Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №320/8797/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/8797/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Кучми А.Ю. та Терези Ю.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в м.Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з 20.10.2021 та здійснити виплату заборгованості з пенсії за вислугу років.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 21.11.2023. Зобов`язано ГУ ПФ України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 06.10.2021 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції не дослідив питання пропуску позивачем строку звернення до суду, при цьому заяву про переведення його на пенсію за вислугу років позивач подав 21.11.2023 і саме з цієї дати його було переведена на відповідну пенсію.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що він реалізував своє право на призначення пенсії за вислугу років 15.11.2021, а тому пенсія має бути призначена відповідно до п. «б» ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з жовтня 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи наказом ГУ НП в Київській області від 05.10.2021 № 263 о/с звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” рядового поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Обухівського РУП 05.10.2021.

За результатами звернення позивача щодо підготовки та направлення матеріалів для призначення пенсії, листом від 15.11.2021 № 33/Т-128 о/п сектор з питань пенсійного забезпечення ГУ НП в Київській області повідомив позивача, що за результатами розгляду його заяви щодо підготовки та направлення матеріалів для призначення пенсії прийнято рішення про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки необхідною умовою є наявність вислугу років 25 календарних років і більше, тоді як позивач має лише 20 календарних років 04 місяці 15 днів (а.с.4-6).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №640/21720/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, позов задоволено частково, зобов`язано ГУ НП в Київській області зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 період вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 22.06.2020; зобов`язано ГУ НП в Київській області виготовити та направити до ГУ ПФ України у м. Києві новий грошовий атестат та розрахунок вислуги років на пенсію ОСОБА_1 із зарахованим до його календарної вислуги років періоду з 07.11.2015 по 22.06.2020 для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.9-11).

На виконання вказаного судового рішення ГУ НП в Київській області складено розрахунок вислуги років для призначення пенсії позивача, відповідно до якого вислуга років ОСОБА_1 станом на 05.10.2021 становить у календарному обчисленні 25 років 01 день, який листом від 18.10.2023 №150/109/33-2023 направлено на адресу ГУ ПФ України в м.Києві (а.с.42-44).

21.11.2023 позивач звернувся до ГУ ПФ України у м. Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с.47).

Листом від 11.01.2024 №1366-46240/Т-02/8-2600/24 ГУ ПФ України в м. Києві (а.с.7-8) повідомило позивача, що пенсію за вислугу років призначено з 21.11.2023 - з моменту фактичного звернення з заявою (а.с.7-8).

Не погоджуючись із призначенням пенсії не з дати набуття права на її призначення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що законодавством визначено механізм, за яким позивач позбавлений можливості самостійно подати заяву про призначення пенсії за вислугою років, оскільки така заява подається через відповідний структурний підрозділ Національної поліції України, через протиправні дії якого, що встановлено судовим рішенням у справі №640/21720/22, необхідні матеріали для призначення пенсії були направлені несвоєчасно, внаслідок чого позивач має право на призначення пенсії з наступного дня після звільнення зі служби, тобто з 06.10.2021.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ст.48 цього Закону заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті. Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до п.1 якого заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Згідно з п. "б" ст. 1-2 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2022 ГУ НП в Київській області сформувало розрахунок вислуги років позивача станом на 05.10.2021 в календарному обчисленні 20 років 04 місяці 15 днів (а.с.29).

Відповідні обставини щодо календарної вислуги років позивача були предметом судового розгляду у справі №640/21720/22.

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №640/21720/22 (набрало законної сили 02.10.2023) ГУ НП в Київській області сформувало оновлений розрахунок вислуги років позивача, який станом на 05.10.2021 становив 25 років 01 день в календарному обчисленні (а.с.43).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме з 06.10.2021 позивач набув права на призначення пенсії за вислугу років, однак внаслідок протиправних дій ГУ НП в Київській області відповідне право позивача не було реалізованим, що і стало причиною для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Колегія суддів враховує, що до моменту отримання відповідних матеріалів від ГУ НП в Київській області щодо наявності у позивача належної календарної вислуги років, орган Пенсійного фонду України не мав об`єктивної можливості здійснити позивачу відповідне призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону № 2262-XII.

В той же час, суд враховує, що в силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, метою судового захисту є саме відновлення прав та свобод фізичних осіб, що були порушені суб`єктом владних повноважень і такий захист має бути ефективним.

Отже, беручи до уваги, що порушення прав позивача на призначення пенсії за вислугу років з 06.10.2021 відбулось внаслідок недотримання суб`єктом владних повноважень - ГУ НП в Київській області порядку обчислення календарної вислуги років із подальшим направленням до ГУ ПФ України в м.Києві пенсійних матеріалів позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку саме зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 06.10.2021 є належним та ефективним способом судового захисту.

Щодо посилань апелянта на недотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом, то до моменту обізнаності ОСОБА_1 про призначення йому з 21.11.2023 пенсії на підставі документів, що надійшли від ГУ НП в Київській області листом від 18.10.2023 №150/109/33-2023, останній не міг знати, що відповідні пенсійні нарахування і виплати не будуть здійснені з моменту, коли його права були порушені ГУ НП в Київській області, яке неналежним чином здійснило розрахунок календарної вислуги років станом на 05.10.2021.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, звертаючи до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом 10.02.2024 (а.с.13), позивачем дотримано встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наведене свідчить про безпідставність тверджень апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

З наведеного вбачається, що в даному випадку суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Ю.О.Тереза