Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №П/320/584/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № П/320/584/20 Суддя (судді) першої інстанції: Царікова Олена Василівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ БЕСТ" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ БЕСТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2019 №00005000502, №00005010502, №00004990502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Листом від 27.02.2023 №03-18/16210/23 справу скеровано за належністю та 18.02.2025 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (а.с.77).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач не отримував ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про необхідність усунення її недоліків.

ГУ ДПС у м.Києві подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що оскаржувана ухвала постановлена в порядку спрощеного провадження без участі сторін, відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, дійшов висновку, що у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, провадження у якій відкрито.

За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до п.13 ч.9 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 позовну заяву було залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази реєстрації ТОВ "СВАРОГ БЕСТ" електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказана ухвала була направлена на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, засобами поштового зв`язку, однак конверт повернувся неврученим з довідкою ВПЗ ф.20 із зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.82 т.1).

При цьому, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не усунув недоліків у строк, встановлений судом.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвала про залишення позовної заяви без руху не була отримана позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про завершення визначеного судом п`ятиденного строку з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

В свою чергу, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 12.02.2019 у справі №906/142/18 та у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 29.12.2020 у справі №640/21490/19, від 10.02.2022 у справі № 540/1540/20 та від 24.12.2025 у справі №380/4302/22.

Отже, наявні у матеріалах справи відомості не дають обґрунтованих процесуальних підстав для встановлення факту вручення ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 про залишення позовної заяви без руху позивачу, з чим процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу процесуального строку для усунення відповідних недоліків позовної заяви.

Колегія суддів зауважує, що одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, отже у особи має бути можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу обов`язок утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду і забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не може свідчити про його обізнаність щодо існування такої ухвали та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі, в установлений судом строк.

Тому, за умови відсутності в матеріалах справи жодного доказу вручення позивачу копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025, висновок суду першої інстанції, що така ухвала була вручена і визначений нею строк розпочався, є помилковим.

Отже, на час прийняття оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні ухвали про залишення позовної заяви без руху ТОВ «СВАРОГ БЕСТ». У свою чергу, застосування наслідків, установлених п.7 ч.1 ст.240 КАС України можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що є визначальним для обчислення строку встановленого судом для усунення відповідних недоліків.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.12.2025 у справі №380/4302/22, які підлягають врахуванню судом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми процесуального права, що свідчить про безпідставність висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРОГ БЕСТ" – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року про залишення без розгляду позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма