Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №320/4201/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/4201/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області в особі начальника відділу Олександра Тодоренка про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області в особі начальника відділу Олександра Тодоренка, в якому просила:

- визнати протиправними дії начальника відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області Олександра Тодоренка про відмову у реєстрації наданого рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 22.03.2023;

- зобов`язати начальника відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області Олександра Тодоренка зареєструвати рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 22.03.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подачі позовної заяви, оформленної відповідно до вимог частини п`ятої ст. 160 КАС України та подачі копій документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» для суду та для відповідачів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року продовжено ОСОБА_1 на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позовну заяву - повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року позивачем не було отримано взагалі, ні в паперовій, ні в електронній формі.

Про вказану ухвалу позивач дізналась лише 09 жовтня 2025 року з листа-відповіді керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, що вказує про предчасність повернення поданої позовної заяви.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подачі позовної заяви, оформленної відповідно до вимог частини п`ятої ст. 160 КАС України та подачі копій документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» для суду та для відповідачів.

28 серпня 2024 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, а саме: уточнену позовну заяву, до якої позивачем надано копії документів, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» для суду та для відповідачів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року продовжено ОСОБА_1 на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Вказана ухвала була направлена засобами поштового зв`язку за адресою позивача, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 .

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позовну заяву - повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, а судом у свою чергу враховано передбачений законодавством максимальний строк пересилання поштових відправлень.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подачі позовної заяви, оформленної відповідно до вимог частини п`ятої ст. 160 КАС України та подачі копій документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» для суду та для відповідачів.

Вказана ухвала була направлена засобами поштового зв`язку за адресою листування позивача, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_2 та отримана позивачем 17 червня 2024 року.

28 серпня 2024 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, а саме: уточнену позовну заяву, до якої позивачем надано копії документів, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» для суду та для відповідачів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року продовжено ОСОБА_1 на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання позовної заяви, оформленної відповідно до вимог частини п`ятої ст. 160 КАС України.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Вказана ухвала була направлена засобами поштового зв`язку вже за іншою адресою позивача, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_3 .

Однак, вказане поштове відправлення №0601112638834 не було вручено під час доставки та 10.03.2025 повернуто на адресу суду з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви з вказаних підстав, слід враховувати наявність належного повідомлення позивача про залишення його позовної заяви без руху та подальші процесуальні ухвали суду, що стосуються позовної заяви.

Так, пунктом 4 частини шостої вказаної статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до пункту 5 частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Згідно із частиною сьомою статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про залишення позовної заяви про продовження строку на усунення недоліків було направлено на адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_4 , а не на адресу листування, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_5 .

Однак, жодних дій щодо надсилання позивачу ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 на його поштову адресу: АДРЕСА_5 або повідомлення позивача за номером телефону, вказаним у позовній заяві судом першої інстанції проведено не було.

Посилання суду першої інстанції про розміщення ухвали про без руху в Єдиному державному реєстрі судових рішень колегія суддів відхиляє, оскільки знайомитись з судовими рішеннями у Єдиному державному реєстрі судових рішень є правом, а не обов`язком учасників судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Відтак, розміщення судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень не може свідчити про обізнаність позивача з наявністю такої ухвали і початком відрахування строку для усунення недоліків позовної заяви.

Отже, копія ухвали суду першої інстанції від 10.02.2025 направлена на адресу позивача не у спосіб, встановлений законом, що в свою чергу не дає суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення судового рішення у встановлений процесуальний спосіб, який би слугував початком перебігу строку для усунення недоліків.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 320/3008/21 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказує на те, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку на усунення недоліків апеляційної скарги необхідно виходити із дати отримання ним судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законом.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази про направлення саме позивачу копії ухвали про продовження строків на усунення недоліків на її поштову адресу.

Слід зазначити про позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, яка полягає у тому, що неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.

Внаслідок цього позивач був позбавлений права вчасно відреагувати на ухвалу про продовження строків на усунення недоліків, що призвело до постановлення незаконної ухвали від 22 травня 2025 року про повернення позивачу поданої ним апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не було вчинено дій для вручення позивачу ухвали про залишення без руху, тому позивач був позбавлений права у строк, встановлений в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, усунути недоліки його позовної заяви, тому висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним.

Вказане свідчить, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, а тому передчасно повернув позовну заяву, чим обмежив право позивача на звернення до суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року - скасувати, а справу № 320/4201/24 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

М.І. Кобаль