Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №420/37871/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37871/25

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

повний текст судового рішення

складено 02.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 420/37871/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом якого позивач просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2025):

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі рішень суду, які набрали законної сили після 14.07.2025 із застосуванням "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати ОСОБА_1 , починаючи з 14.07.2025, 01.11.2025 виплату пенсії, перерахованої на підставі судових рішень, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без застосування вимог "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в повному розмірі не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення;

встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 . Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі рішень суду, які набрали законної сили після 14.07.2025 із застосуванням "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 14.07.2025, 01.11.2025 виплату пенсії, перерахованої на підставі судових рішень, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без застосування вимог "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 без обмежень її загальної суми максимальним розміром. В іншій частині позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що політика соціального захисту є складовою внутрішньої політики держави, забезпечення якої покладено на Кабінет Міністрів України. На виконання цих повноважень Урядом затверджено обов`язковий до виконання порядок, який регулює механізм виплати з бюджету Пенсійного фонду України сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених чи перерахованих на виконання судових рішень за період, що передує набранню ними законної сили. На думку відповідача, цей Порядок визначає джерела фінансування таких видатків, а не встановлює обмеження максимального розміру пенсії, як помилково вказав суд першої інстанції.

Крім того, представник пенсійного органу наголошує, що виплата заборгованості позивачу здійснюється заборгованістю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, а не шляхом обмеження її граничного розміру. Також апелянт указує, що суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки обставинам виконання судового рішення у справі № 420/8161/25, які слугували безпосередньою підставою для звернення з цим позовом у межах справи № 420/37871/25.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу. Так, позивач вказав, що при поданні апеляційної скарги представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не враховано рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/51895/25, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Позивач наголосив, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати лише перелік документів та відомостей, які додаються до заяви стягувача при зверненні останнього до уповноваженого органу Державної казначейської служби України.

Отже, ОСОБА_1 просив суд апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію по інвалідності, призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 у справі № 420/8161/25 позивачу 22 серпня 2025 року проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії склав 94 473, 35 грн.

Але виплату фактично нарахованої пенсії відповідач перестав виплачувати позивачу з 01.11.2025 в повному розмірі, а саме провів виплату пенсії в розмірі 33 199, 49 грн., посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 № 821.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено позивача про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 420/8161/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії.

Згідно з наданими розрахунками розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становить 94 473, 35 грн.

Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області фактично виплачується перерахована пенсія у розмірі 33 199, 49 грн. При цьому відповідач зазначає, що виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.03.2025 по 30.11.2025 у сумі 428 917,02 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України.

Водночас суд зауважив, що застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, передбачений спеціальним законом.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірним питанням у цій справі є застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області обмеження, встановленого Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821).

Так, Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (п.1 Порядку № 821).

Згідно з пунктом 4 Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Пунктами 5, 6 Порядку визначено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пунктів 7-9 Порядку для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти висновку, що Порядком № 821 врегульовано механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

Разом з тим, статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до положень статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення політики у сферах соціального захисту.

Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України від 27.02.2014 №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон №794-VII).

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України (частини перша та друга статті 4 Закону № 794-VII).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення праві і свобод людини та громадянина, запобігання та протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Отже, за змістом наведених норм матеріального права Уряд України в межах визначених Законом № 794-VII повноважень здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками, та при реалізації цих повноважень останній у своїй діяльності має керуватися Конституцією України, законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

При цьому, постанови Кабінету Міністрів України повинні відповідати законам України, оскільки постанови мають підзаконний характер, тобто приймаються на основі та на виконання законів. Це означає, що будь-який нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів повинен узгоджуватися з Конституцією, законами та чинними міжнародними договорами, які мають вищу юридичну силу.

Постанови Кабінету Міністрів України видаються саме для реалізації та виконання законів, а не для їх зміни чи суперечності їм.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 320/31536/23.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

При цьому, принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до §§ 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» принцип обов`язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу, бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Войтенко проти України» (§ 39), «Immobiliare Saffi v. Italy» (§ 66) додатково уточнено, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення було виконане без невиправданих затримок.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 07.02.2018 у справі № 803/3805/15.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, сформульовану у справі № 640/5248/19, в якій Суд вказує на неприпустимість встановлення Кабінетом Міністрів України підзаконним нормативним актом механізму, який фактично створює нову модель погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість/переліки/обмеження асигнувань, якщо такий механізм призводить до відтермінування або частковості виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення.

Відтак, Порядком, затвердженим спірною постановою № 821, звужено джерела виплати пенсій на виконання судових рішень до меж бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, що не передбачено положеннями законодавчих актів вищої юридичної сили, а саме: Конституції України та законів № 1404-VIІІ та № 4901-VI, якими врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган.

Застосування до позивача положень Порядку, затвердженого оскаржуваною постановою № 821, на переконання суду, призводить до обмеження його конституційних прав на соціальний та судовий захист та на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Також судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 320/51895/25 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 - без змін.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Статтею 255 КАС України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Таким чином, рішення суду у справі № 320/51895/25 набрало законної сили 08.06.2026. Відповідно, Порядок № 821 втратив чинність.

Отже, на переконання суду, застосування при перерахунку та виплаті позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України № 821, якою змінюються умови та механізм виконання судових рішень, є протиправним, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки обставинам виконання судового рішення у справі № 420/8161/25, які слугували безпосередньою підставою для звернення з цим позовом у межах справи № 420/37871/25, колегія суддів вважає помилковим. Адже під час розгляду справи № 420/8161/25 не досліджувалося питання обмеження чи особливого порядку виплати розміру пенсії відповідно до вимог Порядку № 821, що і зумовило звернення позивача з позовом у цій справі.

Водночас колегія суддів вважає неприйнятними доводи апелянта в частині того, що пенсія позивача не обмежується максимальним розміром, оскільки при нарахованій пенсії у розмірі 94 285,85 грн фактично виплачується 33 011,99 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

А відтак, відповідно до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 420/37871/25 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 420/37871/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко