Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №524/4308/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/4308/25 Номер провадження 22-ц/814/499/26Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2025 року, ухвалене в місті Кременчук під головуванням судді Нестеренка С. Г.

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2025 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, посилаючись на факт прострочення боржника ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.07.2020 та наявність заборгованості, яка виникла станом на 08.01.2025 і складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 33 624,66 грн, просив про стягнення з відповідача вказаної заборгованості та 3 028 грн понесених по справі судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що 29.07.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву від 29.07.2020. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 30 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно не виконував, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 08.01.2025 складає 33 624,66 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2025 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.07.2020, що виникла станом на 08.01.2025, у розмірі 12 654,92 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у цьому розмірі та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1 139,74 грн.

Відмовлено АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 20969,74 грн та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1 888,26 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач фактично користувався кредитними коштами, проте свого обов`язку з повернення кредиту в повному обсязі не виконав, тому сума заборгованості за вирахуванням коштів, що неправомірно включені до тіла кредиту та безпідставно автоматично списані банком з рахунку відповідача у погашення процентів за користування кредитним лімітом, умови сплати яких не були погоджені між сторонами, підлягають стягненню на користь позивача.

Не погодившись з даним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення в оскаржуваній частині й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними умовами, правилами, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Крім того, вказує, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що дана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, та що він ознайомлений і отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

На думку апелянта, вказане свідчить про належне укладення кредитного договору та погодження його істотних умов.

Стверджує, що активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку свідчить про обізнаність відповідача щодо умов кредитування та правил користування послугою електронного банку.

Акцентує увагу, що відповідач не надав суду розрахунок суми заборгованості або інші докази, які б свідчили про неправильність наданого банком розрахунку.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що 29.07.2020 шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (monobank) між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та надав кредит у вигляді поновлювального кредитного ліміту з використанням спеціального платіжного засобу - платіжної картки monobank.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та його умов банк надав суду копію Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 29.07.2020, Умови і правила в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank у чинній редакції, затвердженій протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, що діє з 27.11.2021, витяг з тарифів за карткою Чорна картка monobank, паспорт споживчого кредиту Чорна картка monobank, довідку про наявність рахунку від 08.01.2025, розрахунок заборгованості.

Згідно довідки про наявність рахунку від 08.01.2025 на виконання умов договору відповідачу було надано платіжну карту Чорна № НОМЕР_1 з терміном дії до 11/24.

З виписки про рух коштів по картці від 08.01.2024 вбачається, що з 29.07.2020 по 01.09.2024 ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, знімаючи готівку та здійснюючи покупки у торгівельних мережах, а також вносив кошти у часткове погашення кредиту, внаслідок чого станом на 08.01.2025 заборгованість за наданим кредитом становила 33 624,66 грн, у тому числі внаслідок договірного списання процентів за користування кредитним лімітом за рахунок кредитних коштів, що включені позивачем у загальну заборгованість відповідача за кредитом (тілом кредиту).

За правилами статті 526 ЦК України загальні умови виконання зобов`язання полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, у тому числі з договорів та інших правочинів (пункт 1 частини другої статті 11, частина друга статті 509 ЦК України).

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що анкета-заява від 29.07.2020 містить підпис позичальника ОСОБА_1 , який проставленням власноруч свого підпису погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, який підписується споживачем у мобільному додатку у електронному вигляді до підписання Договору, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого та ознайомлення у актуальній (чинній) редакції із вказаними документами вона підтвердив та зобов`язався їх виконувати.

Вказаний договір не визнаний судом недійсним та в силу вимог статей 204, 626, 629 ЦК України є правомірним, створює відповідні права та обов`язки сторін і є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку умовам укладеного між сторонами кредитного договору, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг у редакції, що набула чинності з 27.11.2021, тобто після укладення спірного кредитного договору і не є складовою частиною договору.

Посилання в апеляційній скарзі, що відповідач зобов`язався ознайомлюватися із чинною редакцією Умов і правил не відповідають змісту анкети-заяви від 29.07.2020, підписаної ОСОБА_1 , тому надані позивачем Умови і правила не є належним та допустимим доказом по справі.

Разом з тим, суд не звернув належної уваги, що у самій анкеті-заяві від 29.07.2020 з дотриманням обов`язкової письмової форми сторонами встановлено надання позичальнику пільгового періоду за користування кредитним лімітом до 62 днів, у разі виходу з якого на кредит буде нараховуватися процентна ставка - 3,2% на місяць.

Підписавши анкету-заяву від 29.07.2020, відповідач ОСОБА_1 погодився на такі умови кредитування, а висновки суду першої інстанції, що підписана відповідачем анкета-заява не містить жодних даних по умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 29.07.2020, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 08.01.2025 позивачем нараховувались проценти за кредитом у межах погодженої сторонами процентної ставки - 3,2% на місяць або 38,4% річних, договірне списання яких здійснювалось банком на підставі розпорядження позичальника в анкеті-заяві від 29.07.2020.

Відповідно до вимог статей 1048, 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) має право на одержання від позичальника процентів за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором, а якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Тому банк вправі вимагати від позичальника сплати щомісячних процентів за користування кредитом у розмірі, встановленому договором, або на рівні облікової ставки НБУ і такому праву кореспондується обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказаного не врахував та не взяв до уваги, що правомірність встановлення та погашення за рахунок кредитного ліміту процентів за користування кредитом не є предметом судового розгляду у цій справі, оскільки ОСОБА_1 відповідних позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору або його частини не заявляв та доказів на підтвердження неправильного зарахування банком грошових коштів у рахунок погашення окремих складових кредитної заборгованості суду не надав.

Враховуючи доведення факту існування між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі встановленого на платіжну картку кредитного ліміту та виникнення заборгованості внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, що відповідачем в установленому законом порядку не спростовано, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» та стягнення на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 неповернутої суми кредитного ліміту.

Даючи оцінку доводам позивача про стягнення заборгованості за спірним договором у розмірі 33 624,66 грн, колегія суддів виходить з того, що згідно пояснень до Виписки про рух коштів на рахунку така заборгованість виникла внаслідок повного використання боржником кредитного ліміту в сумі 30 000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить 3 624,60 грн.

Виникнення заборгованості по овердрафту позивач пояснював перевищенням кредитного ліміту внаслідок погашення процентів за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами за рахунок кредитних коштів, оскільки відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно частини першої статті 1072 ЦК України банк виконує платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Статтею 46 Закону України «Про платіжні послуги» визначено порядок виконання платіжних операцій, зокрема, надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання в повному обсязі платіжної інструкції стягувача на момент її надходження до надавача платіжних послуг платника надавач платіжних послуг здійснює часткове виконання платіжної інструкції стягувача шляхом виконання платіжної операції в сумі коштів, що знаходяться на рахунку платника (з урахуванням коштів, що надійдуть протягом операційного дня).

Закон України «Про споживче кредитування» у пункті 6 частини другої статті 3 містить визначення несанкціонованого овердрафту, яким є перевищення суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення.

Стаття 1069 ЦК України передбачає, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

З умов укладеного між сторонами договору не вбачається погодження ними овердрафту, як форми кредитування банківського рахунку.

Несанкціонований овердрафт підпадає під дію статті 1212 ЦК України - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, що не є предметом позову у цій справі.

Таким чином, включення позивачем до тіла кредиту іншого кредиту у формі овердрафту, який є окремим банківським продуктом, за відсутності доказів досягнення між сторонами у встановленій формі згоди щодо його умов, є безпідставним.

Тіло кредиту - це сума основного зобов`язання, яку позичальник отримав від банку або фінансової установи та зобов`язався повернути у строк та на умовах, встановлених кредитним договором.

Згідно виписки банку, яка відображає рух коштів на рахунку ОСОБА_1 та відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, є первинним фінансовим документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на рахунок клієнта, отриманий та використаний відповідачем кредит станом на 08.01.2025 складає 30 000 грн.

Доказів збільшення кредитного ліміту до 33 624,66 грн матеріали справи не містять, а включення позивачем до суми заборгованості відповідача за кредитом (тілом кредиту) суми овердрафту, що не входить до складу основного зобов`язання за спірним кредитним договором, є безпідставним, тому позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового судового рішення про часткове задоволення позову АТ «Універсал Банк».

Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2025 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.07.2020 у розмірі 30 000 грн.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2700,97 грн та апеляційної скарги в сумі 4051,46 грн, а всього 6752,43 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна