Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №826/13822/16 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/13822/16 Суддя (судді) першої інстанції: Гулкевич Ірена Зіновіївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку», Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУОЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Газ Трейдинг» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку», Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУОЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Газ Трейдинг», в якому просило:

- визнати протиправними дії провідного інспектора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Халімона Сергія Миколайовича та комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» щодо передчасного виконання п.1 Доручення №064-6902 від 22.07.2016 виданого Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправним і скасувати припис №1608692 від 30.05.2016 виданий провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» Халімоном С.М.;

- визнати протиправним і скасувати п.1 Доручення №064-6902 від 22.07.2016 виданого Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу автогазозаправного пункту (АГЗП), розміщеного на АЗС ТОВ «Восток» за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова,9-А;

- зобов`язати провідного інспектора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Халімона Сергія Миколайовича, Комунальну аварійно-рятувальну службу «Київська служба порятунку» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Газ Трейдинг» повернути безоплатно тимчасову споруду (стаціонарний заправник газу, інвентарний номер 124, заводський номер резервуару 076), демонтований на виконання доручення №064-6902 від 22.07.2016, на місце його попереднього розташування за адресою : м. Київ, пр-т Академіка Глушкова,9-А;

- зобов`язати провідного інспектора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Халімона Сергія Миколайовича, Комунальну аварійно-рятувальну службу «Київська служба порятунку», Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Газ Трейдинг» та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не стягувати з Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» кошти в рахунок оплати послуг із зберігання, послуг спецтехніки, за забезпечення безпеки та зливо-наливних робіт та інших витрат, пов`язаних із демонтажем тимчасової споруди за адресою: м. Київ, просп. Глушкова, 9-А на виконання Доручення №064-6902 від 22.07.2016.

Позов обґрунтовано тим, що припис не містить відмітки про вручення його копії власнику чи користувачу, або відмітки про відмову у його одержанні, та позивача було позбавлено можливості для надання проектно-дозвільної документації або ж здійснення демонтажу власними силами та за власний рахунок.

Крім того, як вказує позивач, приписом не встановлено жодного строку на усунення порушень як і не зазначено місце його складення та назва нормативного акту, норми якого нібито порушено позивачем.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

На думку апелянта, за своїми ознаками автомобільний газозаправний пункт є саме об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, що має ознаки об`єкта будівництва, а не елементом благоустрою або тимчасовою спорудою. Саме з урахуванням таких ознак до нього підлягають застосуванню норми містобудівного законодавства, а не спрощені механізми, передбачені для малих архітектурних форм.

При цьому, наявність Робочого проєкту №000119 та експертних висновків, які додаються щодо проєктних рішень додатково підтверджує, що автомобільний газозаправний пункт створювався як інженерна споруда капітального характеру, що має ознаки об`єкта будівництва, а не тимчасового об`єкту в сфері благоустрою.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначено про те, що Закон України «Про благоустрій населених пунктів» встановлює вимоги до використання об`єкту благоустрою (території населеного пункту, земельної ділянки), та наділяє орган місцевого самоврядування самоврядними контролюючими функціями у сфері благоустрою відповідного населеного пункту.

Оскаржуваний припис винесений інспектором КП «Київблагоустрій» у межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб встановленими рішеннями органу місцевого самоврядування з метою з`ясування наявності/ відсутності у певного суб`єкта дозвільної документації, та у зв`язку із неможливістю вручити вказаний припис власнику (користувачу) на місці проведення перевірки виявленого елементу благоустрою, у відповідності із п.20.2.1, 20.2.11 Правил припис було наклеєно на виявлений елемент благоустрою та здійснено фотофіксацію.

Оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у позивача дозвільної документації визначеної 15.3.26 Правил благоустрою м. Києва, що свідчить про самовільне розміщення позивачем АГЗП на земельній ділянці у м. Києві по вул. Глушкова, 9А, та позивач не вчинив жодних дій щодо її отримання, жодних звернень до Департаменту міського благоустрою з приводу оформлення контрольної картки - не надходило, сторона фактично на власний розсуд визначає неможливість отримання такого дозвільного документу, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наголошено на тому, що при складанні припису було відповідачем дотримано відповідну процедуру та позивач не скористався своїм правом на надання проектно-дозвільної документації на виявлений елемент благоустрою, що у подальшому стало підставою для надання Департаментом доручення на проведення демонтажу від 22.07.2016 № 064-6902.

Враховуючи, що позивачем не були надані дозвільні документи на розміщення АГЗП, та у позивача не оформлено договір про сплату пайової участі, тому позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальною аварійно-рятувальною службою «Київська служба порятунку» зазначено про те, що Львівський окружний адміністративний суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті. Рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та доказам, наявним у матеріалах справи.

У відповіді на відзив Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третьою особою – Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУОЛ» звернуто увагу на те, що вказаний відзив не містить жодного посилання на Робочий проєкт № 000119 та експертні висновки, які прямо підтверджують, що стаціонарний заправник газу «LPG-10» (ємність № 076, 2005 р.в.) є інженерною спорудою капітального характеру; не аналізує і не спростовує ключовий аргумент апеляційної скарги про те, що об`єкт за своїми функціональними, технічними та конструктивними характеристиками не відповідає ознакам тимчасової споруди чи малої архітектурної форми, визначеним розділом 1 та розділом 13 Правил благоустрою м. Києва; не наводить жодних технічних, конструктивних, розрахункових чи експертних даних, які б доводили можливість кваліфікації газозаправного обладнання як «полегшеної збірної конструкції без заглибленого фундаменту»; не коментує положення статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими спірний об`єкт є об`єктом будівництва (інженерно транспортною інфраструктурою), а не елементом благоустрою.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до договору оренди №0389У від 01.08.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУОЛ» (орендодавець) передає Товариству з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (орендар), а Орендар приймає у тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс нежилий будинок-автозаправочна станція за адресою: м. Київ, вул. Глушкова Академіка, 9А.

У відповідності до додатку №3 від 04.01.2016 до договору оренди №0389У, Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти майно, що входить до цілісного майнового комплексу (в тому числі станціонарний заправник газу), розташованого за адресою : м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9-А.

Згідно акту приймання-передачі майна до договору оренди №0389У від 01.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» серед іншого прийнято станціонарний заправник газу LPG-10.

30 травня 2016 року інспектором КПКП «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності встановлення позивачем АЗГП у м. Києві по проспекту Академіка Глушкова, 9-А.

30 травня 2016 року інспектором КП «Київблагоустрій» Халімоном С.М. складено припис №1608692 щодо порушення благоустрою, а саме: встановлено порушення п.20.11 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2018.

На підставі Правил №1051/1051 від 25.12.2018 було запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення АГЗП, в разі відсутності ПДД, АГЗП демонтувати власними силами.

Вказаний припис вручений шляхом наклеювання на АГЗП та представником КП «Київблагоустрій» надано роздруківку фото.

22 липня 2016 року у зв`язку із ненаданням дозвільної документації на розміщення АГЗП у встановлений термін Департаментом міського благоустрою прийнято рішення (доручення) за №064-6902 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: проспект Академіка Глушкова, 95 у Голосіївському районі м. Києва, зокрема, автозаправної газової станції.

03 серпня 2016 року о 16:00 год на виконання рішення (доручення) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.07.2016 №064-6902 працівниками КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж газового обладнання незаконно встановленого АГЗС, а саме: ємність для зберігання СГ: №076, рік випуску 07.2005, що підтверджується складеним актом виконання аварійно-попереджувальних робіт.

Не погоджуючись з такими рішеннями та діями відповідачів та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на законних підставах за невиконання вимог припису та порушення Правил благоустрою міста Києва прийнято рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою проспект А. Глушкова, 95 у Голосіївському районі м. Києва, зокрема, автозаправної газової станції, та вжило належних заходів із демонтажу, шляхом залучення КП «Київблагоустрій» до безпосереднього виконання рішення з демонтажу.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.44 частини першої ст.26 Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.2 ст.22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 №401-XIV (надалі - Закон №401-XIV) передбачено, що у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов сприятливих для життєдіяльності людини визначеного Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-VI (надалі - Закон №2807-VI).

Статтею 1 Закону №2807-VI визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до підпункту «а» п.1, п.2 частини першої статті 13 Закону № 2807-VI до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування (парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування)); прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Згідно із ст. 21 Закону №2807-VI елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; технічні засоби регулювання дорожнього руху; будівлі та споруди системи інженерного захисту території; комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми (альтанки, павільйони, навіси, паркові арки (аркади) і колони (колонади), вуличні вази, вазони і амфори, декоративна та ігрова скульптура, вуличні меблі (лавки, лави, столи), сходи, балюстради, паркові містки, огорожі, ворота, ґрати, інформаційні стенди, дошки, вивіски та інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

У відповідності до положень ст. 14 Закону №2807-VI об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини) (п. 1, 2 частини другої ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

За змістом частини першої та четвертої статті 20 Закону №2807-VI, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вказані норми встановлюють вимоги до використання об`єкту благоустрою (території населеного пункту, земельної ділянки), та наділяють орган місцевого самоврядування самоврядними контролюючими функціями у сфері благоустрою відповідного населеного пункту.

Відповідно до частини першої ст. 34 Закону №2807-VI правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Так, рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року№1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва» затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила).

Згідно п. 2.1.1 Правил комплексним благоустроєм міста вважається проведення на визначеній території міста (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) робіт з улаштування (відновлення) твердого покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, розміщення тимчасових споруд та малих архітектурних форм, садово-паркових меблів, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення технічного і санітарного стану території, покращення комфортності мешкання жителів та гостей міста Києва.

Розділом 13 Правил регламентовано порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

Так, у силу вимог пункту 13.1.1 Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.01.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

У відповідності до пункту 13.2.3 Правил самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Згідно пункту 13.2.4 Правил всі малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності розміщуються з дотриманням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно- господарського устрою, комплексної схеми тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 13.3 Правил визначено Порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Так, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки- прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі – КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Пунктом 13.3.1 Правил визначено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

У відповідності до пункту 13.3.2 Правил рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Відповідно до пункту 19.1.1 Правил контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

При цьому слід зазначити, що поняття державного контролю у сфері господарської діяльності та поняття самоврядного контролю у сфері благоустрою не є тотожними поняттями.

Відповідно, здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою не передбачає дотримання перевіряючим органом порядку здійснення державного нагляду (контролю) регламентованого положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №280/4817/18.

Пунктом 20.2.1. Правил встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі Припис одержав робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).

Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Так, у відповідності із п. 1 вказаного Положення, Головний інспектор та інспектор з благоустрою м. Києва посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП Київблагоустрій наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою м. Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою. Повноваження, зокрема, Інспектора КП «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою та виносити приписи з метою з`ясування наявності/відсутності дозвільної документації визначено і п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва.

Отже, інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) елементів благоустрою.

Положеннями пункту 20.2.11 Правил визначено, що у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т.ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк дозвільну документацію на розміщення елементу благоустрою або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів, що узгоджується з висновками Верховного Суду, який викладено у постановах від 28.02.2019 у справі №826/11229/17, від 24.09.2019 у справі №826/22540/15, від 19.12.2019 у справі №826/15164/17, від 29.01.2020 у справі №826/7888/17, від 05.08.2020 у справі №826/10330/17 та від 27.04.2021 у справі №826/2841/17.

Як свідчать матеріали справи, 30.05.2016 інспектором КПКП «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності встановлення позивачем АЗГП у м. Києві по проспекту Академіка Глушкова, 9-А.

30 травня 2016 року інспектором КП «Київблагоустрій» Халімоном С.М. складено припис №1608692 щодо порушення благоустрою, а саме: встановлено порушення п.20.11 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2018.

Як вірно відзначено судом першої інстанції, основною вимогою припису є надання дозвільної документації на встановлення елементів благоустрою, а пропозиція демонтажу (власними силами чи примусово) є похідною вимогою, в залежності від виконання основної.

У даному випадку, припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює факт та вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний припис містить реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою.

При цьому, у матеріалах справи наявні докази фотофіксації припису, наклеєного на виявленому елементі благоустрою на виконання вимог пункту 20.2.1 Порядку благоустрою, що спростовує посилання скаржника про невручення такого рішення.

До того ж, Правилами №1051/1051 не передбачено направлення доручення на адресу власника/користувача, так як у приписі повідомляється про негативні наслідки у вигляді демонтажу у разі невиконання вимог припису.

Тобто, матеріалами справи підтверджено вручення припису відповідно до Правил та позивачем не виконано вимоги припису, що стало підставою для надання Департаментом доручення на проведення демонтажу силами КП «Київблагоустрій».

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №826/10330/17 зазначено, що органом, що вживає заходи із демонтажу, є Департамент благоустрою, що передбачено у пункті 13.3.2. Правил.

Як наслідок, 22 липня 2016 року у зв`язку із ненаданням дозвільної документації на розміщення АГЗП у встановлений термін Департаментом міського благоустрою прийнятоь доручення за №064-6902 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: проспект А. Глушкова, 95 у Голосіївському районі м. Києва, зокрема, автозаправної газової станції.

У той же час, в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, виданої Департаментом міського благоустрою відповідно до Правил благоустрою міста Києва.

Крім того, позивачем не надано суду доказів, що спірна встановлена автозаправна газова станція по проспекту А. Глушкова, 95 в м. Києві не відносяться до елементів об`єкта благоустрою, встановлених статтею 21 Закону №2807-VI.

Посилання скаржника на те, що за своїми ознаками автомобільний газозаправний пункт є саме об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, що має ознаки об`єкта будівництва, а не елементом благоустрою або тимчасовою спорудою, та наявність Робочого проєкту №000119 та експертних висновків, які додаються щодо проєктних рішень додатково підтверджує, що автомобільний газозаправний пункт створювався як інженерна споруда капітального характеру, колегія суддів оцінює критично за наступних підстав.

Так, визначення терміну «автозаправна станція» (далі - АЗС) міститься у пункті 3.2 Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» згідно з яким це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Відповідно до наведеного у пункті 3.2 вищевказаних ДБН визначення, автомобільний газозаправний пункт СВГ (АГЗП) - це комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів СВГ, в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.

Згідно пункту 11.140 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» АГЗС та АГЗП призначені для прийому, зберігання СВГ та заправки газобалонних автомобілів.

У відповідності до ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» до складу систем газопостачання входять, у тому числі: газонаповнювальні станції (далі ГНС) і пункти (далі ГНП), проміжні склади балонів (далі ПСБ), стаціонарні автомобільні газозаправочні станції (далі АГЗС) і пункти (далі АГЗП), резервуарні установки, групові та індивідуальні газобалонні установки (далі ГБУ ІГБУ), випарні та змішувальні установки ЗВГ. АГЗС та АГЗП призначені для прийому, зберігання ЗВГ та заправки газобалонних автомобілів.

При цьому, матеріали свідчать про те, що при влаштуванні АГЗП позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, та його обладнання розміщено на бетонному майданчику, без улаштування фундаменту, а інша споруда (кабіна оператора), являє собою тимчасову споруду, розміщену без фундаменту.

Так, згідно із пунктом 3 рішення Київської міської ради від 4 вересня 2014 року №62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об`єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» та деяких рішень Київської міської ради» Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено укладати договори щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою із суб`єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об`єктів благоустрою міста Києва (далі - Порядок №56/5443).

Пунктами 1.2, 1.4 Порядку №56/5443 визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пайова участь (внесок) в утриманні об`єктів благоустрою залучається з метою надання власникам тимчасових споруд (далі - ТС) права реалізувати свій проект встановлення (розміщення) ТС на території міста Києва.

Право на встановлення (розміщення) тимчасових споруд (малих архітектурних форм) особа набуває після укладання договору пайової участі з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Отже, до повноважень Департаменту благоустрою, зокрема належить здійснення демонтажу самовільно розміщених тимчасових споруд та надання відповідних доручень підпорядкованим комунальним підприємствам зі здійсненням контролю за їх виконанням.

При цьому, пунктом 13.2.5 Правил №1051/1051 встановлено, що малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва.

Єдиною підставою для проведення робіт із встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд є дозвіл (ордер) на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, який видається за наявності дозволу на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), чинного договору про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданого Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і квитанції про сплату збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг.

Втім, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем оформлено договір про сплату пайової участі.

Відтак, демонтажу підлягають самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.

На підставі вищевикладеного, Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) на законних підставах за невиконання вимог припису та порушення Правил благоустрою міста Києва прийнято рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою :проспект А. Глушкова, 95 у Голосіївському районі м. Києва, зокрема, автозаправної газової станції, та вжито належних заходів із демонтажу, шляхом залучення КП «Київблагоустрій» до безпосереднього виконання рішення з демонтажу.

Відтак, відповідачі при складенні оскаржуваного припису та винесенні рішення про демонтаж діяли на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

У силу вимог пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова