Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №484/5071/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 484/5071/26

Перша інстанція: суддя Паньков Д.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Худика С.А.,

за участю представника позивача – адвоката Федорової С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 серпня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

25 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2033209, винесену Первомайським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області 19.05.2026 року, якою на нього накладено штраф у розмірі 51 грн за правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.178 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він не перебував у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння. Також позивач вказував на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи про наявність доказів, які підтверджують законність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення штрафу. При цьому, відповідач вказував, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом, оскільки постанову він особисто отримав 19.05.2026 року, що підтверджується його підписом.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт наголошує, що суд не надав належної оцінки наявним доказам, а висновок про задоволення позовних вимог не відповідають змісту досліджуваних матеріалів. Більш того, апелянт вказує, що відповідачем надано достатні докази, які доводять винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Також відповідач указував, що позивач суттєво пропустив строк звернення до суду із даним позовом, а будь-яких поважних причин для його поновлення не має.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2026 року інспектором ВРПП Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2033209, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн за порушення ч.1 ст.178 КУпАП України.

Зазначеною постановою встановлено, що 19.05.2026 року об 19:00 в м. Первомайськ по вул. Достоєвського 31, гаражний кооператив «Південний», було виявлено громадянина ОСОБА_1 в п`яному вигляді, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, чим ображав людську гідність та громадську мораль.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що гаражний кооператив «Південний» не є громадським місцем та в оскаржуваній постанові не зазначено докази, якими підтверджується винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому суд вважав, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Одним із доводів апелянта є те, що позивач пропустив строк звернення до суду та будь-яких поважних причин для його поновлення не має.

Надаючи правову оцінку означеному доводу апелянта та перевіряючи наявність у суду першої інстанції підстав для поновлення строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на переконання апеляційного суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також апеляційний суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі із встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава встановленням відповідних процесуальних строків може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регламентовано приписами статті 286 КАС України.

За правилами частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як слідує із копії постанови ЕГА № 2033209 від 19.05.2026 року в графі примірник постанови отримав міститься підпис позивача та вказана дата отримання 19 травня 2026 року (а.с.7).

Відтак, покликання ОСОБА_1 на отримання ним копії оспорюваної постанови лише 14.07.2026 року при зверненні до виконавчої служби не впливає на перебіг встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду у цій категорії справ.

При цьому в поясненнях від 10 серпня 2026 року позивач, зокрема, вказав, що працівник поліції надав йому підписати ще один папірець і він його підписав не читаючи, однак такі доводи не можуть засвідчувати те, що позивач не був обізнаний з постановою, оскільки обставини підписання позивач фактично не заперечує.

Також суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання на наявність у позивача стану шоку в момент підписання постанови, оскільки цього ж дня позивач о 19:16 на місці події подавав заяву про кримінальне правопорушення (а.с. 51, 52, 58, 59).

Апеляційний суд наголошує на тому, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом із тим, ОСОБА_1 не наведено доказів на підтвердження таких обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та чинили дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Правові висновки, аналогічні за змістом, були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як передбачено пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням встановлених фактичних обставин та наведеного правового регулювання, судова колегія вважає доречними доводи апеляції, що ОСОБА_1 пропущений встановлений строк звернення до адміністративного суду без наведення об`єктивних поважних підстав для його поновлення.

Суд першої інстанції не надав належну оцінку обставинам по справі, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п.4 ст.317 КАС України оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 286, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління поліції в Миколаївській області – задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 серпня 2026 року – скасувати та ухвалити постанову про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: К.В. Кравченко