Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №752/2334/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 752/2334/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Мазур Ю.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення:

- серії АА №000016124 від 19.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.;

- серії АА №000016134 від 19.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн

- серії АА №000016165 від 20.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн

Рішенням ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до відповідальності згідно оскаржуваних постанов є неправомірним.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником транспортних засобів MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_1 , MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_2 , MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_3 .

Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. 19.12.2023 винесена постанова серії АА № 00016124 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 10, 10, інспектор установив, що 17.12.2023 о 18 год. 38 хв. за адресою: Н-01, км 206+200 Черкаська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,661 % (1,226 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Тому було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, Сидоренко А.В., 19.12.2023 винесена постанова серії АА № 00016134 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 10, 10, установлено, що 17.12.2023 о 18 год. 39 хв. за адресою: Н-01, км 206+200 Черкаська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДРУкраїни: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,65 % (2,66 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Тому було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. 20.12.2023 винесена постанова серії АА № 00016165 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 9, 9, інспектор установив, що 18.12.2023 о 23 год. 24 хв. за адресою: Н-01, км 198+300 Черкаська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_3 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,104 % (0,932 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Тому було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскаржувані постанови ухвалені уповноваженими посадовими особами, в порядку та спосіб, встановлений законодавством, стягнення накладено в межах санкції частини статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому суб`єкт владних повноважень діяв в межах, на підставі та у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність .

Як зазначалося, оскаржуваними постановами позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв`язку із порушенням 22.5 ПДР.

Так, статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;

- однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %;

- двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %;

- трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Згідно примітки до наведеної статті, підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, яка визначена для:

- вантажних автомобілів (двовісних, трьохвісних, чотирьохвісних, чотирьохвісних з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами);

- комбінованих транспортних засобів (двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра);

- автопоїздів (двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом).

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні транспортні засоби, які зафіксовані в оскаржуваних постанові, належать позивачу, а відтак він є належним суб`єктом відповідальності за правопорушення згідно частини другої статті 132-1 КУпАП.

Згідно оскаржуваних постанов вбачається, що ними зафіксовано рух транспортного засобу, який має п`ять вісей.

Суд апеляційної інстанції у першу чергу звертає увагу на те, що ПДР не обмежують рух п`ятивісьових транспортних засобів у залежності від їх загальної маси. Таких приписів норма пункту 22.5 ПДР не містить.

Окрім того, наявність у згаданих транспортних засів п`яти вісей не відповідає дійсності, оскільки згідно фотофіксації вказані транспортні засоби цілком очевидно мають дві вісі.

До того ж, як вбачається із матеріалів фотофіксації спірних порушеннь згадані транспортні засоби рухалися із напівпричепами.

Проте, оскаржувані постанови не мітять будь-яких даних, які б давали змогу ідентифікувати вказані напівпричепи, відсутні посилання на їх державний номерний знак, реєстраційні та інші дані, які б давали можливість визначити тип такого напівпричіпу для цілей визначення максимальної ваги транспортного засобу за пунктом 22.5 ПДР.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення позивачем пункту 22.5 ПДР в частині, що стосується перевищення встановлених вимог до максимальної загальної маси транспортного засобу.

Колегія суддів наголошує на тому, що у даній справі не перевіряється питання притягнення позивача до відповідальності за використання напівпричепу не для перевезення контейнерів.

Посилання на порушення позивачем вимог щодо експлуатації та маркування контейнерів є також безпідставними, оскільки це жодним чином не впливає на спірні правовідносини, у яких не вирішується питання відповідальності позивача за таке порушення. Окрім того, суд звертає увагу, що пункт 22.5 ПДР встановлює відповідні вагові обмеження щодо контейнеровозів якими здійснюється перевезення не лише контейнерів, а й змінних кузовів.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідач не довів жодними достовірними доказами факту здійснення перевезення позивачем не контейнеру, а іншого вантажу. Надані матеріали відео та фотофіксації не є належними, допустимим та достовірними доказами вказаних обставин щодо виду вантажу, перевезення якого здійснювалось позивачем.

Вимоги щодо змісту постанови, що викладені у Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, не скасовують обов`язку відповідача з доказування правомірності прийнятої постанови та не звільняють його від встановлення істотних обставин адміністративного правопорушення.

Зважаючи на це, суд наголошує на тому, що виміряні загальні вагові параметри транспортного засобу з урахуванням похибки відповідали дозволеним ваговим параметрам та не перевищували мінімального порогу у 5% для цілей застосування санкції частини другої статті 132-1 КУпАП.

Таким чином, приймаючи постанову серії АА №000016134 від 19.12.2023 відповідач невірно встановив параметри транспортного засобу позивача, застосувавши до нього обмеження, які не підлягали застосуванню. У зв`язку із цим висновок відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП згідно постанови серії АА №000016134 від 19.12.2023 є неправомірним.

У свою чергу, інші оскаржувані постанови визначають також порушення пункту 22.5 ПДР щодо перевищення навантаження на одинарну вісь.

Так, підпункт «в» пункту 22.5 ПДР визначає максимальне навантаження на одинарну вісь для автомобільних доріг державного значення у 11,5 тонн.

Із оскаржуваних постанов серії АА №000016124 від 19.12.2023 та серії АА №000016165 від 20.12.2023 вбачається перевищення позивачем із урахуванням похибки навантаження на одиночну вісь (2 вісь).

У зв`язку із викладеним, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП у зв`язку із порушенням пункту 22.5 ПДР щодо перевищення навантаження на одинарну вісь згідно постанов серії АА №000016124 від 19.12.2023 та серії АА №000016165 від 20.12.2023.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №000016134 від 19.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У скасованій частині ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №000016134 від 19.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн відповідно до частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2025 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких