Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №400/13759/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13759/25

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

повний текст судового рішення

складено 01.04.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 400/13759/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.12.2025 № 1400-0503-8/101657,

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка) з позовною заявою до Головного правління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 10.12.2025 № 1400-0503-8/101657.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 10.12.2025 № 1400-0503-8/101657.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подав апеляційну скаргу. Так, апелянт зауважив, що переплата за справою ОСОБА_1 в сумі 579 746, 24 грн за період з 01.06.2024 по 31.10.2025 виникла у зв`язку з перерахунком на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 400/1076/24, яка набрала законної сили 29.08.2025 і якою рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на вказане, апелянт вважає, що спірне розпорядження є правомірним, а тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачка своїм правом на надання відзиву не скористалась.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 400/1076/24 було задоволено позов та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, визначеного в довідках Господарського суду Миколаївської області № 08-30/163-24, № 08-30/168-24, № 08-30/172-24, № 08-30/175-24 від 11 січня 2024 року.

Відповідач почав виплачувати ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання з 01.06.2024, виходячи з суми 3028 грн мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 по справі № 400/1076/24, суд постановив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року – скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

10.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було прийнято розпорядження від 10.12.2025 № 1400-0503-8/101657, яким останній встановив, що позивачка одержує щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 77 412 грн 46 коп. на місяць. У зв`язку з перерахунком розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 400/1076/24, на поточний рахунок ОСОБА_1 надлишково зараховано кошти в сумі 579 746 грн. 24 коп. за період з 01.06.2024 по 31.10.2025. Тому, розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зменшено на 20 % щомісяця, починаючи з січня 2026 року до повного погашення надлишково зарахованої суми.

Позивачка, вважаючи протиправним вказане розпорядження відповідача, звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що підставою для надмірної виплати позивачці пенсії в розмірі 579 746, 24 грн. стала не наявність зловживань з боку пенсіонерки при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а неправомірні дії самого ж відповідача при такому перерахунку пенсії. Доказів того, що ця переплата була нарахована через подання позивачкою недостовірних даних при перерахунку пенсії відповідачем до суду не надано. Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне розпорядження про стягнення з позивачки надмірно виплачених сум пенсії (довічного грошового утримання судді у відставці), тому воно підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) та статтею 103 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ)

Відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 103 Закону № 1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3) (далі - Порядок № 6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку № 6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Як вбачається з вищенаведених правових норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

Тобто, нормами чинного законодавства визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

Відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону № 1788 виключно внаслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Так, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі № 761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі № 638/10460/17, від 22.04.2021 у справі № 688/742/17.

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в оскаржуваному розпорядженні Пенсійним органом не зазначено які зловживання з боку позивачки, як пенсіонерки, або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надмірної виплати пенсії.

На переконання колегії суддів, переплата пенсії відбулася саме у зв`язку з необачністю пенсійного органу, адже останній здійснив перерахунок пенсії позивачці на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим посилання апелянта на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, адже утримання надміру сплачених сум пенсії регулюються нормами спеціального законодавства.

Відтак, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 10.12.2025 № 1400-0503-8/101657 є протиправним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а тому, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 400/13759/25 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 400/13759/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.12.2025 № 1400-0503-8/101657 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко