Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №175/13728/26
Суддя: Лютая Г. Ю.
Справа № 175/13728/26
Провадження № 3/175/5579/26
ПОСТАНОВА
іменем України
08 вересня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Лютая Ганна Юріївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184-3 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
08.06.2026 під час моніторингу соціальної мережі "Instagram" було виявлено публікацію на якій ОСОБА_1 зображений у форменому одязі з ознаками належності до НПУ, а саме (шеврони нашивки, формений одяг), не будучи працівником поліції та не маючи законних підстав на використання зазнаначеної символіки.
Протоколом передачі справи раніше визначеному судді від 02.09.2026 справу передано судді.
На розгляд адміністративного матеріалу ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
В судове засідання з`явилась захисник адвокат Перепелиця В.М., пояснила, що ОСОБА_1 не з`явився за сімейними обставинами, документів підтверджуючих повноважність причин не надано. Просила відкласти засідання для підготовки правової позиції, захисник пояснила, що відсутній склад адміністравного правопорушення, не зазначено місце вчинення, дату вчинення. При цьому захисник не заперечувала, що на відеозаписі зафіксований саме ОСОБА_1 і що він одягнений в одяг з ознаками належності до НПУ, просила закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Суд зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про розгляд судом складеного відносно нього адміністративного матеріалу, однак в судове засідання не з`явився, правом на надання суду своїх письмових пояснень щодо адміністративного матеріалу не скористався, так само як не скористався і правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений 13.06.2026 року, судову повістку ОСОБА_1 отримав, однак жодних пояснень по суті справи не направив, при цьому строки притягнення особи до адміністративної відповідальності та розгляду справи є обмеженими. Захиснику надано можливість ознайомитися з матеріалами справи. Захисником заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника суд розцінює як спрямовані на ухилення від відповідальності внаслідок спливу строку, визначеного ст. 38 КУпАП. Тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду адміністративного матеріалу та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об`єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб`єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчинені процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об`єктивної сторони зокрема.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписами, рапортами працівника поліції, фотознімками.
Захисник не надав жодного логічного пояснення або заперечення подій, які зафіксовано на відеозаписі. ОСОБА_1 ані при складанні протоколу, ані пізніше також не надав жодних логічних пояснень події зафіксованої на відеозаписі.
Тому враховуючи наявні докази, доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення суд вважає необгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про Національну поліцію» ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
Частиною 3 ст. 5-1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об`єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі по тексту Закон) визначено що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, суд вважає необхідним піддати адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати розміщені на офіційному сайті Дніпровського районного суду Дніпропетровської області за посиланням https://dp.dp.court.gov.ua.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.
Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Г. Ю. Лютая
Оригінал: reyestr.court.gov.ua