Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №580/5332/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5332/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційних скарг Приватного підприємства «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» та Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» (позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якому просило суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії відповідача 1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2025: №12729262/43988205, №12729261/43988205, №12729263/43988205 про відмову в реєстрації податкових накладних;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №9 від 20.12.2024, №10 від 20.12.2024, №3 від 04.02.2025, - подані ним, датою їх фактичного подання на реєстрацію;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати, пов`язані з правничою допомогою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі безпідставно відмовили у реєстрації податкових накладних щодо господарських операцій, які мали реальний характер. Стверджує, що надіслав на вимогу відповідачів всі первинні документи. Проте вони безпідставно не враховані під час прийняття оскаржуваних рішень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Зокрема, апелянт зазначає, що за результатом опрацювання були прийнято рішення відповідача 1 у зв`язку з частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів, а саме: не надано інформацію та документальним підтвердження здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт. Інвентаризаційний опис надано не на всіх об`єктах зберігання (переобладнаний напівфургон) та без підтвердження проведення інвентаризації відповідальними зберігачами.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, ухвалити в частині нове рішення, яким зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 20.12.2024, № 10 від 20.12.2024 та № 3 від 04.02.2025, складені ПП «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС», фактичною датою їх подання на реєстрацію.

Зокрема, позивач зазначає, що реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної. При цьому, зобов`язання відповідача - ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Також, позивач в апеляційній скарзі просить стягнути з відповідача на його користь витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн., які відповідно до положень статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню на користь позивача при задоволенні апеляційної скарги.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача 1 та зазначає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог прийнято у відповідності до законодавства.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між ТОВ «ЗАВОД «БУДДЕТАЛЕЙ», як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди майна №18 від 18.10.2021 року, предметом якого є оренда частини відкритої виробничої площадки, площею 150,00 кв.м., що у м.Черкаси, вул.Смілянська,147.

28.02.2023 року між ТОВ «ЧЕРКАСЬКА КЕРАМІКА», як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу автомобіля №28, предметом якого є купівля-продаж автомобіля марки SCANIA R144 L460 (спеціальний вантажний сідловий тягач).

30.03.2023 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди автомобіля, згідно якого орендодавець передав в оренду орендарю автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG.

01.06.2023 року між ФОП ОСОБА_2 , як постачальником, та позивачем, як покупцем, укладено договір поставки №01/06/2023 відповідно до якого, постачальник у період дії Договору зобов`язався поставити і передати у власність покупця товар, а саме запчастини, а покупець зобов`язався прийняти товар та здійснити його оплату.

21.05.2024 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди напівпричепу, згідно з яким орендодавець передав в оренду орендарю напівпричеп марки KOEGEL S24.

Між ЧЕРКАСЬКОЮ ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ БІОРЕСУРСІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ, як покупцем, та позивачем, як постачальником, укладено Договір поставки від 20 грудня 2024 року №90 згідно з яким постачальник зобов`язався поставити покупцю, а останній прийняти запасні частини до сільськогосподарської техніки - трактора МТЗ 1221 (ДК 021:2015 34310000-3 Двигуни та їх частини), в кількості та за цінами, які вказані в Специфікації - Додаток №1 до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

20.12.2024 року між ЧЕРКАСЬКОЮ ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ БІОРЕСУРСІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ, як покупцем, та позивачем, як постачальником, укладено Договір поставки №91 згідно з яким постачальник зобов`язався поставити покупцю, а покупець прийняти запасні частини до сільськогосподарської техніки - трактора New Holland T7/290 (ДК 021:2015 34310000-3 Двигуни та їх частини), в кількості та за цінами, які вказані в Специфікації - Додаток №1 до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

01.01.2025 року між позивачем, як постачальником, та ТОВ «ВУДПОСТАЧ», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу товарів №0101/25, предметом якого є постачання товару для використання у підприємницькій діяльності.

На виконання умов зазначених вище договорів та на підставі видаткових накладних №220 від 24.12.2024, №221 від 20.12.2024, №8 від 04.02.2025 позивач поставив покупцям товар.

20.12.2024 за №9, 20.12.2024 за №10, 04.02.2023 за №3 позивач засобами електронного зв`язку направив контролюючому органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Однак їх реєстрацію в ЄРПН зупинено.

Відповідно до квитанції від 27.02.2025 року №9046396872 реєстрація податкової накладної №3 від 04.02.2025 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Обсяг постачання товару/послуги 4415, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «Д»=.7377%. «Р»=37716,67.

Відповідно до квитанції від 17.01.2025 року №9417597068 реєстрація податкової накладної №9 від 20.12.24 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Обсяг постачання товару/послуги 8407, 8483 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «Д»=2.3007%. «Р»=77261.

Відповідно до квитанції від 16.01.2025 року №9416680920 реєстрація податкової накладної №10 від 20.12.24 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Обсяг постачання товару/послуги 8483 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «Д»=2.3007%. «Р»=51988.6.

Відповідач 1 запропонував позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію вказаних вище податкових накладних в ЄРПН: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи. У тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації щодо підтвердження відповідності, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

На пропозицію відповідача 1 позивач, через електронний кабінет платника податків направив відповідачу 1 повідомлення про подання пояснень та документів щодо вказаних вище податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, у яких надав пояснення від 21.03.2025 № 2, від 24.03.2025 № 3, від 24.03.2025 № 6 та копії документів.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів 27.03.2025 року відповідач 1 направив платнику повідомлення №12679493/43988205, №12679498/43988205, №12679487/43988205 про необхідність надання додаткових пояснень та/або підтверджуючих документів. У них запропонував позивачу подати для розгляду комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН документи на підтвердження інформації, що зазначено в ПН, а саме надати інформацію та документальне підтвердження здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, щодо залишків ТМЦ (інвентаризаційний опис, складські документи) та мети накопичення залишків товарів.

На виконання вимог контролюючого органу позивач 01.04.2025 направив відповідачу-1 повідомлення № 4, № 5, № 6 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вищезазначених ПН, у яких надав додаткові документи та пояснення.

За результатом розгляду наданих позивачем документів та пояснень відповідач 1 прийняв спірні рішення від 08.04.2025: №12729262/43988205 про відмову у реєстрації податкової накладної №9, №12729261/43988205 про відмову у реєстрації податкової накладної №10, №12729263/43988205 про відмову у реєстрації податкової накладної №3, з підстави ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, платником податку. У додатковій інформації зазначив, що позивач не надав інформацію та документальне підтвердження здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, інвентаризаційний опис надано не по усіх об`єктах зберігання (переобладнаний напівфургон) та без підтвердження проведення інвентаризації відповідальними зберігачами.

Не погоджуючись з рішенням відповідача 1 про відмову у реєстрації податкових наладних, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, безпосередньою підставою для формування сум податкових зобов`язань, у тому числі й тих, що відносяться до складу податкового кредиту, є наявність складених та зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно згаданого пункту 201.10 статті 201 ПК підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначав Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341; далі - Порядок № 1246).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пунктів 12-14 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки .

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Так, пункт 201.16 статті 201 ПК визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно пункту 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно пункту 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) .

Пунктом 5 Порядку № 117 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Так, додатком 1 до вказаного Порядку № 1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а додатком 3 - критерії ризиковості здійснення операцій.

Згідно пунктів 6, 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 4, 5, 9-10 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз викладених правових норм вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в Реєстрі та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, передбачений згаданими нормами перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію ризиковості, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, які належить надати.

Як убачається з матеріалів справи, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено. Підставою для зупинення зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 4415/8483, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Відтак, у квитанціях про зупинення міститься загальне посилання на критерій ризиковості, без визначення конкретних причин та даних, які вплинули на застосування такого критерію, а також пропозицію позивачу щодо надання підтверджуючих документів, без визначення їх конкретного переліку.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Так, у постанові від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19, від 15.02.2023 у справі № 2240/3117/18 та ін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у письмових поясненнях та скаргах на адресу відповідачів надав детальне документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними вище Договорами, зокрема: щодо податкової накладної №3, надав видаткові накладні, ТТН, а також пояснив, що навантаження та розвантаження товару відбулось власними силами контрагентом ТОВ «Вудопостач»; щодо податкової накладної №9 надав специфікацію, видаткову накладну, ТТН, платіжну інструкцію та пояснив, що керівник підприємства Білик Ю.М. здійснював навантаження та розвантаження товару за Договором №90; щодо податкової накладної №10 позивач на підтвердження реальності господарських операцій надав відповідачам видаткову накладну, ТТН, платіжну інструкцію та пояснив, що керівник підприємства Білик Ю.М. здійснював навантаження та розвантаження товару за Договором №91. Тому первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи до пояснення не надаються. Вказав, що акти приймання-передачі робіт (послуг) не підписувалися і тому відсутні.

Крім того, на переконання колегії суддів, наданий позивачем обсяг документів був достатнім для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних. Проте, оскаржуване рішення не містить не лише жодних належних мотивів відхилення наданих позивачем документів, а й взагалі відомостей щодо факту їх оцінки.

У повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів відповідач 1 вказав, про ненадання договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи. У тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації щодо підтвердження відповідності, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

Проте, колегія суддів наголошує на тому, що позивачем було подано достатньо документів для цілей підтвердження наявності підстав реєстрації спірних накладних.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не реальність відповідних господарських відносин між позивачем та його контрагентом.

На переконання колегії суддів, доводячи дефектність наданих позивачем документів та стверджуючи про не підтвердження факту реальності господарських операцій (відомостей про встановлення таких обставин оскаржуване рішення не містить), відповідач у ході судового розгляду намагається підмінити процедуру податкової перевірки процедурою реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. З цих підстав, відповідні доводи апелянта відхиляються колегією суддів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів, які як свідчать матеріали справи були надані, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19, від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, від 20 січня 2022 року у справі №140/4162/21, від 21 березня 2024 року у справі №400/3927/22, від 14 грудня 2022 року у справі №560/11825/21, від 21 березня 2024 року у справі №400/3927/22, від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22 та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправними і скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.04.2025: №12729262/43988205, №12729261/43988205, №12729263/43988205 про відмову в реєстрації податкових накладних №9 від 20.12.2024, №10 від 20.12.2024, №3 від 04.02.2025.

Доводи апеляційної скарги відповідача вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача та вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача в ЄРПН датою її фактичного подання, колегія суддів вважає, що зазначена вимога є похідною та підлягає задоволенню, оскільки такий спосіб відновлення порушених прав позивача є ефективним, виходячи з наступного.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги ПП «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У разі порушення строку реєстрації застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 20.12.2024, № 10 від 20.12.2024 та № 3 від 04.02.2025, складені ПП «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС», фактичною датою їх подання на реєстрацію. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

При цьому, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача 1 не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті134 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п 9 частина перша стаття 1 Закону № 5076VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частина перша стаття 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 грн представник надав: договір про надання правової допомоги, додаткову угоду та акт наданих послуг від 08.08.2025, згідно якого: надано послугу «складання і подання до апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії та її повний супровід у суді апеляційної інстанції, вартість 5000 грн». Колегія суддів зазначає, що правова позиція в інтересах та доводи, якими обґрунтовано апеляційну скаргу, аргументована подібними доводами що й позов, що не потребує значної витрати часу.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, незначну складність справи, предмет спору, сталу позицію по такій категорії справ, незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, колегія суддів висновує, що сума в розмірі 2500,00 грн в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в апеляційному порядку, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на процесуальний результат апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, сума судового збору у розмірі 4360,32 грн, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 150, 151, 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юрол-Хевіпартс» задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасувати та ухвалити цій частині нове рішення:

«Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 20.12.2024, № 10 від 20.12.2024 та № 3 від 04.02.2025, складені ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСВОМ «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС», фактичною датою їх подання на реєстрацію».

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року залишити без змін.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» (адреса: 18007, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.147; код ЄДРПОУ 43988205) витрати пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (адреса: 18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) в розмірі 1250,00 (одній тисячі двісті п`ятдесят гривень).

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» (адреса: 18007, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.147; код ЄДРПОУ 43988205) витрати пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл. буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) в розмірі 1250,00грн (одній тисячі двісті п`ятдесят гривень).

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЮРОЛ-ХЕВІПАРТС» (адреса: 18007, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.147; код ЄДРПОУ 43988205) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4360 (чотири тисячі триста шістдесят гривень) 32 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська пл. буд.8; код ЄДРПОУ 43005393).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 22 вересня 2026 р.)