Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №640/5981/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/5981/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевчук О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Гаранткомплексбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0337360411, №0337380411.

Позов обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки порушена процедура їх винесення, відсутнє порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.12.2019 форми «Ш»: №0337360411, №0337380411.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки станом на 31.12.2019 у позивача обліковувався податковий борг, тому податковим органом правомірно було зараховано кошти, сплачені Приватним підприємством «Гаранткомплексбуд» в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету позивачем.

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами відповідача складений акт від 29.11.2019 №11504/26- 15-04-11-13 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» (код ЄДРПОУ 13698321)».

Згідно висновків перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п.57.1 ст.57 ПК України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0337360411 від 02.12.2019, яким було нараховано штраф у розмірі 7 544, 66 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 37723 грн. 30 коп. на 363,361,358,335,334,136,83,52 календарних днів;

- № 0337380411 від 02.12.2019, яким було нараховано штраф у розмірі 157, 19 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 1571 грн. 90 коп. на 247 календарних днів.

26 грудня 2019 року ПП «Гаранткомплексбуд» подало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0337360411 від 02.12.2019, № 0337380411 від 02.12.2019.

Проте, Державна податкова служба України залишила без розгляду скаргу ПП «Гаранткомплексбуд» на вказані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись з таким податковими повімленнями-рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» належним чином дотрималось вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та своєчасно сплатило податкові зобов`язання з ПДВ у встановлений Податковим кодексом України строк, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегулювано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1. статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 36.1. статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У підпункті 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції в період виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України закріплено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться також в ст. 203 Податкового кодексу України.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, платник податків, який є зареєстрованим платником податку на додану вартість, зобов`язаний сплачувати податок на додану вартість у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України.

Стаття 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання.

Так, відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2. цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо несплати узгодженого податкового зобов`язання має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки від 29.11.2019 №11504/26- 15-04-11-13 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» (код ЄДРПОУ 13698321)», контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки контролюючий орган нарахував приватному підприємству «Гаранткомплексбуд» штрафні санкції у розмірі 7 701, 85 грн.

Разом з тим, Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» належним чином виконало свої зобов`язання зі сплати до державного бюджету України податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підтверджується наступним:

1) декларацією з ПДВ № 90242299 1 за січень 2017 року - до сплати 5 008, 00 грн. Оплата здійснена 28.02.2017 року, платіжне доручення № 1200, сума 7008,00 грн.;

2) декларацією з ПДВ № 9044834593 за лютий 2017 року до сплати 1 945, 00 грн. Оплата здійснена 30.03.2017 року, платіжне доручення № 1236, сума 1950,00 грн.;

3) декларацією з ПДВ № 9072145987 за березень 2018 року - до сплати 50 410, 00 грн. Оплата 13.04.2018 року, платіжне доручення № 1488 сума 108 000,00 грн., платіжне доручення № 1501, сума 7 200, 00 грн.; 29.03.2018;

4) декларацією з ПДВ № 9296773373 за грудень 2017 року - до сплати 6 318, 00 грн. Оплата 30.01.2018, платіжне доручення № 1442, сума 6 318, 00 грн.;

5) декларацією з ПДВ № 9025688902 за січень 2018 року - до сплати 6 936, 00 грн. Оплата 28.02.2018 року платіжне доручення № 1468, сума 7 000, 00 грн.;

6) декларацією з ПДВ № 9048664548 за лютий 2018 року - до сплати 1 328, 00 грн. Оплата 29.03.2018 року, платіжне доручення № 1487, сума 1 500, 00 грн.

Загальна сума сплаченого податку на додану вартість згідно вищевказаних платіжних доручень складає 138 976 грн.

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що Приватне підприємство «Гаранткомплексбуд» належним чином дотрималось вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та своєчасно сплатило податкові зобов`язання з ПДВ у встановлений Податковим кодексом України строк.

Слід зазначити, що за змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове законодавство пов`язує право настання негативних наслідків для платника податків лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

При цьому, слід звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб).

Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Як наслідок, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

Відтак, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування санкцій.

За викладених обставин, підстави для нарахування штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 02.12.2019 №0337360411, №0337380411.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві – залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова