Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №140/2490/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 140/2490/26

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

повний текст судового рішення

складено 13.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час оновлення електронного військово-облікового документу у застосунку «Резерв+» позивачу стала відома інформація про те, що він нібито не став на військовий облік за новою адресою, внаслідок чого його розшукує Березівськогоий РТЦКтаСП. Враховуючи вказане, представник позивача звернулась із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою з`ясування обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого отримала лист від 03.02.2026 року, в якому зазначено, що позивач по теперішній час до адміністративної відповідальності не притягався. За наведених підстав, позивач вважав, шо відповідач за відсутності правових підстав вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ним правил військового обліку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що обґрунтовуючи висновки щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував не ті обставини та не той об`єкт правовідносин, який був предметом позову. На думку апелянта, замість перевірки правомірності внесення відповідачем відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр), суд першої інстанції фактично дослідив питання щодо неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для повідомлення про нове місце проживання та становлення на військовий облік за новою адресою, що не було предметом оскарження. Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції не перевірив безпосередньо правомірність дій відповідача щодо обробки персональних даних у межах Реєстру, а висновки суду ґрунтуються на аналізі дій, що не були предметом заявлених позовних вимог.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дослідив обставини, пов`язані з врученням чи неврученням повістки позивачу, хоча такі обставини не перебували у предметі доказування у цій справі. Апелянт вважає, що предметом спору є не поведінка позивача як військовозобов`язаного, а законність дій відповідача як суб`єкта владних повноважень при внесенні відомостей до Реєстру.

Оскільки суд першої інстанції не надав правової оцінки ключовому факту: чи дозволяє Закон №1951-VIII вносити до Реєстру відомості про «порушення правил військового обліку» або «перебування у розшуку», які відображаються в мобільному додатку «Резерв+», за відсутності протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення, апелянт вважає, що вказане свідчить про неналежну правову оцінку суті позовних вимог, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і ухвалення рішення без перевірки реальної правомірності оскаржуваних дій.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін.

При цьому відповідач вказує, що за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснюється адміністративне затримання та доставлення військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також відповідач зазначає, що інформація про порушення військового обліку, що розміщена в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не свідчить про притягнення апелянта до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП, а свідчить лише про звернення керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Сама по собі відмітка у Реєстрі про порушення правил військового обліку має інформаційний характер і не є ознакою притягнення до адміністративної відповідальності. Вона відображає лише факт невиконання визначеного законом обов`язку.

Відповідач звертає увагу на той факт, що відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/ або постанови про адміністративне правопорушення), передбачені п.20-1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних і резервістів», ним не були внесені, а відбулось направлення звернення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, що носить інформаційний характер, і в застосунку «Резерв+» висвічується як повідомлення «Порушення правил військового обліку».

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (Іванівка), що підтверджується відомостями, наявними в застосунку «Резерв+».

Згідно застосунку «Резерв+», місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

21.01.2026 року, під час оновлення електронного військово-облікового документу у застосунку «Резерв+» позивачу стала відома інформація про те, що ним «Порушено правила військового обліку», а саме, він не став на військовий облік за новою адресою, внаслідок чого його розшукує Нацполіція з 13.10.2025 року.

Враховуючи вищевказані обставини, представник позивача звернулась із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою з`ясування обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Листом від 03.02.2026 року Другий відділ Березівського РТЦКтаСП зазначив, що відповідно до п.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок), 03.09.2025 року за вих.№3595 на адресу Іванівської селищної ради Одеської області було направлено розпорядження про виклик військовозобов`язаних, які зареєстровані на території Іванівської селищної ради Одеської області до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних, в якому в тому числі викликався ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, 26.09.2025 року за вх.№4821 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 від Іванівської селищної ради Одеської області надійшла відомість контролю за ходом оповіщення військовозобов`язаних станом на 22.09.2025 року (на розпорядження №2695 від 03.09.2025 року) в якій зазначалося, що ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації. Тобто, можна дійти до висновку, що ОСОБА_1 змінив своє місце проживання. Враховуючи все вищезазначене, 13.10.2025 року Другий відділ Березівського РТЦКтаСП створив електронне звернення до ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області щодо доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Станом на 03.02.2026 року протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач правомірно вніс в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові дані про невиконання позивачем обов`язку щодо не встановлення на облік за новою адресою проживання. Вказана відмітка не свідчить про наявність у діях (бездіяльності) позивача складу адміністративного правопорушення, а лише носить інформаційних характер та не є даними в Реєстрі про порушення позивачем правил військового обліку.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, предметом спору в цій справі є правомірність дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (надалі - Закон №1951-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Одним із основних завдань Реєстру є інформаційне забезпечення громадян України відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (п.3 ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень ст.7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; а окрім іншого також, 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення), та інше.

А відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч.8 ст.5 Закону №1951-VIII).

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від:

- Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені, зокрема у пункту 20-1 частини 1 статті 7 цього Закону (п.10 ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII);

- інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині 1 статті 7 та у частині 1 статті 8 цього Закону (п.18 ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII).

За приписами абзацу 3 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМ України №1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок №1487), Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

Пункти 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів) (абзац 14);

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу 3 п.56 цього Порядку (абзац 16);

- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (абзац 21).

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку

Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, позивач вважає, що в Реєстрі даними про порушення ним правил військового обліку є саме повідомлення у мобільному додатку «Резерв+» станом на 21.01.2026 року, наступного змісту «Причина звернення до Нацполіції: Не стали на військовий облік за новою адресою».

За фактичних обставин справи, та наведеного правового регулювання, апеляційний суд зазначає, що повідомлення про звернення ТЦК та СП до Національної поліції про доставлення з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є а ні персональними, а ні службовими даними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вказане повідомлення носить інформаційний характер, що відповідає одному із основних завдань Реєстру - інформаційне забезпечення громадян України.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вносив до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або персональні дані - відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, або службові данні - відомості про виконання військового обов`язку, зокрема про порушення апелянтом правил військового обліку.

Отже, на відповідача покладені повноваження на складання протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, а на органи національної поліції повноваження з доставлення до ТЦК та СП відповідних осіб для складання протоколів, вказані органи взаємодіють між собою, що має наслідком, окрім іншого, автоматичне надходження користувачам мобільного додатку «Резерв+» відомостей про наявність подання щодо адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП, але такі відомості мають інформаційних характер та не є даними в Реєстрі про порушення позивачем правил військового обліку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, дослідивши усі наявні в справі докази, дійшов правильного висновку, що дії відповідача (надіслання повістки, наявність інформації щодо її не отримання за зареєстрованим місцем проживання, підтвердження факту нез`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_7 за повісткою, як наслідок звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача для складання протоколу) були вчиненні на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а тому оскаржуване інформаційне повідомлення, яке позивач помилкового вважав даними внесеними до Реєстру, сформоване внаслідок правомірних дій відповідача.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Однак, всупереч ст.9 Закону №1951-VIII матеріали справи не містять доказів звернення позивача саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо неправомірного, на його думку, включення до Реєстру запису про порушення ним правил військового обліку, та, відповідно, доказів розгляду ІНФОРМАЦІЯ_8 заяви позивача про виправлення недостовірних відомостей Реєстру і прийняття по суті такої заяви будь-якого рішення, що могло б бути предметом перегляду в судовому порядку.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.242, ст.257, ст.308, ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька