Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №572/3705/26
Суддя: Полюхович О. І.
Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року м. Рівне
Справа № 572/3705/26
Провадження № 33/4815/1058/26
Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,
з участю:
захисника – Беляновського Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Беляновського Р.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25 серпня 2026 року, –
ВСТАНОВИВ:
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2026 року о 09 год. 09 хв. в м.Сарни по вул. Котляревського, 51, ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом – CROSSER 777 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №138 від 29.06.2026, чим повторно протягом року вчинив правопорушення п. 2.9.а Правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Беляновський Р.Ю. просить постанову місцевого суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що медичний висновок № 138 від 29.06.2026 є недійсним, оскільки після первинного результату 0,25‰ проміле не було проведено передбаченого Інструкцією № 1452/735 підтверджуючого лабораторного дослідження, не відбиралися кров і сеча та не формувалися відповідні набори біологічних зразків. При цьому результат 0,25‰ проміле лише незначно перевищує встановлену межу позитивного результату.
Доводить, що суд безпідставно не врахував результати добровільного медичного дослідження, проведеного того самого дня, яким методом газорідинної хроматографії встановлено концентрацію етанолу 0,08‰ проміле та не виявлено ознак сп`яніння. Вважає, що двогодинний строк, передбачений Порядком № 1103, регулює проведення офіційного огляду за направленням поліції, а не визначає допустимість доказу, самостійно отриманого особою.
Стверджує, що суд неправильно застосував правову позицію Верховного Суду у справі № 127/5920/22, оскільки вона стосувалася цивільних правовідносин та джерела підвищеної небезпеки, а не складу правопорушення за ст. 130 КУпАП. Зазначає, що суд не встановив фактичний спосіб приведення CROSSER 777 у рух, його технічні характеристики та не вирішив питання співвідношення ч. 3 ст. 127 і ст. 130 КУпАП, хоча відеозапис фіксує педалювання.
Вказує, що наявні у справі докази містять істотні суперечності, зокрема між результатами 0,25‰ проміле та 0,08‰ проміле, характеристиками CROSSER 777 і зазначенням його в протоколі, а також фактичним способом його руху. Доводить, що попереднє притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме по собі не звільняє від необхідності належного доведення нового правопорушення. У зв`язку з цим вважає, що склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП недоведений, а провадження підлягає закриттю.
Заслухавши доводи захисника Беляновського Р.Ю. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та надавши оцінку наявним у ній доказам у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається, зокрема, протиправна, винна дія або бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, серед іншого, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2026 року о 09 год. 09 хв. ОСОБА_1 у м. Сарни по вул. Котляревського, 51 керував електричним колісним транспортним засобом CROSSER 777, у зв`язку з чим щодо нього було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Огляд ОСОБА_1 проводився у медичному закладі із використанням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, за результатами якого встановлено показник 0,25‰ проміле, що відображено у висновку № 138 від 29 червня 2026 року.
Захисник Беляновський Р.Ю. у судовому засіданні апеляційного суду вказував на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, зокрема на те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Також зазначав, що ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем, який отримав поранення, у зв`язку з чим застосовує заспокійливі засоби, що містять спиртові компоненти.
Наведені доводи захисника щодо порушення встановленого порядку проведення огляду знаходять підтвердження у відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції, наявних у матеріалах справи. Зокрема, з відеозаписів убачається, що після зупинки ОСОБА_1 працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, а одразу ініціювали проходження огляду у медичному закладі.
Таким чином, із зафіксованої на відеозаписах послідовності дій працівників поліції не вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та роз`яснено порядок його проведення. Відтак порядок направлення особи для проходження огляду у медичному закладі не був належним чином дотриманий.
Вказана обставина має істотне значення для оцінки доказів у справі, оскільки отримання результату огляду з дотриманням установленої законом процедури є необхідною передумовою для його використання як належного та достовірного доказу стану алкогольного сп`яніння особи.
Крім того, за документами щодо використаного газоаналізатора Drager Alcotest 6820, межа допустимої абсолютної похибки вимірювання у відповідному діапазоні становить ±0,04 ‰. Отже, отриманий результат 0,25 ‰ є незначним за величиною та підлягає оцінці з урахуванням допустимої похибки застосованого приладу (а.с. 33-34).
При цьому сам по собі результат вимірювання не може оцінюватися ізольовано від інших доказів у справі. Суд повинен перевірити його достовірність, порядок отримання та узгодженість з іншими доказами.
Також, з матеріалів справи вбачається, що того самого дня, 29 червня 2026 року о 12 год. 42 хв. ОСОБА_1 пройшов повторний медичний огляд у КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» РОР. Згідно з висновком № 573 від 29 червня 2026 року ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено (а.с. 35).
Зазначений висновок має істотне значення для оцінки доведеності обставин, покладених в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки складений того самого дня та за результатами окремого медичного огляду.
За таких обставин у апеляційного суду виникають обґрунтовані сумніви щодо достатності та достовірності доказів, на підставі яких місцевий суд дійшов висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності всіх обставин, що утворюють склад відповідного адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain» зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, щоб судді не починали розгляд справи з упередженої думки про те, що обвинувачена особа вчинила правопорушення, яке їй ставиться у вину, а обов`язок доведення покладається на сторону обвинувачення.
Таким чином, з огляду на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, суперечність між результатом первинного огляду, яким зафіксовано показник 0,25‰ проміле, та висновком № 573 від 29 червня 2026 року про відсутність ознак сп`яніння, а також з урахуванням допустимої похибки застосованого газоаналізатора та доводів захисту щодо особливостей застосовуваних ОСОБА_1 засобів, апеляційний суд не вбачає достатніх та беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.
При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи та усувати недоліки доказування, допущені під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведена, а наявні у справі сумніви щодо доведеності його вини відповідно до ст. 62 Конституції України підлягають тлумаченню на його користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП - закриттю у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Беляновського Р.Ю. задовольнити.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua