Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №320/40580/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/40580/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просило: визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-06-010185-а від 26.05.2023.

Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» не підтверджуються матеріалами справи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року - у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розірвання уладеного договору не входить в поноваження аудиторської служби, та порушує принцип пропорційності та обгрунтованості.

На думку скаржника, оскаржуваний висновок не може бути виконаний з огляду на розірвання договору про закупівлю від 23.02.2023.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2023 Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» через електронну систему закупівель було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів за предметом: Конструкційні матеріали за кодом ДК 021:2015 - 44110000-4 (бетон, плити, ФБС та цемент), а також тендерну документацію до даної процедури.

Дані відкриті торги позивачем були оголошені з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості).

На підставі наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 08.05.2023 № 31-3 «Про початок моніторингу закупівель» 09.05.2023 розпочато моніторинг процедури закупівлі за унікальним номером на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2023-02-06-010185-a, яка проводилася Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» за предметом: Конструкційні матеріали за кодом ДК 021:2015 - 44110000-4 (бетон, плити, ФБС та цемент).

За результатами моніторингу даної закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в електронній системі закупівель 26.05.2023 оприлюднений висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-06-010185-а, відповідно до якого тендерна документація складена з порушенням вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення підпункту 2 пункту 41 Особливостей.

Вказаний висновок обгрунтовано тим, що:

- проведеною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (оголошення про проведення відкритих торгів з особливостям та тендерної документації), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис уповноваженої особи Замовника Титаренка Сергія Олеговича (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 3 Наказу № 1082 та пункту 24 Особливостей.

- Замовником на порушення вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, в абзацах 2, 5, 6 підпункту 1 пункту 5.4 розділу 5 тендерної документації, встановлені підстави відхилення тендерних пропозицій, що визначені в пункті 41 Особливостей, в редакції, яка втратила чинність.

- проведеною під час моніторингу перевіркою накладених учасником процедури закупівлі електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення учасником ТОВ «Б.С.Груп» інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів тендерної пропозиції, на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис (УЕП) директора вказаного товариства Сергієнка Артема Вікторовича (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги передбачені пунктом 3.1 розділу 3 тендерної документації Замовника.

Як наслідок, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 23.02.2023 № 02-38, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Б.С.Груп» як таку, що не відповідає умовам установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тому оскаржуваний висновок є правомірним.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 3 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У силу вимог статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.

При цьому, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 7-1 Закону України «Про публічну закупівлі», згідно з частиною першою якого моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з приписами статті 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

У свою чергу, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель, моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відтак, Держаудитслужба у даному випадку наділена повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».

За змістом положень частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як свідчать матеріали справи, 06.02.2023 Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» через електронну систему закупівель було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів за предметом: Конструкційні матеріали за кодом ДК 021:2015 - 44110000-4 (бетон, плити, ФБС та цемент), а також тендерну документацію до даної процедури.

За результатами моніторингу даної закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в електронній системі закупівель 26.05.2023 оприлюднений висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-06-010185-а, відповідно до якого тендерна документація складена з порушенням вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення підпункту 2 пункту 41 Особливостей.

Вказаний висновок обгрунтовано тим, що:

- проведеною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (оголошення про проведення відкритих торгів з особливостям та тендерної документації), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис уповноваженої особи Замовника Титаренка Сергія Олеговича (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 3 Наказу № 1082 та пункту 24 Особливостей.

- Замовником на порушення вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, в абзацах 2, 5, 6 підпункту 1 пункту 5.4 розділу 5 тендерної документації, встановлені підстави відхилення тендерних пропозицій, що визначені в пункті 41 Особливостей, в редакції, яка втратила чинність.

- проведеною під час моніторингу перевіркою накладених учасником процедури закупівлі електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення учасником ТОВ «Б.С.Груп» інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів тендерної пропозиції, на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис (УЕП) директора вказаного товариства Сергієнка Артема Вікторовича (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги передбачені пунктом 3.1 розділу 3 тендерної документації Замовника.

Так, відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, а відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 зазначеного Закону засіб кваліфікованого електронного підпису - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису, який відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис.

У силу вимог пункту 12 частини другої статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов`язково повинні містити, в тому числі, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису).

У листі Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 за № 1/06-3-1587 щодо роз`яснення законодавства у сфері електронних довірчих послуг, зазначено, що «якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим».

У свою чергу, невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, є однією із підстав для відхилення тендерних пропозицій, які передбачено пунктом 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.

Абзацом 1 частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно, саме встановлення невідповідності у інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, є підставою для надання замовником цьому учаснику процедури закупівлі строку на усунення таких невідповідностей.

Як свідчать матеріали справи, після внесення позивачем інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (оголошення про проведення відкритих торгів з особливостям та тендерної документації), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис уповноваженої особи позивача Титаренка Сергія Олеговича (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 24 Особливостей.

Крім того, позивачем на порушення вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, в абзацах 2, 5, 6 підпункту 1 пункту 5.4 розділу 5 тендерної документації, встановлені підстави відхилення тендерних пропозицій, не передбачені в пункті 41 Особливостей (в редакції, чинній на момент формування тендерної документації).

Так, згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій від 15.02.2023 до участі у процедурі закупівлі подано лише одну тендерну пропозицію учасником ТОВ «Б.С.Груп».

У відповідності до пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації позивача: «Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Учасник повинен подати тендерну пропозицію з накладанням (підписанням) на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої на підписання тендерної пропозиції та представлення інтересів учасника під час проведення процедури закупівлі, особи».

Однак, тендерна пропозиція переможця ТОВ «Б.С.Груп» містить накладений електронний підпис Сергієнка Артема Вікторовича (директор), за результатами перевірки якого на сайті центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) засіб кваліфікованого електронного підпису надає інформацію, що тип підпису «удосконалений» на незахищеному носію, тобто накладений електронний підпис Сергієнка Артема Вікторовича не може вважатися кваліфікованим, чим не дотримано вимоги передбачені пунктом 3.1 розділу 3 тендерної документації Замовника.

У свою чергу, відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі невідповідності вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, на порушення підпункту 2 пункту 41 Особливостей, позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Б.С.Груп» як таку, що не відповідає умовам установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Слід відмітити, що аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 № 640/26603/21 (щодо відхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає вимогам відповідної тендерної документації позивача внаслідок її подання з накладенням електронного підпису, який не є КЕП, у разі встановлення в тендерній документації умови щодо накладення на тендерну пропозицію саме КЕП).

Так, Верховний Суд наголосив на тому, що учасник подав свою тендерну пропозицію із накладенням електронного цифрового підпису, а під час перевірки вказаного підпису на сайті https://czo.gov.ua/verify установлено, що тип носія особистого ключа «незахищеннй/удосконалений», тому електронний підпис, накладений третьою особою не є КЕП в контексті вимог Тендерної документації.

Правова позиція з вказаного питання також викладена у постанові Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 640/12677/21.

Таким чином, оскаржуваний висновок в частині встановлених ним порушень позивачем вимог законодавства про проведення публічних закупівель.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 по справі № 460/49270/22 зауважив, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі.

Вказана позиція підтримана також у постановах Верховного суду від 19.04.2024 по справі № 500/4553/22, від 08.05.2025 по справі № 1601187/23, від 24.01.2025 по справі № 440/6028/22.

Частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко