Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №712/17380/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 712/17380/25

Провадження № 22-ц/821/1459/26

категорія: 311000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.

суддів Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

секретаря - Дмитренко В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальна організація «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя» - адвоката Хаткового Андрія Вікторовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у складі головуючого судді Марцішевської О. М., повний текст рішення складено 17 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона працює заступником директора - завідувачем відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» (далі - Центр) з 06 травня 2021 року. До вказаного призначення, понад 10 років працювала у сфері соціального захисту дітей, що мають інвалідність.

Зазначає, що наказом від 16 вересня 2025 року № 54/01-13 на неї накладено дисціплінарне стягнення у вигляді догани у зв`язку з порушенням трудової дисципліни, на підставі розслідування (дисціплінарного впровадження), у зв`язку з порушенням підпунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16, 4.1, 4.3, 4.4 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру, що проявилося у систематичних недоліках організації діловодства та неналежному веденні особистих справ отримувачів, реабілітаційних послуг.

Вважає накладення дисциплінарного стягнення необґрунтованим і незаконним з наступних підстав.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є Висновок комісії з проведення службового розслідування (дисціплінарного впровадження) щодо позивача від 16.09.2025. У самому висновку, предметом перевірки належного виконання позивачем посадових обов`язків, а саме організація контролю своєчасного зняття з обслуговування/переведення осіб після досягнення 18 років; ведення та збереження документації; правильності формування особистих справ і відповідності облікових дій вимогам внутрішнього положення і посадової інструкції.

На думку позивача, пункти 2.1, 2.4, 2.12 посадової інструкції заступника директора-завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Центр «Жага життя» не містять вимог, що зазначені в предметі перевірки, оскільки п. 2.1 містить обов`язок посадової особи розробки плану роботи Центру і відділення, п. 2.4 зобов`язує здійснення контролю за виконанням фахівцями відділення індивідуального плану комплексної реабілітації, реалізацією індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю, слідкування за строками виконання, п 2.12 покладає відповідальність за ведення фахівцями документації по відділенню та зобов`язує ведення журналу прийому громадян.

Пункт 2.12 міститься взагалі в розділі посадової інструкції «Завдання та обов`язки», замість розділу «Відповідальність».

Одночасно на неї не покладено обов`язків саме організації контролю за ведення фахівцями документації по відділенню.

Вказує, що посада заступник директора відноситься до керівних посад і відповідно обов`язки повинні бути покладені управлінсько-організаційні, а не виконання конкретних задач. Тим більше, при наявності діловода у штаті Центру на позивача покладаються обов`язки, зазначені в п. п. 2.7, 2.15, а саме: здійснення перевірки документів дітей з інвалідністю, яких приймають у відділення на реабілітацію та обов`язок формування особової справи на кожну особу та прийняття і зберігання архівних документів з різними видами матеріальних цінностей.

Зауважує, що директором Центру не зажадані від позивача письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеного наказом від 16.09.2025 № 54/01-13.

Внаслідок незаконно оголошеної догани, їй з вересня 2025 року не нараховується премія за виконану роботу.

Просила суд визнати незаконним та скасувати наказ, виданий Центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» від 16 вересня 2025 року № 54/01-13 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, стягнути з Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 24500 грн та витрати на сплату судового збору у розмірі 1212 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» від 16 вересня 2025 року № 54/01-13 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнуто з Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,2 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не підтверджено доведення до відома позивача в установленому законом порядку конкретних зобов`язань щодо забезпечення в очолюваному нею відділенні порядку організації діловодства та ведення особових справ отримувачів, реабілітаційних послуг.

Суд дійшов висновку, що відсутність встановлення роботодавцем в оспорюваному наказі конкретного часу вчинення дисциплінарного проступку чи проступків, за вчинення яких працівник притягнута до дисциплінарної відповідальності, а також не зазначення конкретних дій, які позивач мала вчинити і не вчинила у чітко визначений роботодавцем строк та спосіб свідчить про недотримання відповідачем встановленої законом процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, зокрема щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених ст. 148 КЗпП України.

Щодо строку на звернення до суду, то суд дійшов висновку, що відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення 1800212718980 на офіційному сайті ДП «Укрпошта», позивач передала для направлення до суду 16.12.2025 позовну заяву про оспорювання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 16.09.2025, тому позивач звернулась до суду з даним позовом у межах встановленого ст. 233 КЗпП України процесуального строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2026 року, та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції фактично прийняв рішення на власний розсуд, перейнявши в більшості позицію позивача, одночасно проігнорувавши вимоги ЦПК України, що є недопустимим.

Вважає, що вказаний в посадовій інструкції позивача перелік трудових обов`язків є цілком зрозумілим та інформативним та не вимагає окремого роз`яснення чи доведення заступнику директора в окремому порядку.

Звертає увагу суду на те, що із посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена 30.06.2021, що підтверджується її власноручнимпідписом.

Разом з цим, зазначає, що вищевказані пункти (а не кожен окремо) посадової інструкції вцілому створюють певне коло обов`язків та відповідальності заступника директора – завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_1 , які вона порушила та була притягнута до відповідальності.

Крім того, до ОСОБА_1 наказом № 46/01-13 від 18.08.2025 уже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за аналогічні порушення та встановлювався термін для їх усунення до 01.09.2025, однак порушення не були усунуті.

Фактичні обставини справи

Рішенням Черкаської міської ради від 22.08.2019 № 2-4753 утворена Комунальна організація «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» та затверджено положення про роботи вказаного Центру (а.с. 150-162).

Положення про відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру затверджено наказом директора Центру від 01.11.2019 № 9 (а.с. 104-107).

Наказом директора Центру від 05.05.2021 ОСОБА_1 з 06.05.2021 призначено на посаду заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю апарату центру.

Відповідно до посадової інструкції позивача ОСОБА_1 , затвердженої наказом Центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю № 76 від 30.06.2021, завідувач відділення зобов`язана: п. 2.1. - розробляти плани роботи центру та відділення з конкретними строками виконання; п. 2.4 - здійснювати контроль за виконанням фахівцями відділення індивідуального плану комплексної реабілітації, реалізацією індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю, слідкувати за строками їх виконання, за виконанням реабілітаційних заходів відповідними фахівцями; п. 2.7 - здійснювати перевірку документів дітей з інвалідністю, яких приймають у відділення на реабілітацію, формувати особові справи на кожну дитину; п. 2.12 - відповідати за ведення фахівцями документації по відділенню, вести журнал прийому громадян; п. 2.15 - приймати та зберігати архівні документи з різними видами матеріальних носіїв інформації; п. 2.16 – здійснювати контроль за станом зберігання та правильністю оформлення документів у структурних підрозділах центру. Відповідальність за порушення вищевказаних пунктів посадової інструкції передбачена п. п. 4.1, 4.3, 4.4. (а.с. 11-12).

Наказом № 46/01-13 від 18.08.2025 на ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв`язку з порушенням підпунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.12 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», що проявилося у систематичних порушеннях оформлення та ведення особових справ отримувачів послуг. Зобов`язано ОСОБА_3 у строк до 01.09.2025 усунути всі виявлені порушення та надати письмовий звіт про виконання. З наказом ОСОБА_1 ознайомилась 18.08.2025 та зазначила, що з оголошеною доганою вона «не згодна» (а.с. 46).

Наказом директора Центру №50/01-13 від 05.09.2025, на підставі Службової записки завідувача господарством Ценрту Ані Бойко від 18.08.2025, призначено проведення службового розслідування (дисциплінарного провадження) (а.с. 47-48, 50).

Листом № 173/01-22 від 05.09.2025 за підписом директора Центру, ОСОБА_1 запропоновано у строк 2 (два) робочі дні надати письмові пояснення щодо виявлених порушень (а.с. 45).

09.09.2025 за Вх. №18/01-21 Центром отримано від ОСОБА_1 службову записку щодо виявлених порушень, де зазначила, що застосування до неї дисциплінарного стягнення є безпідставним, оскільки до її функціональних обов`язків не входить виконання робіт із зняття з обслуговування дітей з інвалідністю, які досягли 18-річного віку, переведення осіб з інвалідністю до відділення соціальної реабілітації осіб з інвалідністю, особова справа ОСОБА_4 була передана для зняття та відповідального зберігання разом з іншими справами, особова справа ОСОБА_5 була передана для зняття після повідомлення та отримання свідоцтва про смерть її законним представником, невідкладно ОСОБА_5 була виключена нею з бази дітей з інвалідністю та всіх списків невідкладно після отримання свідоцтва про смерть. Зазначила, що під час прийому-передачі зауважень до повноти переданих справ не було, можливі зміни чи втрата документів могли статися після завершення передачі та вказала, що інші недоліки у ведені документації не конкретизовані (а.с. 51).

Відповідно до висновку комісії з проведення службового розслідування (дисциплінарного провадження) щодо заступника директора – завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_6 від 16.09.2025, встановлено факт неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків в частині: організації своєчасного зняття з обліку/переведення осіб після досягнення 18 років (що є похідним від обов`язку організовувати роботу відділення та здійснювати контроль за виконанням індивідуальних планів, строків та діловодства – п.п. 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.16); належного ведення та оформлення особових справ (обов`язок перевіряти документи, формувати особові справи та забезпечувати їх збереження – п.п. 2.7, 2.15); контролю документації у структурних підрозділах (обов`язок здійснювати контроль за станом зберігання та правильністю оформлення документів – п. 2.16), та, запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 39-41).

У вказаному висновку службового розслідування наявний підпис ОСОБА_1 та примітка «з висновком ознайомлена», «не згодна».

Наказом № 54/01-13 від 16.09.2025 на ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв`язку з порушенням підпунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16, 4.1, 4.3, 4.4 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру, що проявилося у систематичних недоліках організації діловодства та неналежному веденні особових справ отримувачів реабілітаційних послуг. Зобов`язано ОСОБА_3 у строк до 30.09.2025 усунути всі виявлені порушення та надати письмовий звіт про виконання. З наказом ОСОБА_1 ознайомилась 16.09.2025 та зазначила, що з оголошеною доганою вона «не згодна» (а.с. 10, 49).

Згідно з довідкою про розмір нарахованих та виплачених премій працівникам Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» від 03.03.2026 за період вересень-листопад 2025 року, у вересні 2025 року згідно наказів № 80-10-01.1-02 від 22.09.2025 та № 55/01-13 від 23.09.2025 та Положення про преміювання працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», премії нараховані та виплачені 25 працівникам на загальну суму 211727,50 тис. грн (а.с. 80).

У жовтні 2025 року згідно наказів № 85-10-01.1-02 від 21.10.2025 та N? 66/01-13 від 22.10.2025 та Положення про преміювання працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», премії нараховані та виплачені 25 працівникам на загальну суму 303 004,00 тис. грн.

У листопаді 2025 року згідно наказів N? 94-10-01.1-02 від 21.11.2025, № 69/01-13 від 21.11.2025 та Положення про преміювання працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», премії нараховані та виплачені 26 працівникам на загальну суму 288 940,86 тис. грн.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Від представника Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя»– адвоката Хаткового А. В., який представляє інтереси Центру на підставі ордеру від 14.05.2026 № 1160345 (а.с. 189), 09.09.2026 через підсистему «Електронний суд» на адресу Черкаського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстави перебування у період з 10.09.2026 по 22.09.2026 у відпустці за межами України.

На підтвердження вищевказаного, адвокатом Хатковим А. В. не долучено до клопотання будь-яких доказів, водночас зазначено у клопотанні про те, що, у разі потреби, докази перебування у відпустці надасть у наступному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи, зокрема Комунальна організація «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя» та її представник – адвокат Хатковий А. В. належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що представником Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя»– адвокатом Хатковим А. В. не долучено до клопотання доказів підстав для відкладення розгляду справи, що позбавляє суд можливості перевірити поважність причини неявки в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Центру.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – Кучер Г. О., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Згідно зі ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Частиною 1 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18), порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2024 року у справі № 607/9072/22, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 20 вересня 2024 року у справі № 361/895/23, від 09 квітня 2025 року у справі №727/9784/23.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

За правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

З оскаржуваного наказу № 54/01-13 від 16.09.2025 слідує, що на ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв`язку з порушенням підпунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16, 4.1, 4.3, 4.4 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру, що проявилося у систематичних недоліках організації діловодства та неналежному веденні особових справ отримувачів реабілітаційних послуг.

З оскаржуваного наказу вбачається, що факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку фактично ґрунтуються лише на доповідній записці завідувача господарства Ані Бойко та дослідженні письмових пояснень Лариси Милашенко в розрізі її повноважень, визначених посадовою інструкцією.

Проте відповідачем не було надано жодного належного та допустимого доказу щодо факту проведення будь-якого розслідування обставин, викладених у доповідній записці, не будь-яких доказів, що були отримані під час службового розслідування, крім письмових пояснень позивача, які надавали б підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Суд зважає і на те, що не надано обґрунтування щодо того, які саме дані були підтверджені чи спростовані в ході такого розслідування, і яким чином ці дані вплинули на висновок про порушення ОСОБА_1 посадової інструкції.

Зокрема, відповідачем не було надано доказів перевірки чи взагалі вчиняла позивач і коли будь-які дії, перераховані нею у доповідній записці, щодо усунення наявних порушень, якщо вчиняла, то що завадило їх усунути.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що роботодавцем в оспорюваному наказі не встановлено конкретного часу вчинення дисциплінарного проступку чи проступків, за вчинення яких працівник притягнута до дисциплінарної відповідальності, а також не зазначено конкретних дій, які позивач мала вчинити і не вчинила у чітко визначений роботодавцем строк та спосіб, що свідчить про недотримання відповідачем встановленої законом процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, зокрема щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених ст. 148 КЗпП України.

Відтак висновки суду про протиправність оспорюваного наказу ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та належній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував позицію відповідача, відхиляються колегією суддів, оскільки суд надав правову оцінку висновку службового розслідування та посадовим інструкціям, які є ключовими документами у цій справі. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції не допущено. Рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага Життя» - адвоката Хаткового Андрія Вікторовича - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко