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Оскільки позивач у 2024 році мав статус платника єдиного податку четвертої групи, у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження ним статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на несвоєчасне подання позивачем звітності, як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку, оскільки положеннями ПК України у такому випадку встановлено повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку лише у випадку коли платник єдиного податку взагалі не подав податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, а не подав її із запізненням.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області від 20.03.2025 №160/25-01-04-04-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Фермерського господарства «ФАВОРИТ-К» є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд першої інстанції обрав правильний та ефективний спосіб захисту порушеного права. зобов`язавши ГУ ДПС у Чернігівській області поновити реєстрацію ФГ «ФАВОРИТ-К» платником єдиного податку четвертої групи з 20.03.2025 шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 22 вересня 2026 р.)