Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №175/6438/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6438/26

Провадження № 2/175/1806/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

17 вересня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Краматорська районна державна адміністрація, військова адміністрація Донецької області про виділ часток в натурі, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Краматорська районна державна адміністрація, військова адміністрація Донецької області про виділ часток в натурі, що є у спільній частковій власності, в якому просив суд припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Розділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремі домоволодіння, шляхом визнання за ним права власності на частину 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 , що складається з наступних приміщень: будинок загальною площею 74,1 кв. м, житловою площею 47,0 кв.м, що складається з приміщень: 1-1 площею 5,0 кв.м; 1-2 площею 5,5 кв.м.; 1-3 площею 7,2 кв.м.; 1-4 площею 9,4 кв.м; 1-5 площею 16,5 кв.м.; 1-6 площею 16,3 кв.м.; 1-7 площею 14,2 кв.м.; літня кухня літ. «Д»; сарай літ «Е»; душ літ. «З»; вбиральня літ. «Ж»; сарай літ «Л»; гараж літ «М»; сарай літ. «О»; сарай літ «П»; навіс літ «С»; огорожа №2; огорожа №5; огорожа №6; огорожа №7; колодязь №8, замощення «І».

Позивач надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги з підстав викладених у позові підтримує.

Згідно зі ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується Оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади та повернутим на адресу суду конвертом з відміткою пошти про відсутність адресата, відзив на позовну заяву не подавала, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Краматорська районна державна адміністрація про слухання справи повідомлена належним чином, свого представника в судове засідання не направили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу будинку від 30 березня 1993 року зареєстрованого в реєстрі за №829 та Витягом з Державного реєстру речових прав від 17 липня 2025 року.

У користуванні ОСОБА_1 знаходяться 1/2 приміщення житлового будинку «А-1» загальною площею 128,6 кв.м., житловою площею 94,2 кв.м., та надвірні будівлі.

ОСОБА_1 належить будинок загальною площею 74,1 кв.м. житловою площею 47,0 кв.м що складається з приміщень: 1-1/5,0 кв.м. 1-2/5,5 кв.м.. 1-3/7,2 кв.м., 1-4/9,4 кв.м. 1-5/16,5 кв.м.: 1-6/16.3 кв.м.. 1-7/14,2 кв.м. літня кухня, сарай літ «Д», сарай літ «Е», душ літ. «3», вбиральня літ. «Ж», сарай літ «Л», гараж літ «М», сарай літ. «О», сарай літ «П», навіс літ «С», огорожа № 2, 5-7, колодязь №8, замощенні «І».

Відповідачка ОСОБА_2 , с власником іншої 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу будинку посвідченого Першою Краматорською ДНК від 01 серпня 2007 року зареєстрованому в реєстрі за №1-6884, і їй на праві власності належить: житловий будинок літ «А-1» загальною площею 72,8 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м. що складається за приміщень: 2-1/3.2 кв.м: 2-2/6,2 кв.м. 2-3/7.2 кв.м.; 2-4/13,7 кв.м.; 2-5/16,1 кв.м. 2-6/17,4 кв.м.; 2-7/9,0 кв.м.; сарай літ «Б», вбиральня літ «В, літня кухня літ «Г», літня кухня літ «И», погріб літ. «Н», гараж літ. «Р», огорожа №1,3-4, колодязь №9, замощення ІІ. Зазначені обставини підтверджуються Довідкою №24952 від 15 липня 2025 року щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2023 року, наданої Управлінням реєстраційних повноважень та реєстру територіальної громади, та Договором купівлі продажу однієї другої частки жилого будинку від 01 серпня 2007 року зареєстрованому в реєстрі під №1-6884.

Кожна частина належить власникові на праві приватної власності. Земельна ділянка розподілена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується Рішенням органу виконавчої влади Красноторської селищної ради № 16/V-7 від 26 грудня 2007 року.

Реєстрація права власності на земельну ділянку підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 липня №720081.

Між приміщеннями, які належать ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, та приміщеннями, які належать ОСОБА_2 поставлені перегородки, проведені окремі комунікації, у кожного свій вхід до будинку, на земельних ділянках встановлений паркан, якій їх розділяє. Приміщення, якими спільно користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відсутні.

Разом з тим, за наявності однієї адреси та двох співвласників, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникають деякі складнощі в отриманні поштової кореспонденції та оформленні юридичних документів.

Крім того, у смт. Комишуваха, Краматорського району Донецької області відбуваються бойові дії, будинок під обстрілами, але за ситуації, що склалася, ОСОБА_1 не зможе оформити документи і отримати компенсацію за зруйноване житло, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про припинення права спільної часткової власності шляхом поділу будинку в натурі відповідно до належних сторонам часток.

Відповідно до п.1 п.п. 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року № 55, ОСОБА_1 звернувся с письмовою заявою до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Краматорської міської ради с проханням надати висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна – житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна №05-2/461 від 14 серпня 2025 року, можливо виділити в натурі частину житлового будинку об`єкт 1, a саме житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається з: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 74,1 кв.м. житловою площею 47.0 кв.м, що складається з приміщень: 1-1/5,0 кв.м. 1-2/5,5 кв.м., 1-3/7,2 кв.м., 1-4/9,4 кв.м. 1-5/16,5 кв.м., 1-6/16,3 кв.м., 1-7/14,2 кв.м, літня кухня літ.» Д», сарай літ «Е», душ літ» 3», вбиральня літ. «Ж», сарай літ «Л», гараж літ «М», сарай літ «О», сарай літ «П», навіс літ «С», огорожа № 2, 5-7, колодязь №8, замощення «1», про що також свідчить технічний паспорт житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 п.п.2.7 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року №55, спори щодо поділу об`єктів нерухомого майна вирішуються в судовому порядку.

Згідно висновку ТОВ «Капітал Експерт Україна» від 21 липня 2025 року ринкова вартість об`єкта оцінки, а саме будинку АДРЕСА_1 складає 216 410,00 грн., частка житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель складає 108 205, 00 грн.

Згідно з вимогами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. За приписами ст.321ЦК України право власності є непорушним.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 316 ЦК України передбачено що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його часті у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він с обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, с можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшена. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2013 року справа № 6-12цс13.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, в розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

При виділенні ОСОБА_1 1/2 частини будинку, розмір житлової площі, присадибних будівель, землі, що належать відповідачці ОСОБА_2 не змінюємося, її права не порушуються, що підтверджується висновком щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна за № 05-2/461 від 14 серпня 2025 року.

Як зазначає позивач у своєму позові наразі виникла ситуація, яка не дає йому можливості реалізувати своє право розпоряджатися своїм майном і призвела до безвихідної ситуації, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідно постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №445/442/16-п, допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкта нерухомого майна с висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу.

Згідно з п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства с справедливість, добросовісність та розумність. При вирішенні даного спору прошу суд враховати, що одним із проявів верховенства права с положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, у позасудовий спосіб вирішити питання поділу майно не має можливості, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 1 331,20 грн., що документально підтверджені.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 183, 316, 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 18, 141, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 141, 263, 264, 265, 279, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Краматорська районна державна адміністрація, військова адміністрація Донецької області про виділ часток в натурі, що є у спільній частковій власності, – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Розділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремі домоволодіння.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , що складається з наступних приміщень: будинок загальною площею 74,1 кв. м, житловою площею 47,0 кв.м, що складається з приміщень:

?1-1 тамбур площею 5,0 кв.м;

?1-2 кухня площею 5,5 кв.м.;

?1-3 передпокій площею 7,2 кв.м.;

?1-4 кухня площею 9,4 кв.м;

?1-5 житлова площею 16,5 кв.м.;

?1-6 житлова площею 16,3 кв.м.,

?1-7 житлова площею 14,2 кв.м.;

літня кухня літ. «Д»; сарай літ «Е»; душ літ. «З»; вбиральня літ. «Ж»; сарай літ «Л»; гараж літ «М»; сарай літ. «О»; сарай літ «П»; навіс літ «С»; огорожа №2; огорожа №5; огорожа №6; огорожа №7; колодязь №8, замощення «І».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.