Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №755/8148/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №755/8148/26

Суддя: Сорочко Євген Олександрович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 755/8148/26 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Галаган В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Чаку Є.В.,

Мєзєнцева Є.І..,

за участю секретаря с/з Кущенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 05.06.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 13 травня 2026 року № 000958, прийняту Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 05.06.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до відповідальності є неправомірним.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 11.03.2026 Начальником управління безпеки дорожнього руху ДПП НП України Фалатюком О. затверджено перевізнику Дозвіл ТОВ «Фастів Агро» з 15.03.2026 року по 25.03.2026 на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні № 2026-12850001-3972 НГ, зокрема, транспортному засобу МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп: НОМЕР_2 , дозволені параметри транспортного засобу: довжина - 24,00 м., ширина - 3,5 м., висота - 4,5 м. загальна вага автопоїзда з вантажем - 50,00 тонн, навантаження на найбільш навантажену вісь - 11,00 тонн, виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу - 4,00 м.

Згідно Товарно-транспортної накладної № 17032026/9262/01 від 17.03.2026, автомобільним перевізником є ТОВ «Фастів-Агро», замовником/вантажовідправником/вантажоодержувачем є ТОВ «Акріс-Захід», автомобіль ТОВ «Акріс-Захід» МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , довжина 22,00 м., ширина 2,5 м., висота 3,6 м. Пункт навантаження с. Маяки, Одеська обл. - с. Скобичівки, Івано-Франківська обл.

За даними постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 000958 від 13.05.2026, заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Панчуком С.В. відносно позивача була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення № 000958, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, за порушення ПДР України, тобто 18.03.2026 о 07.45 год. під час здійснення габаритно-вагового контролю на 321 а/д М-30 Хмельницька обл., за результатами перевірки транспортного засобу МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Акріс-Захід», відповідно до ТТН від 15.03.2026 № 15032026/9262/01, внесено недостовірні відомості про габарити вантажу, що перевищують нормативно встановлені законодавством на 19%, та постановою застосовано відносно керівника ТОВ «Акріс-Захід» ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено Акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 069294 від 18.03.2026, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 004280 від 18.03.2026, згідно якого вказано габаритні параметри транспортного засобу: допустима довжина - 19,5 м, фактична - 21,8 м.; допустима ширина - 2,6 м., фактична - 3,10 м., допустима висота - 4 м., фактична - 4 м., Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно Наказу директора ТОВ «Акріс-Захід» від 24.09.2024 № 102-К призначено відповідальним за оформлення товарно-транспортних накладних менеджера з логістики ОСОБА_2 .

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб керівником та підписантом ТОВ «Акріс-Захід» (ЄДРПОУ 43706726) є ОСОБА_1 .

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13 травня 2026 року № 000958, прийнятої Управлінням державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, - оскільки сам по собі факт отримання перевізником дозволу на рух транспортного засобу не спростовує встановленого факту внесення вантажовідправником недостовірних відомостей до товарно-транспортної накладної та не звільняє останнього від обов`язку зазначати у товаросупровідних документах достовірні відомості про вантаж та маршрут перевезення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність .

Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-2 КУпАП у зв`язку із внесенням недостовірних відомостей про габарити вантажу, що перевищують нормативно встановлені законодавством на 19%.

Так, згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 51-1 Закону України «Про дорожній рух» вантажовідправник зобов`язаний, зокрема вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363).

Відповідно до п. 1 Правил № 363 вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Згідно з п. 11.1 розділу 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Обов`язкові реквізити, які зазначаються при оформленні товарно-транспортної накладної визначено у частині третій статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в якій перелічуються наступні реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Відповідно до п. 11.3 розділу 11 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Так, відповідач вказує, що вантажовідправник у товарно-транспортній накладній № 17032026/9262/01 від 17.03.2026 вказані габаритні параметри транспортного засобу: довжина 22,00 м., ширина 2,5 м., висота 3,6 м. Пункт навантаження с. Маяки, Одеська обл. - с. Скобичівки, Івано-Франківська обл. У свою чергу, згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 004280 від 18.03.2026 габаритні параметри транспортного засобу сатновлять: допустима довжина - 19,5 м, фактична - 21,8 м.; допустима ширина - 2,6 м., фактична - 3,10 м., допустима висота - 4 м., фактична - 4 м. У зв`язку із викладеним відповідач наполягає, що відомості про габарити вантажу перевищують нормативно встановлені законодавством на 19%.

Частиною першою статті 132-2 КУпАП визначено, що внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною другою цієї статті, дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, у разі, якщо вантажовідправником внесені відомості про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, такий вантажовідправник підлягає відповідальності, що визначена згаданою статтею.

Звертаючись до суду із позовом позивач наполягає на тому, що вона не є суб`єктом відповідальності за вказаною нормою.

Відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника. У свою чергу стаття 279-5 КУпАП визначає порядок визнання такого суб`єкта.

Так, відповідно до статті 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2,частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відтак, уповноважена посадова особа вантажовідправника, яка є суб`єкт відповідальності за статтею 132-2 КУпАП визначається за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, спірну ТТН складено вантажовідправником - ТОВ «Акріс-Захід» керівником якого згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Лижньова Л.М.

Позивачем не доведено того, що за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, або ж за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідальною особою за спірне правопорушення є інша особа. Наданий позивачем внутрішній наказ ТОВ «Акріс-Захід» про призначення відповідального за оформлення товаро-транспортних документів не є допустимим доказом, що визначає або ж змінює відповідальну особу у спірних правовідносинах згідно викладених вище норм КУпАП.

В обґрунтування своєї позиції позивач також вказує про отримання дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні № 2026-12850001-3972 НГ, зокрема, транспортному засобу МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп: НОМЕР_2 , що на її думку виключає склад адміністративного правопорушення статті 132-2 КУпАП.

Проте, суд апеляційної інстанції наголошує, що вказаний дозвіл виданий на один рейс маршрутом від ПП «Могилів-Подільський» до Богородчани. Проте, спірне переведення здійснювалось іншим маршрутом - від пункту навантаження с. Маяки, Одеська обл. до с. Скобичівки, Івано-Франківська обл.

Таким чином, вказаний дозвіл не стосується спірного перевезення. Співпадіння частини здійсненного маршруту маршруту у наданому дозволі не наділяє позивача правом здійснення перевезень понад встановлені норми та не звільняє її від встановленої законом відповідальності.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 05.06.2026 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Є.В. Чаку

Суддя Є.І. Мєзєнцев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua