Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №580/7272/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7272/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Черкаській області (позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь бюджету податкового боргу в сумі 301835,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 301835,51 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погашає, в зв`язку з чим податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у адміністративний позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, апелянт зазначає, що податкова вимога форми "Ф" №0005592-1302- 2300 на суму 301835,51 грн була сформована позивачем 19.02.2024 року. Відповідно до пункту 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів можливе не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту направлення податкової вимоги. Таким чином, строк, з якого контролюючий орган міг реалізовувати своє право на звернення до суду, об`єктивно починається 20.03.2024. Отже, граничною датою звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 122 КАС України було 20.06.2024. також, відповідач зазначає, що ним своєчасно було подано відзив на позовну заяву, через підсистему «Електронний суд», проте судом першої інстанції безпідставно зазначено про відсутність відзиву на позовну заяву.

Позивач заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Також, 19 вересня 2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення по справі №580/7272/24.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №580/4796/24

Також, позивачем подано, через підсистему «Електронний суд» 20.04.2026 року, додаткові пояснення, в яких зазначив, що податковий борг ОСОБА_1 в сумі 301835,51грн. погашений платником в повному обсязі 18.03.2026, згідно платіжного доручення № 258349471, що підтверджується ІКП платника податку.

Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції заперечення на додаткові пояснення ГУ ДПС у Черкаській області, в яких зазначає, що погашення податкової заборгованості у сумі 301835,51 грн відбулося не з ініціативи відповідача та не як визнання правомірності вимог контролюючого органу, а виключно внаслідок об`єктивних обставин, що склалися в умовах воєнного стану. Вказує,що предметом апеляційного перегляду є законність судового рішення про стягнення боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є забезпечення ефективного захисту прав осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що не може бути реалізовано без повноцінного апеляційного перегляду оскаржуваного рішення. Не розгляд апеляційної скарги по суті позбавить відповідача можливості отримати судову оцінку правомірності самого стягнення боргу - зокрема, дотримання контролюючим органом та судом першої інстанції умов і порядку, передбачених Податковим кодексом України для примусового стягнення податкової заборгованості.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 28.08.2012 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та перебуває на обліку як платник податків.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних операцій по контракту (договору) від 28.09.2018 № 2 (за період з 28.09.2018 по 12.12.2022).

За результатами перевірки складено акт №7689/23-00-24-03-01/ НОМЕР_1 від 15.12.2022, яким зафіксовано порушення частин 1, 2 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-XVIII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5 (надалі - Інструкція № 5) стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України за експортним контрактом від 28.09.2018 №2, укладеним з ТОВ «Прометей» (Росія) в розмірі 773600,00 російських рублів.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) на суму 301835,51 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №580/2266/23 відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01.

ФОП ОСОБА_1 листом від 21.03.2024 №2103-1 звернулась до ГУ ДПС у Черкаській області із заявою, в якій просила: протягом 5 робочих днів з моменту отримання заяви провести на підставі статей 75.1.2, абзацу 1 статті 78.2 Податкового Кодексу України позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання валютного законодавства мною, ФОП ОСОБА_1 як продавцем та з ООО "Прометей" відповідно до виконання договору купівлі-продажу від 28.09.2018 №2 за згідно митної декларації від 24.10.2018 №UA805180/2018/020861 з врахуванням обставин викладених в листах Національного банку України №40-0009/12731 від 19.02.24, листах АТ "Райффайзен Банк" №81-27-5/466 від 01.03.2024 та №81-27-5/506 від 08.03.2024; на підставі ст. 17.1.8, 21.1 Податкового Кодексу України переглянути висновки акту перевірки від 15.12.2022 №7689/23-00-24-03-01/ НОМЕР_1 , та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №6427/23-00-07-05-01 на суму 301835,51 грн.

Листом від 26.03.2024 №7779/6/23-00-24-03-10 ГУ ДПС в Черкаській області повідомив про відсутність підстав для проведення повторної перевірки по зовнішньоекономічному контракту від 28.09.2018 №2.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №580/6821/24, яке залишено без зміно постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Черкаській області, що виразилось в прийнятті ним рішення про відмову в проведенні перевірки, оформленого листом від 26.03.2024 № 7779/6/23-00-24-03-10 та у невнесенні відомостей до інтегрованої картки платника та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з відомостями із інтегрованої картки платника податків та розрахунків податкової заборгованості відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 301835,51 грн за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, що виник згідно податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01.

Податковим органом 19.02.2024 сформовано податкову вимогу форми "Ф" №0005592-1302-2300 на суму 301835,51 грн.

Оскільки заборгованість добровільно відповідач не сплатила, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова заборгованість в розмірі 301835,51 грн відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору у суді першої інстанції не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

Згідно з пункту 254.1 статті 254 ПК України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Відповідно пункту 254.3 статті 254 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №580/2266/23 відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01, а відтак грошове зобов`язання за даним податковим повідомленням-рішенням бюджетом у сумі 301835,51 грн є узгодженим.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до вимог статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що у зв`язку з несплатою узгоджених сум на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 19.02.2024 №0005592-1302-2300 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів скасування оскарження в судовому порядку податкової вимоги форми "Ф" від 19.02.2024 №0005592-1302-2300.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкова заборгованість в розмірі 301835,51 грн відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи у суді першої інстанції, а отже, позовні вимоги ГУ ДПС у Черкаській області є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

Щодо твердження апелянта щодо пропуску податковим органом строку звернення до суду, колегія суддів вважає помилковим, виходячи з наступних підстав.

За правилами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Тобто, строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4).

Верховний Суд, аналізуючи наведені вище норми права в постанові від 25 лютого 2020 року по справі №1340/5767/18 (адміністративне провадження №К/9901/25029/19), дійшов висновку, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.

Зазначена позиція підтримана у подальшому Верховним Судом, зокрема у постановах від 18 травня 2022 року у справі №640/26239/20, від 11 грудня 2025 року у справі № 320/39105/23

Колегія суддів звертає увагу, що податкова вимога винесена контролюючим органом 19.02.2024 року. З даним позовом ГУ ДПС у Черкаській області звернулося до суду 24.07.2024 року, а отже в даному випадку не застосовується наслідки пропуску строку звернення, передбачені статтею 123 КАС України, оскільки строк звернення з цим позовом податковим органом не пропущено (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності і достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянтів, викладені у скаргах, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 22 вересня 2026 р.)