Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №320/690/24
Суддя: Кравченко Євген Дмитрович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/690/24 Суддя першої інстанції: Лапій С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Кравченка Є.Д.,
суддів: Кобаля М.І., Златіна С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплати йому доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.11.2023 у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити йому доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, за період з 01.11.2023 у розмірі двох мінімальних заробітних плат у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП від 28.02.1991, з урахуванням раніше сплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є непрацюючий пенсіонер, у зв`язку з чим, враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018, має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Проте підвищення у вказаному розмірі йому не нараховується і не виплачується. Відтак, на його думку, відповідачем протиправно відмовлено у щомісячному нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що порушує право на належний соціальний захист.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування та невиплати з 01.11.2023 підвищення до пенсії гр. ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.11.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії гр. ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та закрити справу № 320/690/24 у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_1 .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 320/690/24.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 № 39 к/гс «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Шостого апеляційного адміністративного суду» суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Шостого апеляційного адміністративного суду 30 червня 2026 року, у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Згідно із відомостями розпорядження Керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: суддя-доповідач: Кравченко Є.Д., судді: Черпак Ю.К., Кобаль М.І..
На підставі службової записки судді-доповідача розпорядженням Керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року здійснено заміну судді-члена колегії Черпака Ю.К. на суддю Златіна С.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року колегією суддів прийнято до провадження справу № 320/690/24 та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження, продовжено строк розгляду справи на більш розумний термін.
Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про закриття провадження у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із відомостями свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Таращанським відділом реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.03.2025, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно зі ст. ст. 1218, 1227 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Так, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.
Тож, у разі смерті позивача у справі, предметом судового розгляду, в якій є питання щодо наявності в нього особистих немайнових прав, а також прав на отримання ще ненарахованих та непризначених виплат, провадження підлягає закриттю.
Статтею 319 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (частина перша).
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (частина друга).
З урахуванням тієї обставини, що рішення у справі було прийнято судом першої інстанції 30 вересня 2025 року, а смерть позивача по справі настала 07 березня 2025 року, та у межах даних правовідносин не допускається правонаступництво наявні підстави для застосування ч.1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, виходячи з правового аналізу положень частини першої цієї статті, коли судом апеляційної інстанції встановлений факт смерті особи у спорі, що не допускає правонаступництво, який відбувся до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню, водночас провадження у справі підлягає закриттю з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.238 КАС України.
Вказані вище обставини є беззаперечною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про закриття провадження у справі з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, враховуючи що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та факт смерті позивача до ухвалення судом першої інстанції рішення, яке є предметом оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, а рішення суду визнанню нечинним.
Керуючись ст.ст.238, 239, 248, 256, 315, 319 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №320/690/24 скасувати.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді М.І. Кобаль
С.В. Златін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua