Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №320/10447/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/10447/25 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просила:

- вимагати у відповідачів паспорт громадянина рф, виданий на ім`я ОСОБА_2 , як документ, що підтверджує перебування ОСОБА_2 у шлюбі з позивачкою; ???

- вимагати у відповідачів закордонний паспорт громадянина рф, виданий на ім`я ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) як такий, що дозволяє встановити дату і, надалі, підставу допуску ОСОБА_2 на територію України; ???

- вимагати у відповідачів висновків медичного огляду ОСОБА_4 , а також медичну карту ОСОБА_5 , як доказ наявності обставин, що перешкоджали допуску ОСОБА_2 до військової служби;

- вимагати у відповідачів оригінал(и) контракту (контрактів), укладеного (укладених) між ОСОБА_5 та уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України, оригінал особистої справи ОСОБА_2 , включаючи анкети, автобіографії та інші документи, заповнені за участю ОСОБА_5 , рішення (рішення) про зарахування (перевід) ОСОБА_5 до підрозділів Міністерства оборони України - як такі, що містять відомості про підстави допуску ОСОБА_5 до служби у складі Збройних Сил України;

- визнати незаконною бездіяльність першого відповідача, яка виразилася в не повідомленні позивачки про результат розгляду звернень позивачки;

- визнати незаконною бездіяльність другого відповідача, що виразилася у порушенні терміну розгляду звернень позивачки;

- визнати бездіяльність відповідачів, що виразилася в ухиленні від проведення повноцінного медичного огляду ОСОБА_5 , прямим наслідком якого стали допуск ОСОБА_5 до участі в бойових діях та смерть ОСОБА_5 , які не відповідають вимогам статті 2 Конвенції про захист прав та основних свобод (в аспекті позитивних зобов?язань України );

- визнати дії посадових осіб відповідачів, які виразились у поширенні в засобах масової інформації без згоди позивачки інформації про смерть ОСОБА_5 в зоні бойових дій, що не відповідають вимогам статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод;

- визнати дії посадових осіб відповідачів, які виразилися у відмові у видачі позивачці тіла ОСОБА_5 і з наступною довільною, без згоди позивачки кремацією тіла ОСОБА_5 , а також у відмові у видачі позивачці праху ОСОБА_5 , які не відповідають вимогам статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод;

- визнати дії посадових осіб відповідачів, які виразилися у відмові у видачі позивачці особистих речей та документів, що належали (що були у розпорядженні) ОСОБА_5 , такими, які не відповідають вимогам статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод;

- покласти на відповідачів солідарний обов`язок щодо видачі позивачці праху ОСОБА_5 , а також особистих речей та документів, що належали (що були у розпорядженні) ОСОБА_5 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильною оцінкою, наданою судом.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України у відзивах на апеляційну скаргу зазначають, що судом першої інстанції не було порушено норм матеріального права під час винесення оскаржуваної ухвали, з огляду на підстави спору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/10447/25.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю. у зв`язку із тривалою непрацездатністю.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, справа № 320/10447/25 передана судді-доповідачу - Поповій О.Г.

До складу колегії суддів із розгляду зазначеної адміністративної справи входять судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено вище, ухвалою від 10 березня 2025 року Київський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України як таку, в якій порушено правила об`єднання позовних вимог.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За правилами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

З урахуванням вимог положень частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

У свою чергу, право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України.

Викладене свідчить, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

У свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).

Як вже встановлено раніше, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, Київський окружний адміністративний суд виходив з того, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення, поданими доказами та стосуються різних відповідачів.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суду не зазначено, які саме підстави позову є різними, а також не проаналізовано, чи наявні в поданій позовній заяві основна та похідні позовні вимоги.

Пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Разом з тим, судова колегія вважає, що Київським окружним адміністративним судом помилково застосовано до позовної заяви наслідки, передбачені зазначеною вище нормою, оскільки відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Зазначені вище підстави стосовно заборони об`єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

У розрізі наведеного, колегія суддів звертає увагу, що із змісту позовних вимог позивача не вбачається підстав, передбачених частинами четвертою, п`ятою статті 172 КАС України, оскільки відсутні передумови вважати, що заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку різного судочинства чи щодо них встановлена виключна підсудність різним судам.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Разом з тим, вказаним процесуальним повноваженням суд першої інстанції не був позбавлений можливості скористатися.

Викладене свідчить про помилковість позиції суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 640/27758/20.

Так, Верховний Суд зазначив про те, що «….Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

26. Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

27. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

28. Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.».

З огляду на викладене, а також з урахуванням тієї обставини, що заявлені позивачем у межах даного позову позовні вимоги виникли з одного й того ж юридичного факту, підстави для повернення даного позову на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позову, чим допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 229, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - скасувати.

Справу №320/10447/25 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Аліменко

Н.В. Безименна