Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №363/3272/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 636/3272/26 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Олійник С.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Кузьменка В.В.,

при секретарі: Литвин С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2026 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) в якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №343/2 від 22 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2026 року повернуто позовну заяву особі, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто останньому.

Приймаючи рішення про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції керувався пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач отримав ухвалу суду від 01.06.2026 про залишення без руху позовної заяви - 02.06.2026 о 07:04 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.35), проте не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом порядок та строк, а тому даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.06.2026 року залишено без руху позовну заяву та зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви протягом 10 робочих днів, з моменту отримання вказаної ухвали.

16.06.2026, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, яка зареєстрована судом першої інстанції 17.06.2026 (а.с.36-85).

Суд першої інстанції, вважаючи, що ОСОБА_1 отримано копію ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 01.06.2026 року про залишення без руху позовної заяви, та належне повідомлення останнього про наявність правових підстав для усунення недоліків позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем станом на день постановлення оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви (16.06.2026 року), не усунуто недоліки позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 16.06.2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 постановлена судом передчасно, оскільки останнім днем для усунення недоліків, у даному випадку, було 16.06.2026 року (10-й робочий день, з урахуванням отримання позивачем ухвали суду від 01.06.2026 про залишення без руху позовної заяви - 02.06.2026 о 07:04 год.).

Отже, зазначені доводи апелянта про усунення недоліків позовної заяви, станом на 16.06.2026, підтверджено належними доказами, які містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів апеляційної інстанції в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що на виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 01.06.2026 року залишено без руху позовну заяву, ОСОБА_1 , в межах наданого судом строку на усунення недоліків - 16.06.2026 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, проте суд першої інстанції недослідивши вказану заяву, передчасно дійшов висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2026 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Кузьменко

Повний текст виготовлено року 22.09.2026 року