Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №640/29898/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/29898/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гомельчук С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Попової О.Г.,

суддів: Говоруна О.В. та Чуприни О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Штундер В.О.,

представника позивача Пальчевський А.А.,

представника відповідача Будової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі по тексту також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту також - відповідач), в якому просило застосувати до товариства заходи реагування.

На підставі пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/29898/21 передана на розгляд та вирішення Івано-Франківського окружному адміністративному суду.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи, не застосування норм законодавства, які підлягали до застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Зазначено, що застосовані судом заходи реагування не є співмірними з негативними наслідками таких заходів, так як об`єкт станція Васильків-1 виробничого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" є невід`ємною частиною інфраструктурної системи, за допомогою якого здійснюється керування рухом поїздів через залізничну станцію в обидві сторони залізничної магістралі.

Вказано, що судом першої інстанції не враховано, що більшість виявлених порушень відповідачем усунено. Також, на думку апелянта, суд при постановлені оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог та зупинив експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 28.01.2022.

Враховуючи викладені підстави, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 прийнято справу до провадження і призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що станом на момент подачі відзиву на (11.08.2025) заяв від Акціонерного товариства "Українська залізниця" на проведення позапланової перевірки щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту не надходило. Відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції ні на момент апеляційного розгляду не усунуті порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 08.07.2021 по 16.07.2021 на підставі наказу “Про проведення планових перевірок” від 17.06.2021 № 731 (а.с.12-25) Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено планову перевірку АТ “Українська залізниця” за адресою: вул. Залізнична, 48, смт. Калинівка, Васильківський район, Київська область.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) складено акт № 126 від 16.07.2021 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено 10 порушень вимог законодавства:

- системи протипожежного захисту не приведено до справного стану, не проведено їх перевірку відповідності згідно з вимогами діючого законодавства, не заключено договір на проведення технічного обслуговування систем протипожежного захисту із суб`єктами господарювання які мають відповідну ліцензію, тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не виведено на пульти пожежного спостерігання відповідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання ( пункт 1.20 глави 1 розділу V ППБУ);

- всі будівлі та споруди об`єкту не обладнано блискавкозахистом ( пункт 1.21 глави 1 розділу V ППБУ);

- дерев`яні елементи горищних покритів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (вимога встановлена пунктом 6.2.1 глави 6.2 ДБН В.2.5-74:2013);

- тимчасова споруда розміщена на відстані менше 10 метрів від будівлі станції (пункт 1.14 глави 1 розділу ІІІ ППБУ);

- працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ) (а.с.29-36).

На підставі виявлених порушень складено рапорт про необхідність звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача (а.с.43-45).

Вважаючи, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) території, будівель та споруд Акціонерного товариства “Українська залізниця” за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 48, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року №877-V (далі – Закон № 877-V у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Тобто, за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі – КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Частиною першою статті 65 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно із частиною першою статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною другої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Сукупність наведених норм КЦЗ України свідчить, що Управління ДСНС наділено правом звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавцем допускається можливість тимчасового зупинення експлуатації будівель суб`єкта господарювання незалежно від того, чи беруть вони участь у виробничому циклі.

Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг у відповідності до частини другої статті 70 КЦЗ України здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту від 12 листопада 2021 року № 1185 за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено 8 (вісім) порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Відповідно до приписів Закону № 877-V, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Згідно статті 6 Закону № 877-V, під час проведення позапланового заходу, з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

В подальшому, відповідно до заяви АТ "Українська залізниця", позивачем проведено позапланову перевірку зазначеного суб`єкта господарювання, за результатами якої складено акт від 28 січня 2022 року № 17 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 7 (сім) порушень вимог нормативних актів у пожежної і техногенної безпеки:

- системи протипожежного захисту не приведено до справного стану, не проведено їх перевірку відповідності згідно з вимогами діючого законодавства, не заключено договір на проведення технічного обслуговування систем протипожежного захисту із суб`єктами господарювання які мають відповідну ліцензію, тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не виведено на пульти пожежного спостерігання відповідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);

- всі будівлі та споруди об`єкту не обладнано блискавкозахистом ( пункт 1.21 глави 1 розділу V ППБУ);

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (вимога встановлена пунктом 6.2.1 глави 6.2 ДБН В.2.5-74:2013);

- тимчасова споруда розміщена на відстані менше 10 метрів від будівлі станції (пункт 1.14 глави 1 розділу ІІІ ППБУ);

- не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ) (а.с. 103-110).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем активно вчинялись дії спрямовані на усунення виявлених порушень, однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, на об`єкті відповідача залишається не усуненим 7 (сім) порушень, вказаних в акті № 17 від 28 січня 2022 року, а саме: відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що належним підтвердженням усунення порушень може бути акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, який засвідчить обставини усунення або не усунення відповідних порушень, що були зафіксовані в акті від 28.01.2022 № 17. Станом на час вирішення спору по суті відомості щодо проведення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача до суду не надходили.

Так, під час здійснення заходів нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління враховуються порушення вимог законодавства України у сфері пожежної та техногенної безпеки, які у своїй сукупності можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації, і тільки після встановлення такої імовірності, Головне управління звертається до суду із позовною заявою про застосування заходів реагування.

З огляду на це, навіть якщо не усунуті порушення не становлять наразі загрози життю та здоров`ю людей, однак можуть призвести до розповсюдження вогню та створити перешкоди для евакуації людей під час пожежі чи надзвичайної ситуації, суд має виходити з принципу безпеки життєдіяльності людини.

Судом першої інстанції правильно враховано, що відповідачем частково усунуто виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки, що свідчить про добросовісність намірів Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо вжиття відповідних заходів на виконання вимог акту перевірки та припису, однак не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки не усунуті порушення є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що, в свою чергу, може створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

При цьому, колегія суддів в Шостого апеляційного адміністративного суду враховує, що відповідно до пунктів 1, 13, 15, 19, 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти господарювання) у сфері цивільного захисту належить:

забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;

здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

виконання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І ППБУ, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної чи часткової зупинки експлуатації будівель та приміщень.

Указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі №200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 15 травня 2024 року у справі № 280/11719/21.

Шостий апеляційний адміністративний суд звертає увагу на те, що вказане порушення не є формальним, а стосуються життя та здоров`я людей, є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку небезпеки та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 140/12199/21).

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відтак, враховуючи наявність не усуненого порушення, а саме: відсутність зовнішнього протипожежного водопостачання, - подальша діяльність Акціонерного товариства "Українська залізниця" за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 48 створює загрозу життю та здоров`ю людей, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходу реагування, період дії якого залежить безпосередньо від факту його усунення відповідачем.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вказує, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходу реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованого судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Також доцільно звернути увагу на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил пожежної безпеки була проведена позивачем ще у 2021 році, а станом на 11 червня 2025 року, - день розгляду справи в суді першої інстанції, виявлені порушення не було усунуто, доказів протилежного не було надано.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування є обґрунтованим та відповідає обставинам справи на момент ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки створють загрозу життю і здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року ухвалено з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про застосування заходів реагування - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.

Суддя Чуприна О.В.